Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Костенка М.І., Шипуліної Т.М.

при секретарі Міненко О.М.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу приватної фірми "Дайден"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.07.2005

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 04.12.2007

у справі № 23/155-6/76 Господарського суду Запорізької області

за позовом приватної фірми "Дайден"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.07.2005, залишеним без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.12.2007, позов Приватної фірми "Дайден"(ПФ "Дайден") задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 21.03.2003 № 0000322303/0-139 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 120767,50 грн. сумою податкових зобов’язань та застосування наслідків, передбачених статтею 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Судові рішення вмотивовані тим, що встановлене актом перевірки порушення ПФ "Дайден"пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 19.02.2001 № 72 (z0237-01) (далі - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні) позивачем в судовому процесі не спростовано.

В касаційній скарзі ПФ "Дайден"просить скасувати ухвалені по справі судові рішення, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм пунктів 1.2, 2.10, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (z0237-01) , ст.ст. 6, 7, 33, 34, 35, 36, 196 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичною підставою для визначення позивачу штрафних санкцій в сумі 120767,50 грн. слугував висновок податкової інспекції, викладений в акті перевірки від 17.03.2003 № 97, про порушення підприємством пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (z0237-01) внаслідок неоприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) в касі готівки на загальну сум 24153,00 грн.

Відповідно до пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (z0237-01) уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касі підприємства є здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цієї операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів. При проведенні розрахунків готівкою підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням є здійснення підприємствами обліку готівки через РРО або РК із складанням того самого дня на підставі розрахункових документів звітів в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) та оформлення готівки в установленому порядку прибутковим касовим ордером і відповідним записом у касовій книзі в день надходження коштів. Зазначена послідовність оприбуткування також поширюється на відокремлені підрозділи, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із застосуванням РРО або використанням РК та самостійно здають до кас установ банку або через інкасаторів одержану ними готівкову виручку. Ці підрозділи мають також вести касову книгу (згідно з пунктом 4.2 Положення) та оприбутковувати готівку в своїх касах.

Згідно із пунктом 4.2 цього Положення (z0237-01) усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі (типова форма КО-4, затверджена наказом Мінстату). Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Відокремлені підрозділи, що мають каси і здійснюють розрахунки готівкою, проводять при цьому касові операції з видачі (приймання) готівки на будь-які потреби з оформленням видаткових (прибуткових) касових ордерів або застосовують РРО (РК) при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, самостійно здають готівкову виручку до каси установи банку (інкасаторам банку), повинні також вести касові книги, які видаються і оформляються підприємством - юридичною особою, до складу якої вони входять. Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12.06.1995 № 436/95 (436/95) встановлена відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судами встановлено, що ДПІ проведено перевірку залів ігрових автоматів, які належать позивачу, в ході якої встановлено, що оприбуткування в касу підприємства готівки, отриманої з цих гральних автоматів, мало місце не в день отримання готівкових коштів, що позивач не заперечував.

При цьому суди першої та апеляційної інстанції правильно відхилили твердження позивача щодо ведення касових операцій структурними підрозділами ПФ "Дайден", оскільки згідно довідки Головного управління статистики в Запорізькій області № 15-7/2407 від 06.07.2005 підприємство не має у своєму складі структурних підрозділів, відповідно позивач не мав права вести більш, як одну касову книгу, в якій і повинен був оприбутковувати готівку, отриману, зокрема з касових апаратів.

Отже, застосування податковою інспекцією до позивача штрафу в сумі 12767,00 грн. є правомірним.

Разом з тим, згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (2181-14) він є спеціальним законом з оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Вичерпний перелік податків і зборів визначено в ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 № 1251-ХІІ. Штрафи за порушення норм обігу готівки, передбачені Указом № 436/95 (436/95) , не входять у вищевказаний перелік, а тому ДПІ неправомірно визначила позивачу штраф як податкове зобов'язання, у зв’язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення судом правильно визнано недійсним у відповідній частині.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій; не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильних юридичних висновків, порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу приватної фірми "Дайден" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.07.2005 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 04.12.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.