ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
19.07.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого судді Фадєєвої Н.М., суддів Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції у Львівській області на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.03.2004 та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24.05.2004 у справі за скаргою гр. Л про визнання неправомірним дій Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції у Львівській області, В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2004 року гр. Л звернулась до суду зі скаргою про визнання неправомірним дій Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції у Львівській області мотивуючи тим, що їй неправомірно Миколаївська МДПІ відмовила у ліквідації присвоєного їй ідентифікаційного номера та у задоволенні прохання поставити відмітку в паспорті про можливість здійснення будь-яких платежів без зазначення ідентифікаційного номеру.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 24.03.2004 скарга гр. Л про визнання неправомірним дій Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції у Львівській області задоволена.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24.05.2004 апеляційна скарга Миколаївської МДПІ у Львівській області відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, Миколаївська міжрайонна ДПІ у Львівській області подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.03.2004 та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24.05.2004 скасувати.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено, що Законом України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" N 320/94 (320/94) зі змінами від 16.07.99 N 1003 (1003-14) ч. 2 ст. 1, передбачено, що вказані платники податків в рамках діючого законодавства вправі виконувати конституційний обов'язок сплати податків та зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку, тому відмова Миколаївської міжрайонної ДПІ у Львівській області внести відповідні зміни в паспорт скаржника не відповідають вимогам ч. 2 ст. вказаного Закону, якою на податкові органи покладено обов'язок вносити такі записи. Також відсутність механізму внесення відповідного запису в паспорт такого громадянина не може бути підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що Миколаївською МДПІ у Львівській області не доведені ті обставини, на які вона посилається в своїй касаційній скарзі.
З урахуванням викладеного суди першої та апеляційної інстанції прийняли законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.03.2004 та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24.05.2004 - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.