Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Станично-Луганському районі Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії,

У вересні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання перерахувати доплату до пенсії. Позивач зазначив, що є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача проводити нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії, просив зобов’язати останнього нарахувати вказану доплату до пенсії за 2006-2008 роки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано незаконними дії УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області та зобов’язано відповідача здійснити ОСОБА_6 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.08.2008 року.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Звертає увагу на те, що чинним законодавством не визначено які органи повинні здійснювати нарахування та виплату вказаного підвищення, за рахунок яких коштів і джерел.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_6, 1940 року народження, є дитиною війни та отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"в редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) "), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, –10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) також були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 (v010p710-08) року.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позов, правильно вважали, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а бездіяльність відповідача щодо відмови нарахувати вказане підвищення у зазначені періоди визнали незаконною.

Посилання скаржника на те, що законом не визначено які органи повинні здійснювати нарахування та виплату вказаного підвищення, не приймаються колегією суддів, оскільки згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (z0209-08) управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема, не визначення поняття "мінімальна пенсія за віком", правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Станом на 09 липня 2007 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум"від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .