Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого –судді Гордійчук М.П.,

Суддів: Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.,

Секретар: Лук’яненко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову господарського суду мiста Києва від 14 листопада 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2007 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Онікс"до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про зобов’язання внести зміни до ліцензії, –

У лютому 2005 року Акціонерне товариство "Онікс"(надалі –АТ "Онікс") звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про зобов’язання внести зміни до ліцензії про визнання недійсним рішення відповідача № 46 від 19.01.2005 року в частині оголошення конкурсного відбору на отримання ліцензій на право користування каналами мовлення з використанням вільних каналів та частот № 46 від 19.01.2005 року в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, потужність 1.0 кВт, обсяг мовлення 24 год/добу, та Черкаській області, м. Черкаси, частота 91,0 МГц, потужність 1,0 кВт, обсяг мовлення 24 год/добу; та зобов’язання відповідача внести зміни до його ліцензії НР № 0855 від 23.04.2003 року на право користування каналами мовлення, доповнивши додаток № З до ліцензії переліком технічних засобів мовлення в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, потужність 1,0 кВт і Черкаській області, м. Черкаси, частота 91,0 МГц, потужність 1,0 кВт, а також додаток № 4 до ліцензії відомостями щодо періодичності, часу та обсягу мовлення в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, обсяг мовлення 24 год/добу, і в Черкаській області, м. Черкаси, частота 91.0 МГц обсяг мовлення 24 год/добу; 3) зобов’язання відповідача виписати позивачу рахунок на сплату грошового ліцензійного збору (частота 101,3 МГц у м. Житомирі, 91,0 у м. Черкаси), застосувавши при визначенні розміру грошового ліцензійного збору коефіцієнт = 5, та зменшити його на 30 %.

Постановою господарського суду мiста Києва від 14 листопада 2006 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 46 від 19.01.2005 року в частині оголошення конкурсного відбору на отримання ліцензій на право користування каналами мовлення в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, потужність 1.0 кВт, обсяг мовлення 24 год/добу, та Черкаській області, м. Черкаси, частота 91,0 МГц, потужність 1,0 кВт, обсяг мовлення 24 год/добу.

Зобов’язано відповідача внести зміни до ліцензії НР № 0855 від 23.04.2003 року на право користування каналами мовлення, доповнивши додаток № З до ліцензії переліком технічних засобів мовлення в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, потужність 1,0 кВт і Черкаській області, м. Черкаси, частота 91,0 МГц, потужність 1,0 кВт, а також додаток № 4 до ліцензії відомостями щодо періодичності, часу та обсягу мовлення в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, обсяг мовлення 24 год/добу, і в Черкаській області, м. Черкаси, частота 91.0 МГц обсяг мовлення 24 год/добу.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2007 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями судів, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому касатор посилається на порушення судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається із матеріалів справи, 17.01.2002 року відповідачем прийнято рішення № 6 "Про затвердження плану

розбудови Мережі "Радіо "Мелодія", яким затверджено план розбудови каналу "Радіо "Мелодія"позивача, та вирішено видати позивачу єдину ліцензію на мережу безкоштовно.

23.04.2003 року відповідач видав позивачу ліцензію серії НР № 0855 на право створення і розповсюдження інформаційних, пізнавальних, культурологічних, музично-розважальних програм на території та частотах, визначених у додатку № 3 до ліцензії.

У додатку № 3 до ліцензії зазначено перелік технічних засобів мовлення в 14 населених пунктах Донецької, Херсонської, Запорізької, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Кіровоградської, Чернігівської, Хмельницької, Дніпропетровської областей, та частоти мовлення в цих населених пунктах.

05.11.2002 року відповідач звернувся до позивача листом № 1365 з пропозицією надати план розбудови позивачем своєї мережі. В цьому ж листі зазначено, що позивачу у плані необхідно врахувати нові частотні присвоєння, подані раніше, але станом на 01.11.2002 року не розраховані та відповідно не внесені до ліцензії позивача.

19.10.2002 року позивач направив відповідачу лист № 01/12/19-11 з планом розбудови загальнонаціонального каналу мовлення позивача.

У доданому до листа плані позивач, серед інших, вказав частотне присвоєння у м. Житомирі, Житомирської області, частоти 87,6 - 107,9 МГц, потужність 1,0 кВт, та м. Черкаси, Черкаської області, частоти 87,6 -107,9 МГц, потужність 1,0 кВт.

11.12.2002 року за результатами розгляду отриманих від телерадіоорганізацій, у тому числі, і від позивача, звернень стосовно розбудови мереж, відповідачем було прийнято рішення № 1105 "Про подання до Державного комітету зв'язку щодо прорахунку нових каналів та частот".

07.12.2004 року позивач звернувся до відповідача з листом № 281 про внесення змін до його ліцензії серії НР № 0855 в перелік технічних засобів мовлення, періодичність, час та обсяги мовлення, у зв’язку з їх доповненням, відповідно до наданого висновку Українського державного центру радіочастот і нагляду за зв’язком.

19.01.2005 року відповідачем було прийнято рішення № 46, яким оголошено конкурс на мовлення з використанням вільних каналів та частот згідно з додатком № 1.

Відповідно до вказаного додатку конкурс оголошено на мовлення на радіочастоті 101,3 МГц, потужністю передавача 1,0 кВт у місті Житомирі та радіочастоті 91,0 МГц, потужністю передавача 1,0 кВт у м. Черкаси.

Суди при розгляді справи правильно керувалися Законом України "Про телебачення та радіомовлення" (3759-12) , а саме, його статтями 1, 5, 14 та Положенням про порядок ліцензування телерадіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 07.07.2003 року № 938 (z0673-03) .

Пункт 6.2 цього Положення передбачає, що у разі зміни відомостей, вказаних у ліцензії, телерадіоорганізація зобов’язана в десятиденний термін направити до Національної ради заяву про внесення до ліцензії відповідних змін і доповнень. До заяви додаються у встановленому порядку завірені копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Згідно з п. 6.3 цього ж Положення, Національна рада відмовляє у внесенні пропонованих змін до ліцензії, якщо вони в частині відомостей про склад засновників суперечать вимогам статей 7 та 13 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Зміни до ліцензії вносяться після відповідного рішення Національної ради шляхом видачі нового бланка ліцензії. Ліцензія із змінами видається не пізніше ніж у десятиденний термін після прийняття Національною радою рішення про внесення змін до ліцензії та внесення відповідних змін до Державного реєстру телерадіоорганізацій України.

Відповідно до висновку судової експертизи № 6640 від 19.09.2006 року вказані позивачем у заяві про внесення змін та доповнень до ліцензії частотні присвоєння 101,3 МГц у м. Житомирі та 91,0 МГц у м. Черкаси не є самостійними каналами мовлення, а лише їх складовою, або ж складовою одного каналу мовлення, в разі розповсюдження одних і тих самих програм на всіх перелічених в додатку 3 до діючої ліцензії частотах.

Вказані позивачем у заяві про внесення змін та доповнень до ліцензії частотні присвоєння 101,3 МГц у м. Житомирі та 91,0 МГц у м. Черкаси є доповненням (зміною) до переліку технічних засобів каналу мовлення, який вже використовується позивачем на підставі ліцензії НР №0855, в разі розповсюдження одних і тих самих програм на всіх перелічених в додатку № 3 до діючої ліцензії частотах.

Таким чином, зазначені у заяві про внесення змін та доповнень до ліцензії частотні присвоєння 101,3МГц у м. Житомирі та 91,0 МГц у м. Черкаси можуть використовуватись в самостійних каналах мовлення, у випадку визначення всіх складових "каналу мовлення" в діючій ліцензії чи ліцензіях.

Тобто, при вирішенні даного спору суди вірно зазначили, що частотні присвоєння, якими позивач просив відповідача доповнити надану йому ліцензію на користування каналом мовлення, є саме частотним присвоєнням, а не каналом мовлення, що підтверджується висновком судової експертизи № 6640 від 19.09.2006 року.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого та правильного висновку про часткове задоволення позову і з ним погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки, згідно зі статтями 14 та 18 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"для отримання ліцензії на конкретно визначене частотне присвоєння телерадіокомпанія зобов'язана сплатити грошовий ліцензійний збір.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди правильно встановили обставини справи та винесли рішення з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для їх скасування не має.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а постанову господарського суду мiста Києва від 14 листопада 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як у випадках, встановлених ст. ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .