Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Леонтович К.Г.,

суддів: Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.,

секретаря –Нагорного М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою прокурора Ленінського району міста Полтави на постанову господарського суду Полтавської області від 19 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року у справі №4/38 за позовом прокурора Ленінського району міста Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Полтави до приватного підприємства "Профіль-Т" про зобов’язання вчинити певні дії, -

У березні 2007 року прокурор Ленінського району міста Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Полтави звернувся в суд з позовом до приватного підприємства "Профіль-Т", в якому просив зобов’язати відповідача допустити працівників Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Полтави до перевірки та надати їм необхідні документи для перевірки правильності нарахування внесків та правильності їх сплати до Пенсійного фонду України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача безпідставно відмовляє Пенсійному фонду у допуску працівників до проведення перевірки, а в задоволенні протесту прокурора про усунення відповідачем порушень закону було відмовлено.

__________________________________________________________________

Справа № К-12040/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою господарського суду Полтавської області від 19 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями прокурор Ленінського району міста Полтави звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, прокуратурою Ленінського району м. Полтави проведена перевірка додержання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , в ході якої виявлено, що відповідач, відмовляється допустити працівників УПФУ Ленінського району в м. Полтаві для перевірки та надати необхідні документи з метою встановлення правильності нарахування та сплати внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 2.1.2 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України. Законом України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування" (700-14) передбачене право органів Пенсійного фонду України проводити планові та позапланові виїзні перевірки суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Управління Пенсійного фонду України не частіше одного разу на календарний рік проводить планові, а також у випадках, передбачених законодавством, позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, установах, організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, кошторисів та інших документів.

Порядок проведення перевірок регламентується Указом Президента України "Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності".

Пунктом 5 Указу Президента України "Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності (817/98) " встановлено, що планова виїзна перевірка –це перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, проводиться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази погодження позивачем термінів проведення планової перевірки позивача з державною податковою службою.

Згідно п. 3 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (817/98) , позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства: б) суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності; в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності; г) суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки; д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької .діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту; є) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Указ Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (817/98) містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких може бути проведена позапланова виїзна перевірка.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що інші обставини, не зазначені в вищевказаному Указі Президента України, не можуть бути підставою для проведення позапланових перевірок.

Таким чином, оскільки позивач не навів судам попередніх інстанцій обставин, з яких необхідно провести перевірку правильності нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (згідно Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності"), суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до вірних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу прокурора Ленінського району міста Полтави залишити - без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 19 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.