ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" грудня 2009 р. м. Київ К-11559/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого –судді Леонтович К.Г.,
суддів: Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.,
секретаря –Нагорного М.В.,
за участю ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 25 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року у справі № 22-а-7102/08 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області, третя особа –приватна агрофірма "Галайки" про визнання протиправним рішення та призначити пенсію, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі, третя особа –приватна агрофірма "Галайки" про визнання протиправним рішення № 56 від 17.04.2007 року комісії по відділу пенсійного забезпечення з спірних питань по призначенню та виплаті пенсій Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області, яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з 1972 року по 1999 рік працювала дояркою: в колгоспах ім. Ватутіна та "Нива" с. Галайки,
Тетіївського району Київської області, а потім у його правонаступників приватної агрофірми "Галайки", має стаж роботи дояркою 20 років і 8 місяців і відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
має право на пільгову пенсію. Проте відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії з посиланням на необхідність представлення колективного договору, положення про оплату пращ, наряди виконаних робіт, табель обліку відпрацьованого часу, що не передбачено законодавством про працю в колгоспах.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 25 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним рішення № 56 від 17.04.2007 року комісії по відділу пенсійного забезпечення з спірних питань по призначенню та виплаті пенсій Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі, зобов’язано відповідача порядку от.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та оформити документи для її виплати.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання необґрунтованим рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах. передбачених п."д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки має трудового стажу роботи дояркою 20 років і 8 місяців та призначити її пенсію.
Суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги виходили з тих обставин, що відповідно копії трудової книжки, пояснень свідків та довідки від 30.11.2005 р. встановлений стаж роботи дояркою позивачки з 1972 по 2004 р. - більше 20 років.
Колегія суддів частково не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.
Згідно обставин справи позивачка працювала дояркою, однак, висновки суду, що ОСОБА_1 з 1972 по 2004 р. працювала дояркою не підтверджуються обставинами справи. Так, за обставинами справи у 1972, 1973,1974 р.р. позивачка працювала дояркою неповні роки, в подальшому записи трудової книжки вказують, що у 1978 р., 2001 р. працювала різноробочою, 2001-2002 р.р –поваром. Виходячи з наведеного висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до вимог п."д"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. мають право на пенсію за віком на пільгових умовах жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Суди першої та апеляційної інстанції, зобов’язуючи відповідача призначити пенсію на пільгових умовах, не встановили скільки років пільгового стажу має позивачка, який конкретно період роботи ОСОБА_1 відноситься до пільгового стажу відповідно до вимог п"д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Висновки судів попередніх інстанцій про наявність достатнього стажу доярки позивачки для призначення її пенсії на пільгових умовах суперечливі наведеними судами доказами не ґрунтуються на обставинах справи
Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.
При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
За таких обставин доводи касаційної скарги частково спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 25 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеному статтями 237 –239 КАС України (2747-15)
.