ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
15 листопада 2011 року 11:03 справа № 2а-8391/11/2670
( Додатково див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (rs25653962) )
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Крушеніцькому В.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мілс"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008992307/0 від 11.11.2010р.
за участю представників сторін:
від позивача: Кибальчик Я.М.,
від відповідача: Піскун І.О.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілс"звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008992307/0 від 11.11.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає що Державною податковою інспекцією у Печерському районі (далі –податковий орган) в акті перевірки ТОВ "Мілс"від 861/23-7/31991765 від 29.10.2010 відображені необгрунтовані дані та суб’єктивні припущення, на підставі яких податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.
Представником відповідача позов не визнано, суду надано письмові заперечення на позовну заяву, зі змісту яких вбачається правомірність дій податкового органу та порушення ТОВ "Мілс"положень податкового законодавства, що призвело до завищення валових витрат підприємства на загальну суму 400 812,0 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі направлень № 690/23-7 від 30.08.2010 та № 828/23-7 від 11.10.2010 податковим органом проведено перевірку ТОВ "Мілс"з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 20.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010.
В ході зазначеної перевірки податковим органом складено акт № 861/23-7/31991765 від 29.10.2010, яким встановлено порушення:
- пп.5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", в результаті чого підприємством завищено валові витрати на загальну суму 100 203,0 грн, в тому числі за 2 кв. 2009 року в сумі 26 250,0 грн., 3 кв. 2009 року в сумі 55 737,0 грн., 4 кв. 2009 року в сумі 10 551,0 грн., 1 кв. 2010 року в сумі 7 665,0 грн.;
- пп. "е"4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. "а"17.2 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2006,0 грн., у тому числі: за 1 кв. 2010 року –482,0 грн., за 2 кв. 2010 року –1524,0 грн.
На підставі вищезазначеного акта, за порушення п.п.5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0008992307/0 від 11.11.2010, яким ТОВ "Мілс"встановлено податкове зобов’язання у розмірі 150 305,0 грн., з яких 102 203,0 грн. –основний платіж, 50 102,0 грн. –штрафні санкції.
Позивачем –ТОВ "Мілс", код ЄДРПОУ 31991765, оскаржено вищезазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за наслідками якого скарги були залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення –без змін.
Предметом розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008992307/0 від 11.11.2010.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.
У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.8 цієї статті.
Відповідно до п.п 5.5.1 п. 5.5 ст 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Поняття "господарська діяльність"викладено у п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема "господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою". Отже господарська діяльність –це передусім, діяльність направлена на отримання доходу.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Мілс"віднесено до складу валових витрат за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 відсотки за користування кредитом (кредитний договір між ТОВ "Мілс"та ЖБК "Альянс"№ 0142-04/10К від 15.06.2004 та додаткова угода від 11.08.2005 до кредитного договору) у розмірі 400 812,0 грн.
Як вбачається з розділу 3.1.2. акту перевірки № 861/23-7/31991765 від 29.10.2010, на підставі аналізу рахунку 311 "Розрахунковий рахунок в банку в національній валюті", рахунку 3771 "Розрахунки з іншими дебіторами"встановлено, що кредитні кошти частково були використані на надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги пов’язаним особам згідно договорів поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, а саме: ТОВ "КОРНИНСИР", УСБ "ПРОДОПТІМА", ТОВ "ТУЛЬЧИНКА-МОЛОКО".
Також в даному акті перевірки податковим органом зазначено, що заборгованість позичальників перед ТОВ "Мілс"складала станом на кінець 2 кв. 2009 року в сумі 2 825 235,0 грн. (41,6% від загальної суми отриманих кредитних коштів), станом на кінець 3 кв. 2009 року в сумі 2 714 235,0 грн (40% від загальної суми отриманих кредитних коштів), станом на кінець 4 кв. 2009 року в сумі 1 738 735,0 грн (25.61% від загальної суми отриманих кредитних коштів), станом на кінець 1 кв. 2010 року в сумі 1 521 435,0 грн (22,41% від загальної суми отриманих кредитних коштів).
Згідно оборотно-сальдових відомостей "Валові витрати"ТОВ "Мілс"до складу валових витрат, за перевіряємий період, було віднесено відсотки у сумі 1 111 385,0 грн., нараховані за використання кредитних ліній за вищевказаними договорами, а саме: 2 кв. 2009 року в сумі 252 405,0 грн., 3 кв. 2009 року в сумі 557 365,0 грн., 4 кв. 2009 року в сумі 164 797,0 грн., 1 кв. 2010 року в сумі 136 818,0 грн.
У висновках вказаного акту перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ "Мілс"п.п. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме завищення валових витрат на загальну суму 100 203,0 грн, в тому числі за 2 кв. 2009 року в сумі 26 250,0 грн., 3 кв. 2009 року в сумі 55 737,0 грн., 4 кв. 2009 року в сумі 10 551,0 грн., 1 кв. 2010 року в сумі 7 665,0 грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що висновки податкового органу щодо порушення ТОВ "Мілс"вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) обумовлені використанням кредитних коштів, отриманих за кредитними договорами не для власної господарської діяльності, а для надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги пов’язаним особам.
Суд не погоджується з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до п.1.43 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону (334/94-ВР) та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.
Мета, склад і принцип підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення і розкриття її елементів визначені "Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87 (z0391-99) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за № 391/3684 (z0391-99) . За змістом Положення витрати –це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
У відповідності до ст.1 Закону України від 16.07.1999 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність": "господарська операція –дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства", "активи –ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому", "зобов’язання –заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди".
Як вбачається з пояснень ТОВ "Мілс"та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунків, кредитні кошти скеровувались позивачем на оплату витрат, що прямо пов’язані з господарською діяльністю товариства. При цьому, кошти, що скеровувалися для надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, - надходження торгової виручки.
Таким чином, судом встановлено хибність висновків податкового органу щодо скерування позивачем кредитних коштів для надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги іншим суб’єктам та безпідставність висновків щодо порушення ТОВ "Мілс"положень п.п. 5.5.1 п. 5.5. ст.. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , а саме завищення валових витрат у вигляді відсотків за користування кредитом на загальну суму 100 203, грн.
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.06.2005, № 327 (z0925-05) (далі –Порядок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до п. 2.3.2. Порядку (z0925-05) , за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
З наявної матеріалах справи копії акту перевірки № 861/23-7/31991765 від 29.10.2010 вбачається, що у розділі 3.1.2. податковим органом встановлено завищення валових витрат ТОВ "Мілс"в період з 2 кв 2009 року по 1 кв 2010 року включно у розмірі 400 812,0 грн. У висновках зазначеного акту перевірки встановлено, що ТОВ "Мілс"за вказаний період завищило валові витрати на загальну суму 100 203,0 грн.
При проведенні зазначеної перевірки податковим органом не зазначено механізм розрахунку сум відсотків за користування кредитними коштами, які на думку податкового органу, неправомірно віднесено позивачем до валових витрат та не наведено розрахунок донарахованих сум податку на прибуток, що суперечить положенням п. 3.1. Порядку (z0925-05) щодо інформативних додатків до акту перевірки, зокрема, розрахунки донарахованих сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
Відповідно до положень ст. 69 КАС України (2747-15) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до положень ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи вище викладене, за результатами розгляду спору, суд вважає, що висновки акту перевірки щодо виявлених порушень, не підтверджені належними доказами, та податковим органом не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі вищезазначеного та системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008992307/0 від 11.11.2010р.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Н.М. Клименчук