Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г. К., Маринчак Н. Є., Рибченка А. О., Федорова М. О.,

при секретарі судового засідання Титенко М. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Господарського суду АР Крим від 21.01.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 по справі № 2-24/16737-2007А

за позовом Національного виробниче-аграрного об’єднання "Масандра"

до 1. Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

до 2. Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

про стягнення бюджетної заборгованості, -

Національне виробниче –аграрне об’єднання "Масандра" (далі - Виробниче об’єднання "Масандра", позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі – ДПІ, відповідач 1) та Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (далі –Казначейство, відповідач 2) про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 827 076,00 грн. за податкові періоди: лютий –квітень 2007 року.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 по справі № 2-24/16737-2007 А, позов задоволено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що орган державної податкової служби порушив норми Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , якими визначено порядок та строки відшкодування з Державного бюджету України від’ємного значення суми податку, що підлягає сплаті платнику податків. Також суди зазначили, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від проведення зустрічних перевірок податкового обліку (стану) інших осіб, контрагентів платника податків.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідачи, ДПІ та Казначейство подали касаційні скарги, де порушують питання скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та у задоволенні позовних вимог відмовити.

У касаційні скарзі відповідач 1, оперуючи поняттями бюджетне відшкодування, податкові зобов’язання, податковий кредит, фактична сплата податку, твердить, що на запити органа державної податкової служби про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача не отримані всі відповіді, тому факт наявності надмірної сплати ПДВ за звітні періоди залишається непідтвердженим.

У поданих запереченнях на скарги позивач підтримує судові рішення, а касаційні скарги вважає необґрунтованими.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно з вимогами чинного законодавства за результатами фінансово-господарської діяльності позивач подав до органа державної податкової служби податкову звітність за встановленою формою. Відповідно до податкових декларацій з ПДВ у Виробничого об’єднання "Масандра" виникло перевищення податкового кредиту над сумами податкових зобов’язань за облікові періоди: лютий –квітень 2007 року —що утворило бюджетну заборгованість у розмірі 827 076,00 грн.

За результатами виїзної планової перевірки Виробничого об’єднання "Масандра" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2007 податковим органом було складено Акт від 19.06.2007, яким підтвердило право позивача на бюджетне відшкодування за податкові періоди: лютий, березень 2007 року у розмірі 462 356,00 грн., в межах перевіряємого періоду, однак бюджетне відшкодування ПДВ призупинено до одержання результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) у редакції, чинній на момент виникнення спору (далі - № 168/97-ВР). Тому при визначенні податкового кредиту з ПДВ та порядку визначення суми бюджетного відшкодування слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків, бюджетного відшкодування і не суперечать спеціальному Закону.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Задовольняючи позовні вимоги Виробничого об’єднання "Масандра", суди у цій справі керувалися положеннями пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР, якою визначено порядок відшкодування з Державного бюджету України від’ємного значення суми податку, що підлягає сплаті, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (роботі, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, тобто надмірно сплаченого податку.

Згідно положення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97 - ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

У відповідності до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить перевірку заявлених у декларації даних та у п’ятиденний термін зобов’язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Після отримання відповідного висновку податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів (пп. 7.7.6 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97ВР про ПДВ,).

Суди також дійшли вірного висновку, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ від проведення зустрічних перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, під час касаційного провадження по справі № 2-24/16737-2007 А до суду надійшло доповнення до заперечення позивача на касаційну скаргу зі змісту якого вбачається, що оскаржувана сума бюджетного відшкодування у розмірі 827 076,00 грн. перерахована на розрахунковий рахунок Виробничого об’єднання "Масандра".

Аналізуючи вище наведені норми та фактичні обставини справи, колегія судів Вищого адміністративного суду дійшла висновку про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо стягнення відповідної суми коштів з державної бюджету на користь позивача.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а позиції скаржників є помилковими. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають як такі, що винесено за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційні скарги Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду АР Крим від 21.01.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 по справі № 2-24/16737-2007 А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.