2а-10967/11/2670 Про скасування податкових повідомлень-рішень щодо застосування нульової ставки податку на додану вартість - 28.09.2011 Прийняття

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 08.08.2011р. № 68), відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 16.12.2008р. № 147), прокуратури – Овчаренко О.З. (посвідчення від 16.03.2009р. № 60), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВАТ "Київський завод реле та автоматики"заявлені позовні вимоги до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень –рішень від 27 вересня 2006 року № 0000312301/1, від 07 грудня 2006 року № 0000312301/2, від 20 лютого 2007 року № 0000312302/3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі вимоги законодавства для застування нульової ставки податку на додану вартість та права на отримання бюджетного відшкодування, а тому спірні податкові повідомлення –рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивач не мав право на застосування нульової ставки податку на додану вартість та права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки в ході перевірки було встановлено, що експорт товар не підтверджений.

Постановою Господарського суду м. Києва від 04 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2011 року постанова Господарського суду м. Києва від 04 липня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року скасовані, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

При скасуванні судових рішень першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд Вищий адміністративний суд України посилався на те, що суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи з урахуванням сутності заперечень проти позову, мають перевірити доводи податкової інспекції про відсутність факту експортування товарів за межі митної території України, які зроблені відповідачем з урахуванням фактів того, що товар не міг бути вироблений постачальниками позивача, а іноземні компанії, яким такий товар було реалізовано, ніколи не отримували ідентифікаційного номеру та не подавали податкової звітності тощо. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що суду з урахуванням вимог ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням заперечень контролюючого органу слід дослідити долучені до матеріалів справи податкові накладні, вантажно-митні декларації та інші первинні документи, надані позивачем у підтвердження своїх позовних вимог, оскільки саме через неврахування зазначених обставин доводи відповідача у передбаченому процесуальним законом порядку не були досліджені, що призвело до неповного встановлення фактичних обставин у справі.

В силу ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи (ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України).

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та прокуратури у судових засіданнях заперечували проти позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Солом’янському районі м. Києва провела виїзну планову перевірку ВАТ "Київський завод реле та автоматики"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2003 року та 01 січня 2006 року, за результатами якої було складено Акт від 05 липня 2006 року № 2658-3050/23-01-00214853.

В ході перевірки було встановлено, що ВАТ "Київський завод реле та автоматики"було реалізовано на експорт Мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів у вигляді безбарвної прозорої плівки у формі диску діаметром 96 мм. (Мембрани ІСЕ) в кількості 325 шт. по ціні –2 036, 67 грн. за штуку на загальну суму - 661 918, 00 грн.

Постачальником мембран було ТОВ "Печора Тур". Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 24.09.03р. №27/09-03МР продукція була передана ВАТ "Київський завод реле та автоматики"26 вересня 2003 року згідно видаткової накладної № РН-0000131 в кількості 325 штук на суму 783 900, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 130 650, 00 грн. ТОВ "Печора Тур"виписало та передало ВАТ "Київський завод реле та автоматики"податкову накладну № 131 від 26 вересня 2003 року на суму 783 900, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 130 650, 00 грн. Оплата за придбаний товар була здійснена згідно платіжних доручень від 10.11.2003р. № 187 на суму 249 000, 00 грн., від 10.11.2003 р. № 973 на суму 150 000, 00 грн., від 11.11.2003р. № 974 на суму 384 900, 00 грн. Загальна сума оплати 783 900, 00 грн.

26 вересня 2003 року між ВАТ "Київський завод реле та автоматики"(комітент) та ПП "Детройт"(комісіонер) складено договір комісії №30/09-03КР.

Згідно з умовами даного договору ПП "Детройт"приймає на себе зобов’язання по реалізації товару ВАТ "Київський завод реле та автоматики"за межами митної території України з вивозом товару за межі митної території України та передачі його покупцю-нерезиденту в країні імпортера від свого імені, але за рахунок комітента. В свою чергу, ВАТ "Київський завод реле та автоматики"зобов’язується виплатити ПП "Детройт" винагороду за отриману послугу з реалізації товару у розмірі 0, 1 % від вартості реалізованої продукції.

Згідно даного контракту та акта приймання передачі від 26.09.03р. № 1 ВАТ "Київський завод реле та автоматики"передає, а ПП "Детройт" приймає на комісію товар - мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 в кількості 325 штук за ціною 2 036, 63 грн. за одиницю, загальною вартість –661 904, 75 грн.

Передача товару на комісію здійснюється за адресою: Донецька область, пгт. Кураховка, вул.. Октябрська, 15, ЗАТ "ДКМЗ".

ПП "Детройт"(продавець) укладено договір № 29 від 10.10.2003 року з компанією atriсk Trade Companу" (США). Згідно з умовами даного договору ПП "Детройт"продає, а компанія сk Trade Companу"(США) купує мембрани електрода для визначення високозарядних іонів у відповідності ТУ У 33.2-30190933-001-2003. Умови поставки –DDC-ITH International Technishes Handelshaus GmbH", Duisburg, Германія.

На рахунок ВАТ "Київський завод реле та автоматики"від ПП "Детройт"за мембрану ІСЕ згідно договору комісії від 30-09/03КР від 26 вересня 2003 року надійшло згідно виписки банку від 10.11.2003р.- 350 000, 00 грн., від 11.11.2003р.- 311 918, 14 грн., на загальну суму - 661 918, 14 грн.

Крім того, перевіркою було встановлено, що ВАТ "Київський завод реле та автоматики"було реалізовано на експорт Мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів у вигляді безбарвної прозорої плівки у формі диску діаметром 96 мм. (Мембрани ІСЕ) в кількості 280 шт. по ціні –2 036, 67 грн. за штуку на загальну суму –570 214, 00 грн.

Згідно договору купівлі-продажу від 25.11.03р. №24-11/03 продукція була передана ВАТ "Київський завод реле та автоматики"28 листопада 2003 року згідно видаткової накладної № РН-0000224 в кількості 280 штук на суму 675 360, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 112 560, 00 грн. ТОВ "Печора Тур"виписало та передало ВАТ "Київський завод реле та автоматики"податкову накладну № 224 від 28.11.2003 року на суму 675 360, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 112 560, 00 грн. Оплата за придбаний товар була здійснена згідно платіжного доручення від 17 березня 2004 року № 451 на суму 675 360, 00 грн.

26 листопада 2003 року між ВАТ "Київський завод реле та автоматики" (комітент) та ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"(комісіонер) складено договір комісії №29/11/03. Згідно з умовами даного договору ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"приймає на себе зобов’язання по реалізації товару ВАТ "Київський завод реле та автоматики"за межами митної території України з вивозом товару за межі митної території України та передачі його покупцю-нерезиденту в країні імпортера від свого імені, але за рахунок комітента. В свою чергу ВАТ "Київський завод реле та автоматики" зобов’язується виплатити ПП "Детройт"винагороду за отриману послугу з реалізації товару у розмірі 0, 1% від вартості реалізованої продукції.

Згідно даного контракту та акта приймання передачі № 1 від 28.11.03р ВАТ "Київський завод реле та автоматики"передає на комісію товар - мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 в кількості 280 штук за ціною 2 036, 44 грн. за одиницю, загальною вартістю 570 203, 20 грн.

Передача товару на комісію здійснюється за адресою: Донецька обл., пгт. Кураховка, вул. Октябрська, 15, ЗАТ "ДКМЗ".

ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"(продавець) укладено договір №01-12/ЕG-5 від 01.12.2003 року з компанією "ETTA FINANCE GROUP LTD"(Ізраїль). Згідно з умовами даного договору ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"продає, а компанія "ETTA FINANCE GROUP LTD"купує мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних іонів у відповідності ТУ У 33.2-30190933-001-2003.

Згідно виписки банку від 16.03.2004р. на рахунок ВАТ "Київський завод реле та автоматики"від ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"надійшло 570 214, 46 грн.

З посиланням на оперативні дані в акті перевірки було зроблено висновок про те, що мембрани ІСЕ з технічними умовами зазначеними у ВМД ніколи не вироблялись та не вивозились за межі митної території України ВАТ "Київський завод реле та автоматики"у зв’язку з чим нульова ставка була безпідставно застосовна до вказаних операцій, що призвело до заниження суми податкового зобов’язання за жовтень 2003 року на 132 383, 00 грн. та за лютий 2004 року на 114 043, 00 грн. та внаслідок порушень п. 1.8 ст. 1, підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2003 року на суму 25 227, 00 грн. та за лютий 2004 року на суму 384 458, 00 грн.

13 липня 2006 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0000312301/0, яким згідно з підпунктом "б"підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшила ВАТ "Київський завод реле та автоматики"суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25 227, 00 грн. за жовтень 2003 року, в розмірі 384 458, 00 грн. за лютий 2004 року, всього 409 685, 00 грн., та зобов’язано сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 409 685, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 274 478, 00 грн. у зв’язку з тим, що на момент перевірки зазначена сума бюджетного відшкодування була відшкодована в повному обсязі.

Вказане податкове повідомлення –рішення було оскаржено в адміністративному порядку, за наслідками якого ДПІ у Солом’янському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення –рішення від 27 вересня 2006 року № 0000312301/1, від 07 грудня 2006 року № 0000312301/2, від 20 лютого 2007 року № 0000312302/3, якими з урахуванням Рішення про результати розгляду первинної скарги від 22 вересня 2006 року № 14043/10/25-010 згідно з підпунктом "б"підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшила ВАТ "Київський завод реле та автоматики"суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25 227, 00 грн. за жовтень 2003 року, в розмірі 384 458, 00 грн. за лютий 2004 року, всього 409 685, 00 грн., та зобов’язано сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 409 685, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 204 842, 00 грн. у зв’язку з тим, що на момент перевірки зазначена сума бюджетного відшкодування була відшкодована в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за нульовою ставкою оподатковуються операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Аналіз вищевикладених норм свідчить, що право на застосування нульової ставки податку на додану вартість виникає лише при реальному здійсненні експорту, що підтверджується, в тому числі належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" від 01 березня 2001 року № 243 (243-2002-п) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п’ятого основного аркуша "примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Відповідно до п. 10 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2002 року № 163/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2002 року за № 295/6583 (z0295-02) , (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п’ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.

Пунктом 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 (574-97-п) , (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Згідно з Розділом 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307 (z0443-97) (у редакції наказу Держмитслужби України від 18 квітня 2002 року № 207 (z0462-02) ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2002 року за № 462/6750 (z0462-02) , (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) в Графі 8 "Одержувач/Імпортер"зазначаються відомості про одержувача товарів: індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) - у правому верхньому кутку; найменування та місцезнаходження юридичної особи або П. І. Б. фізичної особи, її місце проживання й відомості про документ, що посвідчує особу. У нижній частині графи після знака "№" проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції. Якщо одержувач - іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або П. І. Б. і місце проживання фізичної особи.

Таким чином, в графі 8 ВМД має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем названого у вантажній митній декларації товару.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація є достовірною.

У ВМД № 70000/3/813515 від 17 жовтня 2003 року, № 70000/3/813557 від 17 жовтня 2003 року, № 70000/3/813559 від 17 жовтня 2003 року, № 70000/3/813555 від 17 жовтня 2003 року, наданих позивачем на підтвердження здійснення експорту товару, в графі 8 одержувачем/імпортером товару зазначено компанію сk Trade Companу"(США).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Департаментом податкового аудиту та валютного контролю ДПА України було отримано інформацію (лист Начальника ГУПМ від 15 березня 2004 року № 333/26-36 на вих. 50/23-4318 від 13 лютого 2003 року) про те, що компанія iсk Trade Companу"(США), яка була зареєстрована в США 10.11.1999 року, відповідно до податкових обліків Служби внутрішніх доходів США ніколи не отримувала ідентифікаційного номеру і ніколи не подавала податкову звітність в цій країні.

Крім того, ДПІ у Петровському районі м. Донецька була проведена позапланова документальна перевірка ПП "Детройт", за результатами якої було встановлено, що ПП "Детройт" за договорами комісії здійснює реалізацію мембран ІСЕ на користь нерезидента компанії сk Trade Companу"(США). ПП "Детройт"з метою здійснення розрахунків укладались договори поруки між ПП "Детройт"(кредитор), SIA "Newbauer Holdings Riga"(юридична особа Латвії, поручитель) та "Gilpatriсk Trade Companу"(США)(боржник), згідно яких поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов’язань.

Розрахунки з ВАТ "Київський завод реле та автоматики"за реалізовані мембрани по договору комісії на експорт, проводяться в українських гривнях. Підтвердити надходження валютної виручки є неможливим, оскільки повідомлення про надходження валютної виручки –SWIFT - безпосередньо від нерезидента в валюті до перевірки представлено не було. Таким чином, ідентифікувати надходження коштів на розподільчий рахунок ПП "Детройт"за реалізований товар як виручку від нерезидента, що надійшла безпосередньо з-за меж митного кордону України, неможливо. Крім того в ході оперативно-розшукових заходів співробітниками ГВПМ був опитаний директор компанії SIA "Newbauer Holdings Riga"ОСОБА_4, який повідомив, що керована ним компанія SIA "Newbauer Holdings Riga"не мала жодних відносин з підприємствами ПП "Детройт"та patriсk Trade Companу"(США), договори з ними не укладались та посадові особи вказаних підприємств відношення до створення та діяльності компанії SIA "Newbauer Holdings Riga"(Латвія) не мають.

Відповідно до листа від 20 травня 2004 року № 12948/7/35-0404 ДПА у Дніпропетровській області та листа Українського державного хіміко-технологічний університет від 11 червня 2004 року № 08-01-546 продукт виготовлений згідно калькуляції ТОВ "Атем"від 28 листопада 2003 року не можна назвати "мембраною іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат-іонів"відповідно до патенту України UA № 12431 G01N27/30. Вилучений зразок "мембрани іоноселективного електроду (ІСЕ) для визначення високо зарядних фосфат-іонів" має властивості "мембрани"наведені в описі до патенту на винахід та ТУ У 33.2-30190933-001-2003, але не може мати подібні характеристики при виготовленні згідно калькуляції ТОВ "Артем"від 28 листопада 2003 року.

Продукт, виготовлений згідно калькуляції ТОВ "Артем"від 28 листопада 2003 року не можна назвати "мембраною іоноселективного електроду для визначення висозарядних фосфат-іонів", так як він представляє собою гетерогенну систему і не може мати властивості "мембрани"наведені в описі до патенту на винахід та ТУ У 33.2 –30190933-001-2003.

В силу ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що надані відповідачем докази в сукупності свідчать про те, що на підтвердження експорту товару позивачем були надані не належним чином оформлені ВМД, а товар не міг бути вироблений постачальниками позивача, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було підтверджено здійснення експорту товару, а відтак право на застосування нульової ставки податку на додану вартість та право на бюджетне відшкодування, а тому зменшення суми бюджетного відшкодування спірними податковими повідомленнями –рішеннями є правомірним.

Доводи позивача вищевикладеного не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв’язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутності документально підтверджених судових витрат відповідача, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню з позивача не підлягають.