Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого, судді:    Бутенка В.I.,

суддів:    Сороки М.О.,

Гончар Л.Я.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про визнання права на перерахунок пенсії,

встановила:

У січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеними вимогами, мотивуючи тим, що проходив службу у Збройних Силах України та у жовтні 1991 року був звільнений у запас і йому була призначена пенсія. 15 грудня 2004 року відповідач безпідставно відмовив йому у перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення, яка відбулася після його звільнення зі служби.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 27 травня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 липня 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі, позивач просить скасувати оскаржувані рішення і постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 липня 2005 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і оскарженню не підлягає.