ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ К-20947/09
Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Розваляєвої Т.С.
Леонтович К.Г.
Черпіцької Л.Т.
Кравченко О.О.
Гордійчук М.П.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19.12.08р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.09р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області про зобов’язання здійснити нарахування соціальної допомоги, як дитині війни, -
Встановила:
У листопаді 2008 року ОСОБА_5 звернулась до Новомиколаївського районного суду Запорізької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області про зобов’язання здійснити нарахування соціальної допомоги, як дитині війни за 2006-2007роки у сумі 2733,30 грн. згідно із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "дитини війни", що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.3), а тому відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни' їй повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. В 2006-2007 рр. їй вказана допомога не виплачувалась.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області суду від 19 грудня 2008 року позов задоволено частково: зобов’язано відповідача здійснити нарахування ОСОБА_5 надбавки, передбаченої ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 28.11.07р. по 31.12 2007р. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року змінено постанову суду першої інстанції. ОСОБА_5 поновлено процесуальний строк для звернення з позовом. Визнана протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати підвищення до пенсії. Резолютивна частина постанови суду після слів: "у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком", добавлена таким текстом : "в сумі 710грн.95 коп".
На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "дитини війни", що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.3), а тому відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни' їй повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. В 2006-2007 рр. їй вказана допомога не виплачувалась
Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивачки, які стосуються 2006 року, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог за 2007 рік, то судами правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16) (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) ( є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Що стосується доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" (121/2001) і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення (121/2001) через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем його проживання.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області відхилити, а постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19.12.08р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.09р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 237- 239 КАС України.
Суддя
О.О. Кравченко