ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 вересня 2011 року 13:42 № 2а-11096/11/2670
( Додатково див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (rs22312478) )
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представника позивача –Самосуд Ж.О.,
представника відповідача –Гаркуши К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КиївКлімат"до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000712303 від 25.07.11р. у розмірі 8 873 123,00 грн., з яких 7 637 184,00 грн. за основним платежем та 1 235 939,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, так як позивач правомірно включив до складу валових витрат суми по поставці кондиціонерного обладнання від ТОВ "Штудіан", ТОВ "Компанія "Прогрес-2010" та ТОВ "Домострой" у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , підтвердивши суми ПДВ податковими накладними та договорами на надання послуг, які виписані з дотриманням пп.7.2.4 п. 7.2 Закону України "Податок на додану вартість" (168/97-ВР) щодо наявності в особи, що їх виписала, статусу платника податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначив, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність платника податку за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства.
У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000712303 від 25.07.11р. у розмірі 8 873 123,00 грн., з яких 7 637 184,00 грн. за основним платежем та 1 235 939,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач мав господарські взаємовідносини із підприємствами, які мають ознаки фіктивності.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:
Судом встановлено, що з 23.05.11 р. по 20.06.11р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "КиївКлімат" (код ЄДРПОУ 31629990) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. по 31.03.11р., за результатами якої складено акт № 3654/23-322/31629990 від 11.07.11р.
За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "КиївКлімат"п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5,п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме занижено податок на додану вартість в сумі 7 637 184,00 грн., з яких за 2010 рік на суму 4 943 752,00 грн. в тому числі: за березень 2010 року у сумі 199 650,60 грн., за квітень 2010 року у сумі 256 856,76 грн., за жовтень 2010 року 1 954 594,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 1 191 103,89 грн., за грудень 2010 року у сумі 1 341 546,60 грн. та п. 188.1. ст. 188, п. 14.1. ст. 14, п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість за 2011 рік в сумі 2 693432,00 грн., з яких за січень 2010 року у сумі 2 693 432,00 грн.
На підставі акту перевірки № 3654/23-322/31629990 від 11.07.11р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення –рішення з податку на додану вартість № 0000712303 від 25.07.11р. у розмірі 8 873 123,00 грн., з яких 7 637 184,00 грн. за основним платежем та 1 235 939,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення –рішення стало те, що позивачем в перевіряємому періоді віднесено до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним виписаних ТОВ "Штудіан", якого постановою Господарського суду м. Києва від 20.12.10р. у справі N 46 545-6 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 05.11.10р.
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Компанія Прогрес-2010" перевіркою встановлено, що певними особами, які на даний час встановлюються, створено та використовується ланка вигодо-транспортуючих та вигодо-формуючих СГД - юридичних осіб до складу яких входить ТОВ "Компанія Прогрес-2010", директор та засновник (головний бухгалтер) - ОСОБА_3. Відповідно до висновку №27 від 16.02.2011 старшого експерту сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ підписи від імені ОСОБА_3 в представлених на дослідження документах (декларації з податку на додану вартість за вересень - грудень 2010 року) виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. ТОВ "Прогрес-2010"припинило діяльність та не звітує з січня 2011 року, свідоцтво платника ПДВ від 09.08.2010 року № 100296680, анульовано 24.01.2011 р. у зв'язку із внесенням до ЄДРПОУ запису про відсутність за місцезнаходженням.
Також із акту перевірки вбачається, що ТОВ "Домострой", взаємовідносини з яким позивачем включено до суми податкового кредиту, не задекларувало в декларації податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ "КиївКлімат"з податку на додану вартість за січень 2011 року, Також, встановлено, що підприємство не звітує з квітня 2011 року, свідоцтво платника ПДВ від 18.07.2002 року № 28748720, анульовано 16.03.2011 р. за власним бажанням.
Таким чином, податковим органом зроблено висновок про відсутність можливості поставок товарів та надання послуг позивачу його контрагентами ТОВ "Штудіан", ТОВ "Компанія "Прогрес-2010"та ТОВ "Домострой", а тому господарські відносини не були спрямовані на настання реальних правових наслідків.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач укладав із своїми контрагентами договори поставки, що підтверджується: господарським договором поставки № 0103-20 від 04.01.10р. укладеним між ТОВ "КиївКлімат"та ТОВ "Штудіан"; господарським договором поставки № 43 від 27.10.10р. укладеним між ТОВ "КиївКлімат"та ТОВ "Компанія "Прогрес-2010"; господарським договором поставки № 73 від 04.01.10р. укладеним між ТОВ "КиївКлімат"та ТОВ "Домострой".
Крім того, матеріалами справи підтверджено наявність податкових накладних, рахунків-фактури та накладних, які підтверджують факт існування фінансово-господарських відносин за вищевказаними договорами поставки.
На виконання вищевказаних договорів позивачем на користь постачальників перераховано грошові кошти у визначених розмірах. У ціні придбаного товару товариством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи не матеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Таким чином, законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов’язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів, визначених Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , та видану суб’єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.
Ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" передбачає порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 вказаної статті право на нарахування податку на додану вартість а складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України "Про ПДВ", зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №186/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Крім того, позивачем в підтвердження господарських відносин з ТОВ "Штудіан", ТОВ "Компанія "Прогрес-2010"та ТОВ "Домострой"надано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Отже, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ "КиївКлімат"із ТОВ "Штудіан", ТОВ "Компанія "Прогрес-2010" та ТОВ "Домострой" останні були належним чином зареєстровані як платники податку.
Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ "Штудіан", ТОВ "Компанія "Прогрес-2010" та ТОВ "Домострой", що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.
Частинами 1-3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Визнання фіктивним підприємства та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державної і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.
Отже, за таких обставин суд вважає, що у ТОВ "КиївКлімат" були всі підстави для формування податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, представником відповідача не надано до суду вироку суду, яким визначено кримінальну відповідальність осіб, які мають відношення до створення фіктивного підприємства, тому судом не береться до уваги посилання відповідача на те, що контрагенти позивача на час укладання договорів з позивачем мали ознаки фіктивного підприємства.
Враховуючи те, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києві не надала доказів правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000712303 від 25.07.11р. у розмірі 8 873 123,00 грн., суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 158- 163 КАС України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0000712303 від 25.07.11р.
постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 23.09.11 р.
Суддя
Є.В. Аблов