Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання протиправними дій відповідача з направлення позивачу супровідними листами № 284/03-33 від 12.01.2011, № 1571/03-33 від 18.02.2011 та № 2590/03-33 від 21.03.2011 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 573 556,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вищевказані повідомлення не відповідають формі повідомлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 (372-2004-п) , оскільки складені на місяць, підписані лише керівником органу Пенсійного фонду, підписані не уповноваженою особою, мають додаткові графи. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не є органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням позивача, а тому не має правових підстав для направлення позивачу повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, та вимагати їх сплати.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, шляхом надсилання до суду письмових заперечень, посилаючись на Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , Постанову Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 (372-2004-п) , якою затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України від 30.04.2002 № 8-2 (z0441-02) . Зокрема, в якості безпідставності позовних вимог відповідач вказав про правомірність оскаржуваних повідомлень, оскільки на підприємстві позивача, а саме Філії "УкрНДІгаз"ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яке зареєстроване в УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова як платник страхових внесків, працювали громадяни, яким були видані довідки для призначення та обчислення наукових пенсій, у зв’язку з чим, відповідач з урахуванням п. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України від 30.04.2002 № 8-2 (z0441-02) виконує функції держави по збору та акумуляції коштів, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомог згідно із пенсійним законодавством України.

Також відповідач просив здійснювати розгляд справи без участі представника управління.

22.08.2011 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв’язку з неявкою відповідача. Представник позивача проти поставленого на обговорення питання не заперечував.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку відповідача, повідомленого належним чином про місце, дату та час судового розгляду, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова супровідними листами були направлені позивачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 N 1977-XII (1977-12) (далі – Закон N 1977-XII (1977-12) ) і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 573 556,76 грн., в тому числі:

- листом № 284/03-33 від 12.01.2011 на суму 111 323,82 грн.;

- листом № 1571/03-33 від 18.02.2011 на суму 208 383,89 грн.;

- листом № 2590/03-33 від 21.03.2011на суму 253 849, 05 грн.

Дослідивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 24 Закону N 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 (372-2004-п) (далі –Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин (п. 6 Порядку).

Форма повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону N 1977-XII (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 (372-2004-п) та має свої реквізити: складається на рік, має одинадцять граф, підписується керівником і головним бухгалтером органу Пенсійного фонду та скріплюється його печаткою.

Аналіз викладеного свідчить про право органу Пенсійного фонду направити підприємству повідомлення з розрахунку на рік та за відповідною формою протягом 10 днів з дня призначення пенсії працівнику відповідно до Закону N 1977-XII (1977-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, частина повідомлень, яка скерована позивачу складена без дотримання формальних вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 (372-2004-п) .

Проте, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій відповідача з направлення позивачу супровідними листами № 284/03-33 від 12.01.2011, № 1571/03-33 від 18.02.2011 та № 2590/03-33 від 21.03.2011 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 573 556,76 грн. у зв’язку з недодержанням відповідачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 (372-2004-п) при складенні вищевказаних повідомлень, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи, формальне недотримання відповідачем форми повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 573 556,76 грн. не впливає на фактичний обов’язок позивача щодо сплати вказаних коштів, правильність нарахування яких позивачем не оскаржується.

Твердження позивача про порушення відповідачем п. 5 Порядку № 372 (372-2004-п) та відсутністю правових підстав для направлення відповідачем повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно до ч. 1 та частини 4 статті 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії включаються до єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" має філію "УкрНДІгаз"працівникам якої були видані довідки для призначення та обчислення наукових пенсій.

Згідно приписів ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є:, зокрема, роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Отже, філія не може бути ні роботодавцем ні страхувальником у відповідності до норм цього Закону (1058-15) .

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними у Постанові від 19.05.2010 у справі № К -38507/09.

Аналіз викладеного свідчить про відсутність права відповідача складення та скерування на адресу Філії позивача повідомлень про сплату коштів.

Відповідно до п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України від 30.04.2002 № 8-2 (z0441-02) Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Пунктом 2. 1 вказаного Положення визначено, що одним із основних завдань Управління, є збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Тобто з метою акумуляції коштів, призначених для пенсійного забезпечення і виплати відповідних допомог законодавець наділив відповідними повноваженнями органи Пенсійного фонду України, яким є відповідач в тому числі і скерування повідомлень на адресу юридичних осіб про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Враховуючи, що повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів направлялись відповідачем з урахуванням вимог Порядку та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України від 30.04.2002 № 8-2 (z0441-02) , тобто належною особою, суд вважає, що відповідач діяв з урахуванням принципу правозастосування передбаченого ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Крім того, обґрунтовуючи правову позицію щодо протиправності дій відповідача в частині скерування повідомлень на адресу позивача про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, як неналежною особою, позивач виходив із невірного трактування положень п. 5 Порядку № 372 (372-2004-п) з огляду на таке.

Зокрема, як вказувалось вище пунктом 5 Порядку передбачено, що підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Зазначене положення визначає обсяг обов’язків саме підприємства, установи, організації та закладу, які самостійно визначають суму, що підлягає до сплати в частині перерахування органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Даний пункт не регулює відносини в частині повноважень відповідача щодо направлення повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо направлення позивачу супровідними листами № 284/03-33 від 12.01.2011, № 1571/03-33 від 18.02.2011 та № 2590/03-33 від 21.03.2011 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 573 556,76 грн., а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. постанова набирає законної сили у порядку і строки, що визначені ч.1 ст. 254 КАС України.