розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, –

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, про відмову в перерахунку та виплаті йому щомісячної надбавки до пенсії у розмірі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управляння Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави, зобов’язано Управляння Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування"з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на щомісячне підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) №6-рп\2007, визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, суди зробили вірний висновок, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач повинен діяти у відповідності з діючою нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та здійснювати позивачу доплату до пенси у розмірі встановленому зазначеною нормою Закону, оскільки при розмірі мінімальної пенсії за віком віком, яка підлягає застосуванню при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", так-як, законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державну пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.