2а-4047/11/2670 Про скасування повідомлення - рішення щодо не включення до валових доходів коштів від продажу будівельних матеріалів - 21.04.2011 Прийняття

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2010 р. №0001691740/0, від 10.08.2010 р. №0001701740/0 та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 10.08.2010 р. №0001681740/0.

Позивач не погоджується з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від від 10.08.2010 р. №0001681740/0 та податковими повідомленнями-рішеннями від 10.08.2010 р. №0001691740/0, від 10.08.2010 р. №0001701740/0 та вважає, що висновки співробітників ДПІ у Голосіївському районі м. Києва є такими, що не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству України. Крім того, Позивач не погоджується з викладеними обставинами в Акті перевірки та вважає, що Відповідач прийшов до помилкового висновку.

В судовому засіданні представник Позивача та Позивач підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються з підстав правомірності прийняття оспорюваного рішення. Зокрема, відповідач посилається на те, що при формуванні суми валових витрат за 2009р. встановлено порушення ст.13 ДКМ України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92р. №13-92 із змінами та доповненнями та п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме: приватним підприємцем завищено суму валових витрат у 2009 році на 188 156,40 без ПДВ. Крім того, перевіркою було встановлено порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97- BP від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, а саме: у серпні місяці 2009р. підприємцем було завищено суму податкового кредиту на 17983,00 грн., ( підприємцем не надано до перевірки податкову накладну, отриману від TOB "Будрішення"від 03.08.2009р.б/№ на суму 107899,38 грн., у т.ч. ПДВ 17 983,33 грн., що дає право на отримання податкового кредиту).

В судовому засіданні представник Відповідача заперечує проти позовних вимог та просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Співробітниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування громадянина –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі по тексту Позивач) (ідент. номер НОМЕР_1) за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, на підставі п.3 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990р. та відповідно до направлення від 15.07.2010 року №1122/1740, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

Підчас перевірки встановлено порушення з боку Позивача, а саме встановлено розбіжність у розмірі 26 489,28 грн. без ПДВ. Розбіжність виникла у зв'язку з тим, що СПД не відобразив у декларації про доходи за період з 01.04.2009р. по 31.13.2009 р. дохід, отриманий на розрахунковий рахунок та готівкою. Перевіркою сформовані валові доходи, загальна сума яких склала у II кв. 2009р. - 55 047,37 грн., а саме: не включені до валового доходу кошти за реалізовані будівельні матеріали та інструменти, отримані готівкою на суму 24800,00 грн. в т.ч. ПДВ 4133,37 грн. (20666,85 грн.), видаткова накладна № 142 від 08.05.2009 р. на суму 9936,18 грн., в т.ч. ПДВ 1656,03грн. (без ПДВ 8280,15 грн.); видаткова накладна № 144 від 08.05.2009 р. на суму 3899,40 грн., в т.ч. ПДВ 649,90грн. (без ПДВ 3249,50грн.); видаткова накладна № 143 від 08.05.2009 р. на суму 8519,64 грн., в т.ч. ПДВ 1419,94грн. (без ПДВ 7099,70грн.); видаткова накладна № 140 від 25.05.2009 р. на суму 2445,00 грн., в т.ч. ПДВ 407,50грн. (без ПДВ 2037,50 грн.) та кошти, отримані на розрахунковий рахунок на загальну суму 34 380,52 грн. без ПДВ; у ІІІ кв. 2009р. - 234 247,00 грн.; не включені до валового доходу кошти, отримані на розрахунковий рахунок за реалізовані автозапчастини від ЗАТ "Київ-Лада", сума у розмірі 5736,00 грн., у т.ч. ПДВ 956,00 грн., (без ПДВ 4780,00 грн.), платіжне доручення №613 від 07.08.2009р.; у IV кв. 2009р. - 5 256,00 грн.; не включені до валового доходу кошти, отримані на розрахунковий рахунок за реалізовані автозапчастини від ЗАТ "Київ-Лада" на суму у розмірі 3067,20 грн., у т.ч. ПДВ 511,20 грн., (без ПДВ 2556,00 грн.), платіжне доручення №784 від 09.10.2009р.; та на суму у розмірі 2808,00 грн., у т.ч. ПДВ 468,00 грн., без ПДВ 2340,00 грн., платіжне доручення № 918 від 01.12.2009р.

На думку Відповідача Позивачем при формуванні суми валового доходу за 2009 рік було занижено валовий дохід на суму 28 719,37 грн. без ПДВ, чим порушено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92р. №13-92 із змінами та доповненнями.

Згідно із ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92р. №13-92 із змінами і доповненнями, до складу витрат відносяться документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням протягом календарного року доходу, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями. "Валові витрати" формуються за переліком ст.5 і відповідно до ст.8 "Амортизація" Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) від 22.05.1997р. №283/97- ВР із змінами та доповненнями, застосовуються у частині підтвердження документами сум витрат, що відповідають фактичній сумі отриманого у звітному календарному році чи іншому податковому періоді доходу.

Крім того Відповідач зазначає, що з вище наведеного валові витрати склали: за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. задекларована сума - 261 794,00 грн.; фактична сума —73 637,59 грн, різниця між задекларованою та фактичною сумою валових витрат складає - 188 156,40 грн. без ПДВ.

Відповідно до вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

За результатами перевірки Відповідачем був складений Акт № 90/1740-2957109477 від 28.07.2010 р. (надалі по тексту Акт перевірки від 28.07.2010 р.).

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки від 28.07.2010 р., ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення рішення форми "Р"від 10.08.2010 р. №0001691740/0, податкове повідомлення рішення форми "Р"від 10.08.2010 р. №0001701740/0 та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій форми "С"від 10.08.2010 р. №0001681740/0.

В частині щодо не включення до валового доходу коштів за реалізовані будівельні матеріали та інструменти, отримані готівкою на суму 24 800,00грн. в т.ч. ПДВ 41333,37 грн. (згідно видаткових накладних №142 від 08.05.2009р. на суму 9936,18грн., в т.ч. ПДВ 1656,03грн. (без ПДВ 8280,15грн.); видаткова накладна №144 від 08.05.2009р. на суму 3899,40грн., в т.ч. ПДВ 649,90грн.(без ПДВ 3249,50 грн.); видаткова накладна №143 від 08.05.2009р. на суму 8519,64грн., в т.ч. ПДВ 1419,94грн.(без ПДВ 7099,70грн.); видаткова накладна №140 від 25.05.2009р. на суму 2445,00грн., в т.ч. ПДВ 407,50грн.(без ПДВ 2037,50грн.) грошові кошти отримані від TOB " ТНА Групп" (код ЄДРПОУ 34796704), суд зазначає наступне:

В судовому засіданні представник Позивача надав пояснення, що Позивач не здійснює продаж товарів за готівкові кошти та надав на підтвердження документи, а тому посилання викладені в Акті перевірки є помилковими.

Також в акті перевірки відсутнє обґрунтування на підставі яких документів Відповідач дійшов висновку, що Позивач отримував готівкові кошти від TOB "ТНА Групп"(код ЄДРПОУ 34796704).

Судом встановлено та не спростовується сторонами, що СПД - ФО ОСОБА_1 на адресу TOB "ТНА Групп"(код ЄДРПОУ 34796704) було поставлено товар згідно видаткових накладних №142 від 08.05.2009р., №144 від 08.05.2009р., №143 від 08.05.2009р., №140 від 25.05.2009р., проте TOB "ТНА Групп"(код ЄДРПОУ 34796704), як зазначає представник Позивача, на даний час не розрахувалося за поставлений товар, в зв'язку з чим у СПД - ФО ОСОБА_1 обліковується дебіторська заборгованість перед TOB "ТНА Групп".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь-яких витрат, за виключенням встановлених у самому Законі обмежень.

Пунктом 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) встановлено наступні критерії господарської діяльності –направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності. Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції, такі вимоги встановлено відносно сукупності операцій –господарської діяльності.

Враховуючи, що TOB "ТНА Групп" не було сплачено Позивачу кошти за поставлений товар, тому Позивач правомірно не відображав дані операції в своїй податковій звітності та не ставив зазначену суму грошових коштів на валові доходи в 2 кварталі 2009 р.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що СПД-ФО ОСОБА_1 не включив до валового доходу кошти отримані на розрахунковий рахунок від ЗАТ "Київ-Лада"на суму 5736,00 грн., у т.ч. ПДВ 956,00 грн., (без ПДВ 4780 гри.) платіжне доручення від 07.08.2009 р. №613; на суму 3067,20 грн., у т.ч. ПДВ 511,20 грн., (без ПДВ 2556,00 грн.), платіжне доручення від 09.10.2009 р. №784; на суму 2808,00грн., у т.ч. ПДВ 468,00грн. (без ПДВ 2340,00 грн.) платіжне доручення від 01.12.2009 р. №918.

Судом встановлено, що після проведення вищезазначених операцій та до проведення перевірки СПД-ФО ОСОБА_1 було подано уточнюючі розрахунки, які не були враховані під час проведення перевірки, в яких СПД-ФО ОСОБА_1 відобразив вищезазначені суми в своїй податковій звітності.

В частині щодо порушення ст. 13 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92р. №13-92 тат п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР завищено валові витрати підприємця на суму 187 281.41 без ПДВ.

В Акті перевірки перевіряючими зроблено висновок, що СПД-ФО ОСОБА_1 не надано документального підтвердження витрат за перевіряємий період в зв'язку з чим перевіркою віднесено видатки відповідно норм витрат у розмірі 25%, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, згідно до №6 до інструкції "Про прибутковий податок з громадян", затвердженої Наказом ДПА України від 21.04.1993р. №12, що становить 74 512,59грн.

Позивач не погоджується з позицією перевіряючих посилаючись на те, що наявними у позивача документами повністю підтверджується сума витрат понесених на придбання товарів, робіт та послуг для здійснення господарської діяльності.

Позивачем надано суду Накладну №952 від 07.05.2009 р., товарний чек від 15.08.2009 р., накладну №1012 від 15.08.2009 р., товарний чек від 09.09.2009 р., накладну №1153 від 09.09.2009 р., товарний чек №537 від 16.08.2009 р., рахунок №1062 від 16.08.2009 р., Акт надання послуг №30 від 16.08.2009 р.

Позивач посилається на те, що у разі, коли ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не визнало валові витрати СПД-ФО ОСОБА_1, правовим наслідком було б, крім невизнання валових витрат пов'язаних з одержанням доходу з документів наданих до перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва повинно було б зняти податковий кредит з податку на додану вартість, що в свою чергу призвело б до додаткових нарахувань з ПДВ на всю суму податкового кредиту, визначеного в деклараціях з податку на додану вартість.

В частині щодо порушення п.п. 7.7.1 п.7.7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997р. 168/97-ВР, суд зазначає наступне:

Перевіркою встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_1 занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягають сплаті в бюджет у 2009р. на загальну суму 23 881,00грн. (квітень - 1046,00грн., травень - 823,00грн., липень - 2166,00грн., серпень - 18939грн., жовтень - 511,00грн., грудень - 396,00грн.,).

На думку Позивача, висновки викладені в акті перевірки є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема при проведенні перевірки не було враховано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва уточнюючі розрахунки декларацій з податку на додану вартість за вказані періоди.

Відповідно до п. 7.2.1. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.4 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно абз. 1, 2 п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В судовому засіданні представник Позивача зазначив, що дійсно СПД-ФО ОСОБА_1 було не відображено в податкових звітах данних за відповідні податкові періоди, господарських операцій, висвітлені в Акті перевірки.

Проте до проведення перевірки СПД-ФО ОСОБА_1 було подано уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість, в яких відображені операції по господарським взаєморозрахункам з TOB "Київ Лада", TOB "ВБМ", що підтверджується надісланням відповідних декларацій в електронному вигляді на адресу Відповідача.

Відповідачем при складанні Акту перевірки не було відображено вищезазначені обставини, а також відомості про подання уточнюючих розрахунків - відсутня.

Щодо порушення СПД - ФО ОСОБА_1 п. 1, 3, 5 с. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995р. №265/95-ВР (265/95-ВР) Суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995р. №265/95-ВР (265/95-ВР) передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Судом встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_1 не здійснює торгівлю товарами за готівкові кошти, а тому не зобов'язаний використовувати реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином суд приходить до висновку, що прийняті Відповідачем податкові повідомлення-рішення від 10.08.2010 р. №0001691740/0, від 10.08.2010 р. №0001701740/0 та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 10.08.2010 р. №0001681740/0 підлягають скасуванню.

У відповідності з Конституцією України (254к/96-ВР) кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.