К-509/09-С Про виплату допомоги по догляду за дитиною - 02.12.2009 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (далі –УПСЗН) на постанову Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 7 серпня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до УПСЗН про визнання діяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії,

Звернувшись у листопаді 2007 року до суду з цим позовом, ОСОБА_6 зазначала, що відповідно до положень

Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) )

як мати малолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в розмірі, меншому, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12) , позивач просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати УПСЗН з 9 липня 2007 року щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.

Постановою Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 7 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року, позов задоволено частково: бездіяльність УПСЗН визнано неправомірною та зобов’язано відповідача надати ОСОБА_6 допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ (2811-12) з 9 липня по

31 грудня 2007 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до

6 років, встановленого Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) (далі – Закон № 489-V (489-16) ).

У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, прийняти нове рішення –про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність

застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15) ), судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 3 Закону №2811-ХІІ передбачено виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Частиною першою статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Судами встановлено, що позивач, маючи доньку ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за нею нагляд і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статті 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Задовольняючи позов частково, суди врахували, що дію статті 12, частини першої статті 15, частини 1 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811-ХІІ (2811-12) було зупинено на 2007 рік абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7, 14 статті 71 Закону № 489-V, якою встановлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення пункту 14 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811-ХІІ (2811-12) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони,

інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними,

втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про

їх неконституційність.

Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років із 1 квітня у розмірі

463 гривні, з 1 жовтня – 470 гривень.

Отже, спірні відносини з 1 січня по 9 липня 2007 року регулюються

відповідно до пункту 14 частини першої статті 71 Закону № 489-V, а з 9 липня

по 31 грудня 2007 року – до статті 15 Закону № 2811-ХІІ.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811-ХІІ (2811-12) з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

Керуючись статтями 220, 222- 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення міста Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим