2а-340/10/11/0170 Про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 24.02.2011 Прийняття

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим (далі – відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2009р. №0000452304/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009р. в розмірі 35429,00грн., за вересень 2009р. у розмірі 21634,00грн.; признання дій відповідача в частині встановлення порушень по зменшенню показника строки 26 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р. в сумі 9833333,00грн. в акті перевірки №1830/23-4/14307251 від 19.11.2009р., складеному на підставі проведеної перевірки, протиправним.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, включених до податкового кредиту не в період виписки податкових накладних, а в період їх фактичного отримання; помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв’язку із чим відповідачем зменшено показник рядка 26 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р. на суму 9833333,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.01.2010 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2010р. призначено судово-бухгалтерську експертизу по справі, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.11.2010р. провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином – судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив. Надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що відповідно до п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках, оригінал, якої надається покупцеві, копія залишається у продавця товарів. Відповідно до п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який не отримав податкову накладну, але сплатив товари (послуги) і отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таким чином позивач по самостійному рішенню не використав своєчасно (по першої з подій) своє право на податковий кредит. Щодо вимог про визнання протиправними дій ДПІ у м. Керч, то відповідач зазначає про те, що фактично позивачем оскаржуються висновки акту перевірки, що в розумінні положень КАСУ до дій суб’єкта владних повноважень не відносяться, до того ж, даний висновок не порушує прав (інтересів) позивача, адже для останнього не наступили негативні наслідки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 14307251, що підтверджується копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №641764 (а.с.12)

13.05.1997р. позивач узятий на облік в ДПІ в м. Керч АР Крим як платник податків, що підтверджується довідкою №41 від 08.02.2008р. (а.с. 16)

24.02.2006 року Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" зареєстровано платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 143072501068), про що видано свідоцтво №00340639 (а.с. 17).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень 2009р., які виникли за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за серпень 2009р. та вересень 2009р. Перевірка проводилась з 26.10.2009р. до 13.11.2009р. За результатами перевірки складено акт №1830/23-4/14307251 від 19.11.2009р.(т.1, а.с.18-84).

Згідно із висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, абз. "а" п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009р. у сумі 35429 грн., за вересень 2009р. у сумі 21634 грн. Крім того встановлено порушення позивачем п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. (z0233-97) , п. 3.4 ст.3, п. 5.6 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (z0250-97) у зв’язку із чим, відповідно до п.п 7.7.1 та абз. "б" п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" значення рядка 26 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р. підлягає зменшенню на 9833333,00грн.(т.1, а.с.40).

На підставі даного акту перевірки відповідно до пп. "б", "в" п.п 4.4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з п.п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1 ст. 11 та п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000452304/0 від 27.11.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: за серпень 2009р. у сумі 35429грн., за вересень 2009р. у сумі 21634грн. (т.1, а.с.50).

04.12.2009р. позивачем до ДПІ в м. Керч направлено скаргу №12/286 на податкове повідомлення-рішення №0000452304/0 від 27.11.2009 року (т.1. а.с.51-53).

Рішенням ДПІ в м. Керч АР Крим №20149/10/25-0 від 22.12.2009р. скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0000452304/0 від 27.11.2009 року залишено без змін (т.1, а.с.54).

За результатом розгляду скарги відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000452304/1 від 22.12.2009р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів)з податку на додану вартість у розмірі: за серпень 2009р. у сумі 35429грн., за вересень 2009р. у сумі 21634грн.(т.1, зв.бік а.с.177)

Висновок про порушення позивачем правил оподаткування заниження ним податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування ґрунтується на наступних обставинах.

Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" включило в податковий кредит суми ПДВ не в період виписки податкових накладних, а в період їх фактичного отримання, що на думку відповідача, є порушенням вимог п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, абз. "а" п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Загальна сума ПДВ, яка, на думку відповідача, протиправно була включена до складу податкового кредиту позивача становить 57063грн.

Крім того, висновки акту перевірки щодо заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість за вересень 2009р. на суму 9833333грн. ґрунтуються на тому, що позивачем безпідставно виписаний розрахунок №15/116 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.07.2009р. №116 по договору від 10.06.2009р. №4-06/09, у зв’язку із чим у рядку 8 декларації з ПДВ безпідставно відображене коригування податкових зобов’язань, що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість за вересень 2009р.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до

складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно п.п. 7.5.1. датою виникнення права платника податку на податковий

кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника

податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Таким чином позивач не мав права на включення ПДВ в сумі 57063,00грн. до податкового кредиту попередніх податкових періодів, оскільки у нього були відсутні належним чином оформлені податкові накладні, а відтак позивачем були би порушені вимоги п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168. Отримання позивачем податкових накладних не в тому періоді, в якому вони були виписані, не позбавляє його права на отримання податкового кредиту, оскільки Закон №168 (168/97-ВР) не ставить право платника податку на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту в залежність від того в якому періоді були виписані податкові накладні.

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові накладні суми ПДВ по яких були виключені відповідачем зі складу податкового кредиту позивача на загальну суму 57063,00грн. у звязку із тим, що виписані в іншому періоді, відповідають вищезазначеним нормам Закону України №168 (168/97-ВР) "Про податок на додану вартість" (т.1, а.с.102-162). Також матеріалами справи підтверджується сплата вартості товаров (робіт, послуг) по податковим накладним отриманним пізніше строку їх виписки та включеним до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень, вересень 2009р. Також ці обставини підтверджуються проведеною у справі судово-економічної експертизою.

Крім того, проведеною у справі судово-економічною експертизою підтверджується факт фактичного отримання товарів (робіт, послуг) по договорах, суми ПДВ по яких були включені позивачем до складу податкового кредиту у серпні та вересні 2009р. та їх використання у господарській діяльності позивача.

За таких обставин, оскаржуване податкове-повідомлення рішення про зменьшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 57063грн. (за серпень 2009р. на суму 35429грн., за вересень 2009р. на суму 21634грн.) є неправомірним, а відтак позовні вимоги в частині визнання його протиправним та скасування є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо висновків акту перевірки №1830/23-4/14307251 від 19.11.2009р. про необґрунтоване відображення позивачем в рядку 8 Декларації з податку на додану вартість коригування податкових зобов’язань, що призвело к завищенню рядка 26 Декларації з ПДВ за вересень 2009р. на суму 9833333грн. суд встановив наступне.

Між ТОВ "Залів-Метал" (покупець) та ВАТ "Суднобудівельний завод "Залів" (продавець) укладено договір поставки від 10.06.2009р. №4-06/09 (т.1 а.с.163) на поставку металопродукції в відповідності до специфікації на загальну суму 59104541,92грн. (у т.ч. ПДВ 9850756,99грн.). Умовою сплати відповідно до Спеціфікації є 100% передоплата.

30.07.2009р. ТОВ "Залів-Метал" перераховані грошові кошти у сумі 59000000,00грн. (у т.ч. ПДВ 9833333,33грн.) на банківський рахунок позивача.

Відповідно до п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до вищезазначених норм позивачем була виписана податкова накладна №116 від 30.07.2009р. на суму 59000000,00грн. (у т. ч. ПДВ 9833333,33грн.). (т.1 а.с. 172).

Податок на додану вартість у сумі 9833333грн. був включений позивачем до складу податкових зобов’язань за липень 2009р.

Листом від 19.08.2009р. №12/204 позивач повідомив ТОВ "Залів-Метал" про неможливість поставки металопродукції в відповідності з Договором від 10.06.2009р. №4-06/09, запропонував прийняти автомобілі КРАЗ в кількості 100шт. (т.1 а.с. 169).

Листом від 25.08.2009р. №108/1/08-09 ТОВ "Залів-Метал" від пропозиції відмовився та запропонував повернути передплату в сумі 59000000,00грн в строк до 01.10.2009р. (т.1 а.с. 170).

Позивач листом від 27.08.2009р. №111/д/08-09 повідомив ТОВ "Залів-Метал", про те, що у зв’язку з неможливістю поставки металу, просить вважати Договір від 10.06.2009р. №4-06/09 розірваним.

Повернення передплати по договору здійснено в повному обсязі платіжними дорученнями №4926 від 29.09.09р. на суму 24500000,00грн., №4929 від 29.09.09р. на суму 34500000,00грн.

30.09.09р. на суму поверненої передплати позивачем виписано Розрахунок корегування кількісних та вартісних показників №15/116 на суму 59000000,00грн. (у т. ч. ПДВ 9833333,33грн) та скориговані податкові зобов’язання з відображенням по рядку 8 "Інші випадки" Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р., відповідно до вимог п. 5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (z0250-97) (т.1 а.с. 174).

Відповідно до пп. 4.1. ст.4 Закону №168 базою оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів (послуг) та визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 1.4. ст.1 Закону №168 встановлено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Із наведених норм випливає, що у разі відсутності поставки товару (переходу права власності на товар) відсутня база оподаткування податком на додану вартість.

Оскільки за матеріалами справи встановлено, що поставка товару за договором від 10.06.2009р. №4-06/09 укладеного між позивачем та ТОВ "Залив -Метал" не відбувалася, відтак відсутня база оподаткування цим податком за передоплатою, здійсненою ТОВ "Залив -Метал" сумі 59 000 000,00грн.(в тому числі ПДВ у сумі 9833333,33грн.).

За таких обставин, позивач правомірно відкоригував собі податкові зобов’язання з ПДВ у вересні 2009р., тобто у періоді, коли були повернуті грошові кошти.

Не порушено, на думку суду, позивачем вимоги п.5.6. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджену Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. (z0250-97) , оскільки згідно з цим пунктом у рядку 8.4 декларації відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкових зобов'язань.

Оскільки у даному випадку, у позивача відсутні підстави для визначення податкових зобов’язань з ПДВ за договором з ТОВ "Залив-Метал", а відтак він правомірно зменшив податкові зобов’язання з ПДВ у сумі 9833333,33грн. шляхом включення цієї суму ПДВ до ст.8.4 "Інші випадки" декларації з ПДВ за вересень 2009р.

Аналогічна позиція викладена також у Листі ДПА України № 24078/7/16-117 від 02.12.2005р. відповідно до якого ДПА України зазначила, що у випадку якщо покупцем були повернені постачальнику отримані грошові кошти або повернені відвантажені раніше товари, суми податкового зобов’язання постачальником мають бити скориговані. В разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань постачальник товарів виписує розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної по формі згідно додатку 2 до податкової накладної. Такий розрахунок коригування складається в момент зміни податкових зобов’язань, т. є. в день повернення грошових коштів або в день повернення товарів.

Щодо порушення позивачем вимог п.3.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.4. вищезазначеного Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідачем у акті перевірки не зазначено в чому саме полягає порушення позивачем зазначеного пункту Порядку. Судом такого порушення також не встановлено, а відтак в цій частині висновки відповідача є неправомірними.

Щодо порушення позивачем вимог п. 4.5. ст.4 Закону №168 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.5. ст.4 Закону №168 якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг) (пп.4.5.1. п.4.5. ст.4 Закону №168).

Як зазначалося вище, термін поставка визначений у п.4.5. ст.4 Закону №168, слід розуміти відповідно до пункту 1.4. ст.1 Закону №168, тобто під поставкою законодавець визначає будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Тобто, із визначеного законодавцем поняття поставка випливає, що поставка є правочином, оскільки при поставці здійснюється передача права власності на товар та у будь якому випадку змінюються права та обов’язки учасників таких правовідносин.

Договір поставки між позивачем та ТОВ "Залив-Метал" був укладений, після чого розірваний, що підтверджується матеріалами справи.

Податкова у акті перевірки помилково дійшла висновку про те, що п. 4.5. ст.4 Закону №168 передбачає фактичну передачу товару (робіт, послуг), внаслідок чого зробила помилковий висновок про порушення позивачем зазначеної норми, та неможливість застосування позивачем корегування податкових зобов’язань.

Таким чином суд дійшов висновку, що корегування податкових зобов’язань у зв’язку із не поставкою товару та поверненням грошових коштів, відображена позивачем по рядку 8 Декларації з ПДВ здійснена у відповідності до законодавства. Таким чином відповідач не мав підстав для зменшення показника відображеного по рядку 26 Декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2009р.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на ту обставину, що висновки акту перевірки не мають правового значення для позивача та не створюють правових наслідків, оскільки на підставі висновків акту відповідач зменшує позивачу показники рядку 26 декларації, що має наслідком не включення цієї суми до рядка 23.2 декларації з ПДВ наступного податкового періоду, що в свою чергу може призвести або до зменшення суми бюджетного відшкодування на відповідну суму або донарахуванню податкових зобовязань.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що твердження відповідача про відсутність у позивача права на включення до податкового кредиту спірних сум ПДВ, сплачених у складі ціни в періоді, який перевірявся не обґрунтовано і суперечить вимогам закону. Посилання відповідача на порушення позивачем п.п 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" також не знайшло підтвердження під час судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання незаконним та скасування лише податкового повідомлення-рішення №0000452304/1 від 22.12.2009р., та не зазначив в позовних вимогах, що податкове повідомлення-рішення №0000452304/0 від 27.11.2009р. також підлягає визнанню протиправним та скасуванню, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача по справі.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.02.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 01.03.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158- 163, 167 КАС України, суд –

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000452304/0 від 27.11.2009р., №0000452304/1 від 22.12.2009р. про зменшення Відкритому акціонерному товариству "Суднобудівний завод "Залів" (ідентифікаційний код 14307251) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57063,00грн. (за серпень 2009р. на суму 35429,00грн., за вересень 2009р. на суму 21634,00грн.).

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в частині встановлення порушень ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" п.4.5. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.3.4 п.3, п.п.5.6. п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (z0250-97) , п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. (z0233-97) , викладені у висновках акту перевірки від 19.11.2009р. №1830/23-4/14307251.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" 3,40 грн. судових витрат.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.