К-812/06 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за платежем - податок на прибуток підприємств та організацій державної власності - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції (далі ДПI) у Голосіївському районі м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 30.06.05р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.05р. у справі № 25/173 за позовом науково-технічного комплексу "Iнститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ" до ДПI у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

У квітні 2005 року науково-технічний комплекс "Iнститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ДПI у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 07.12.04р. № 00000582203/0 та від 04.01.05р. № 00000582203/1 за платежем - податок на прибуток підприємств та організацій державної власності на суму 7428,00 грн. і від 07.12.04р. № 0000592203/0 та від 04.01.05р. № 00000592203/1 за платежем - податок на додану вартість на суму 8657,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.05р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.05р. позов науково-технічного комплексу "Iнститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ" задоволено, податкові повідомлення-рішення ДПI у Голосіївському районі м. Києва від 07.12.04р. № 00000582203/0, від 04.01.05р. № 00000582203/1, від 07.12.04р. № 0000592203/0 та від 04.01.05р. № 00000592203/1 визнано недійсними.

У касаційній скарзі ДПI у Голосіївському районі м. Києва просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши наведені доводи касаційної скарги, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що науково-технічний комплекс "Iнститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ" є учасником Технопарку, у формі об'єднання юридичних осіб, відповідно до договору про створення технологічного парку "Iнститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" та договору про спільну діяльність щодо виконання інноваційних та інвестиційних проектів, зареєстрованого Міністерством освіти і науки України 23.04.2001р., свідоцтво про реєстрацію інноваційної структури від 4.07.2000 року № ТП-4. Пріоритетні напрями діяльності Технопарку затверджені Президією Національної академії наук України та зареєстровані Міністерством освіти і науки у 2000 році.

ДПI у Голосіївському районі міста Києва проведено позапланову документальну перевірку дотримання податкового законодавства науково-технічного комплексу "Iнститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ" за період з 1.01.2001р. по 01.10.2004р.. За результатами перевірки складено акт № 32-23/05/30179417 від 3.12.2004р., на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення № 0000592203/0, № 0000582203/0 від 7.12.2004р., 04.01.2005р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000592203/1, № 0000582203/1. Зокрема, податковими повідомленнями-рішеннями № 0000592203/0, № 0000592203/1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 657,00 грн., в тому числі 2 886,00 грн. штрафних санкцій; податковими повідомленнями-рішеннями № 0000582203/0, № 0000582203/1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 7 428, 00 грн., в тому числі 2 476,00 грн. штрафних санкцій.

Судами вірно зазначено, що відповідно до статті 2 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14) положення цього закону поширюються на технологічні парки, їх учасників, що виконують інвестиційні та інноваційні проекти за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків. Спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності запроваджується для технопарків та їх учасників з дати реєстрації інвестиційного та інноваційного проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків. За положеннями вказаного Закону, зокрема відповідно до статті 1 спеціальний режим полягає серед іншого і у встановленні податкових та митних пільг, а також наданні державної підтримки технопарків, їх учасників, що виконують інвестиційні та інноваційні проекти за пріоритетними напрямами науково-технічної діяльності технологічних парків. Відповідно до статті 4 цього ж Закону технологічні парки, їх учасники, яким надаються пільги, забезпечують ведення окремого бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з виконанням інвестиційного чи інноваційного проекту.

Статус позивача як учасника Технопарку підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію інноваційної структури, а як виконавця інноваційного проекту - свідоцтвом про реєстрацію інноваційного проекту. Отже, позивач правомірно зараховував суми податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях, пов'язаних з виконанням інноваційного проекту за пріоритетними напрямами технопарку, на спеціальний рахунок. Вказані пільги виникли у позивача з моменту реєстрації інноваційного проекту і не пов'язані із реєстрацією позивача як учасника спільної діяльності чи реєстрації договору про спільну діяльність в податкових органах.

Судами правильно вказано, що пільги для учасників технопарку виникають з підстав передбачених спеціальним законом - Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14) . Закон України "Про інноваційну діяльність" (40-15) є загальним законом, який регулює таку діяльність. Окрім того, положення статті 21 Закону "Про інноваційну діяльність" (40-15) , яким саме і вимагається повідомлення органів ДПI про початок реалізації інноваційного проекту, під час здійснення спірних правовідносин було зупинено на 2003 рік згідно пункту 41 статті 63 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" (380-15) .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення необхідно залишити без змін, так як вони є законними і обгрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 30.06.05р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.05р. у справі № 25/173 за позовом науково-технічного комплексу "Iнститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ" до ДПI у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень - без змін.