Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2008 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2007 року

у справі № 2а-942/07

за позовом Дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання рішення недійсним, -

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2008 року, частково задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД"(далі –позивач) та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі –відповідач) від 27 червня 2007 року № 0002412310 (далі –рішення) в частині порушення пункту 13 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі – Закон N 265/95-ВР (265/95-ВР) ) про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46 505 гривень. В частині задоволення позовних вимог позивача про скасування рішення в частині порушення пункту 11 статті 3 Закону N 265/95-ВР про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 85 гривень –відмовлено.

Вказані судові рішення вмотивовані тим, що позивачем надано докази, які підтверджують відсутність порушення пункту 13 статті 3 Закону N 265/95-ВР. В частині встановленого податковим органом порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону N 265/95-ВР, суди виходили з правомірності застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85 гривень.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями в частині задоволення позову, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що 27 червня 2007 року відповідачем прийнято рішення № 0002412310, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 46 590 гривень.

Зазначене рішення прийнято відповідачем на підставі акту перевірки ДПА у Харківській області від 1 червня 2007 року (далі по тексту - Акт перевірки) щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької діяльності.

Перевірка проведена на підставі направлень ДПА у Харківській області № 9559 від 31 травня 2007 року та № 9560 від 31 травня 2007 року.

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пунктів 11, 13 статті 3 Закону N 265/95-ВР, а саме за:

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 9 301 гривень;

- проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування та ціни на товари, у зв’язку з чим до позивача застосована відповідальність, передбачена пунктом 6 статті 17 та статтею 22 Закону N 265/95-ВР.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як встановлено судами, позивачем було надано суду оригінали та копії фіскальних чеків з відмітками про службову видачу готівки, які приєднані до матеріалів справи. Згідно вказаних чеків, 31 травня 2007 року, напередодні проведення перевірки, в магазині позивача мала місце службова видача готівкових коштів в сумі 8 237 гривень, яка оприбуткована в повній сумі по касі підприємства. З цієї виручки в банк було здано 5 300 гривень, а решта - в сумі 2 937 гривень, яка надійшла після інкасації, належала до здачі в установу банку 1 червня 2007 року, в день проведення перевірки. Грошові кошти знаходилися в сейфі.

Згідно підпункту "б"пункту 5.1 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (z0040-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 (z0040-05) , строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог, зокрема: для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

В зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність в діяльності позивача порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону N 265/95-ВР (невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 9 301 гривень) та безпідставність нарахування спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 22 Закону N 265/95-ВР, що складає 46 505 гривень.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2008 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2007 року у даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Касаційний розгляд справи проведено в межах касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2008 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.