1-966/05 Про зобов'язання продовжити термін дії ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами - Текст документа

з участю: представника ТОВ "Торговий Дім "Агаєв" Грушка О.О., представника Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України Дзіперук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою

ТОВ "Торговий Дім "Агаєв"

рішення господарського суду м. Києва від 29 червня 2005 року і ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2005 року

за позовом ТОВ "Торговий Дім "Агаєв" до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України (далі ДААК ДПА України) про зобов'язання вчинити дії,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агаєв" звернулося до суду з позовом до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України про зобов'язання продовжити термін дії ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29 червня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного господарського суду м. Києва від 1 листопада 2005 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Торговий Дім "Агаєв", посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

У запереченні на касаційну скаргу Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без зміни.

Заслухавши представників сторін по справі, проаналізувавши правильність застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до такого.

Судами встановлено, що ТОВ " Торговий Дім "Агаєв" здійснює оптову торгівлю тютюновими виробами на підставі ліцензії серії АА №807246, реєстраційний номер 001294. Термін дії зазначеної ліцензії - з 14.09.2004р. по 14.09.2009р. На зворотному боці вказаної ліцензії стоять відмітки про поточні сплати за ліцензію. Остання відмітка про сплату проставлена за період з 14.09.2005р. до 14.09.2006 р. Відповідно до платіжного доручення № 1897 від 22.03.2005 позивачем здійснено оплату за ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами в розмірі 100 000 грн. В графі "призначення платежу" у вказаному платіжному дорученні зазначається про внесення плати за ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами на один рік. Товариство зазначає, що за ліцензію ним було сплачено по 50 000 грн. за два роки.

23.03.2005 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив продовжити термін дії ліцензії серії АА №807246 на право оптової торгівлі тютюновими виробами на два роки (на період з 14.09.2005 по 14.09.2007).

Листом від 05.04.2005 №2041/21-4117 відповідач у задоволенні заяви позивача відмовив, мотивуючи тим, що станом на 01.04.2005 у ліцензії позивача на право оптової торгівлі тютюновими виробами проставлена відмітка про внесення чергового платежу за поточний рік (період з 14.09.2005 по 14.09.2006) і наступний термін внесення плати за ліцензію наступить лише у 2006 році.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними та тютюновими виробами встановлений Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) (далі Закон).

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій. Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на 5 років органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, плата за них справляється щорічно і зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

Цією ж статтею встановлено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.

Механізм реалізації ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) визначено Положенням про порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 № 500 (500-99-п) "Про впорядкування видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (далі Положення).

Відповідно до п. 16 вказаного Положення видача ліцензій здійснюється тільки за умови подання довідки відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до державного бюджету на підставі поданої заявником копії платіжного доручення (з відміткою установи банку про сплату). Відмітка про внесення плати за ліцензію на наступний рік проставляється на оригіналі ліцензії на підставі поданих до Міністерства фінансів документів, зазначених у цьому пункті, а також довідки державної податкової інспекції про відсутність заборгованості перед бюджетом. Плата вноситься щороку. Без відмітки про внесення чергових платежів дія ліцензії зупиняється.

6 червня 2003р. (з моменту публікації у газеті "Урядовий кур'єр №103 від 06.06.2003р.) набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України" яким внесено зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , відповідно до якого підвищено розмір плати за ліцензію на право алкогольними напоями та тютюновими виробами з 50 000 грн. до 125 000 грн. за весь термін дії ліцензії і встановлено, що платежі за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених цим Законом, за кожний наступний щорічний термін дії ліцензі й. Iз вищенаведеного випливає, що суб'єкти підприємницької діяльності, діяльність у сфері оптової торгівлі тютюновими виробами, повинні річну плату за ліцензію в розмірі, встановленому чинним законодавством на кожний рік.

В порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) позивач сплатив річну плату за ліцензію за два роки, а не за один. За таких обставин ДААК ДПА України правомірно не проставило на зворотному боці ліцензії відмітки про сплату річного платежу за ліцензію на 2006-2007 роки.

З врахуванням вищеописаного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано погодився із таким висновком. Доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на те, що суди першої і апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

Касаційну скаргу ТОВ "Торговий Дім "Агаєв" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 29 червня 2005 року і ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2005 року - без зміни.