Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., суддів Шрамко Ю. Т. та Костенка Д. А., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

У судовому засіданні 24 листопада 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

ОСОБА_1 (надалі –також "Позивач") звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України (надалі –також "Відповідач 1", "Держмитслужба") та Ягодинської митниці (надалі –також "Відповідач 2") та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати неправомірним та скасувати Наказ Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року про припинення з 1 вересня 2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці, звільнивши із займаної посади; поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці Державної митної служби України, допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання; зобов’язати Ягодинську митницю виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 вересня 2010 року по 24 листопада 2010 року у сумі 12 688 грн. 50 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що звільнення Позивача із посади головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці, є таким, що відбулося із порушенням вимог чинного законодавства України.

Як зазначив в судовому засіданні представник Позивача, ОСОБА_1 не було порушено присяги державного службовця, так як вона протягом 18 років сумлінно виконувала покладені на неї службові обов’язки на всіх займаних посадах в органах митної служби.

Особисті пояснення, на підставі яких було внесено подання та прийнято рішення щодо звільнення ОСОБА_1, як вказав представник Позивача, було написано власноручно заступником начальника Департаменту аналітичної роботи управління ризиками та аудиту Держмитслужби України ОСОБА_2 Зазначені пояснення були отримані шляхом обману, оскільки за запевненнями ОСОБА_2 та начальника Ягодинської митниці ОСОБА_3, письмові пояснення Позивача необхідні були для вирішення керівництвом Держмитслужби України питання щодо переведення її на вищу посаду. Тому ці пояснення було підписано Позивачем, не читаючи, оскільки вона з повною довірою віднеслась до запевнень вищезазначених керівників.

Крім того, на думку представника Позивача, невиконання урочистого зобов’язання –порушення присяги службовою особою Державної митної служби України є дисциплінарним правопорушенням. І лише за умови об’єктивного та достовірного встановлення факту такого порушення у визначеному чинним законодавством порядку застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов’язкове службове розслідування, якого відповідачами проведено не було.

Представник Відповідачів –Державної митної служби та Ягодинської митниці, –в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником відповідачів було зазначено про те, що Наказ Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року про припинення з 1 вересня 2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці, звільнивши із займаної посади, є законним та таким, що прийнято Відповідачем 1 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України.

Як вказав представник відповідачів, Ягодинською митницею до Держмитслужби було внесено до Держмитслужби подання про припинення перебування на державній службі головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці ОСОБА_1 Зі змісту подання та особистих пояснень ОСОБА_1 Відповідачем 1 встановлено, що Позивачем з метою неправомірного отримання переваг при вирішенні питання щодо призначення на вищу посаду навмисно надано недостовірну інформацію начальнику Ягодинської митниці, що свідчить про скоєння нею вчинку, який дискредитує її як посадову особу митної служби України та негативно впливає на репутацію державного службовця, та, в свою чергу суперечить нормам Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Таким чином, на думку представника відповідачів, Позивачем порушено Присягу державного службовця в частині гідності несення високого звання державного службовця, що свідчить про такі моральні якості, які є перешкодою для подальшого її перебування на державній службі.

Представник відповідачів також зазначив про те, що Ягодинською митницею на адресу ОСОБА_1 було направлено листом з повідомленням про вручення копію наказу Держмитслужби України від 31 серпня 2010 року № 1645-к "Про припинення перебування на державній службі", а також повідомлено Позивача про необхідність прибути у відділ кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції Ягодинської митниці для отримання трудової книжки, здати особисті митні забезпечення, службове посвідчення та проведення повного розрахунку. В той же час, ОСОБА_1 до цього часу на митницю не з’являлась.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та представника відповідачів, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Пунктом 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба –це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наказом Волинської митниці № 123-л від 8 липня 1992 року ОСОБА_1 з 20 липня 1992 року з шестимісячним випробувальним строком прийнято на посаду інспектора Волинської митниці.

7 червня 1995 року ОСОБА_1 прийняла Присягу державного службовця, про що свідчить її особистий підпис під текстом присяги.

Наказом Волинської митниці № 477-к від 10 липня 1995 року ОСОБА_1 призначено з 10 липня 1995 року на посаду старшого інспектора Волинської митниці.

Наказом Волинської митниці № 8-к від 1 квітня 1997 року ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора митного поста "Ягодин"з 1 квітня 1997 року.

Наказом Волинської митниці № 221-к від 30 червня 1999 року ОСОБА_1 звільнено з 30 червня 1999 року в зв’язку з переводом у Волинську обласну та Ягодинську митниці.

Наказом Ягодинської митниці № 12-к від 1 липня 1999 року "Про призначення працівників в Ягодинську митницю"ОСОБА_1 призначено з 1 липня 1999 року старшим інспектором вантажно-пасажирського відділу "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 186-к від 20 червня 2002 року "Про переведення працівників митниці"ОСОБА_1 переведено з 26 червня 2002 року на посаду старшого інспектора пасажирського відділу митного поста "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 41-к від 21 січня 2003 року "Про переведення, призначення працівників митниці"ОСОБА_1 переведено з 1 лютого 2003 року на посаду старшого інспектора вантажно-пасажирського відділу "Римачі".

Наказом Ягодинської митниці № 252 к від 23 квітня 2003 року "Про переведення працівників митниці"ОСОБА_1 переведено з 1 травня 2003 року на посаду старшого інспектора вантажно-пасажирського відділу "Римачі".

Наказом Ягодинської митниці № 667-к від 23 вересня 2003 року "Про переведення ОСОБА_1"ОСОБА_1 переведено з 1 жовтня 2003 року на посаду головного інспектора пасажирського відділу митного поста "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 60-к від 31 січня 2004 року "Про переведення працівників митниці"ОСОБА_1 переведено з 1 лютого 2004 року на посаду головного інспектора вантажно-пасажирського сектору № 3 митного поста "Ягодин"Ягодинскої митниці.

Наказом Ягодинської митниці № 612-к від 22 грудня 2004 року ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.

Наказом Ягодинської митниці № 547-к від 11 листопада 2004 року "Про переведення працівників митниці"ОСОБА_1 переведено з 12 листопада 2004 року на посаду головного інспектора митного поста "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 68-к від 9 лютого 2005 року "Про переведення ОСОБА_1, ОСОБА_4."ОСОБА_1 переведено з 11 лютого 2005 року на посаду головного інспектора сектору аналітичної роботи служби організаційно-контрольної роботи.

Наказом Ягодинської митниці № 106-к від 28 лютого 2005 року "Про переведення ОСОБА_1, ОСОБА_4."ОСОБА_1 переведено з 1 березня 2005 року на посаду головного інспектора митного поста "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 190-к від 28 квітня 2005 року "Про переведення працівників митниці"ОСОБА_1 переведено з 1 травня 2005 року на посаду старшого інспектора пасажирського сектору № 2 пасажирського відділу митного поста "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 163-к від 5 квітня 2007 року "Про переведення працівників митниці"ОСОБА_1 переведено з 10 квітня 2007 року на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 430-к від 17 липня 2007 року "Про переведення ОСОБА_1."переведено ОСОБА_1 з 1 серпня 2007 року на посаду головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ягодин", як таку, що пройшла стажування на цій посаді.

Наказом Ягодинської митниці № 92-к від 13 березня 2008 року "Про переведення працівників митниці та покладання обов’язків"переведено ОСОБА_1 з 17 березня 2008 року на посаду головного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 378-к від 31 липня 2008 року переведено ОСОБА_1 з 1 серпня 2008 року на посаду головного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Ягодин".

Наказом Ягодинської митниці № 669-к від 7 листопада 2008 року "Про переведення працівників митниці"переведено ОСОБА_1 з 11 листопада 2008 року на посаду начальника відділу митного оформлення № 5 митного поста "Ягодин", як таку, що успішно пройшла стажування на цій посаді.

Наказом Ягодинської митниці № 136-к від 2 квітня 2009 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників митниці"ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказом Ягодинської митниці № 143-к від 3 квітня 2009 року "Про переведення працівників митниці"переведено ОСОБА_1 з 6 квітня 2009 року на посаду головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі".

Наказом Ягодинської митниці № 466-к від 21 серпня 2009 року "Про заохочення працівників митниці"знято з ОСОБА_1 догану, оголошену їй наказом Ягодинської митниці № 136-к від 2 квітня 2009 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників митниці".

Наказом Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року "Про припинення перебування на державній службі"припинено 1 вересня 2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці, звільнивши із займаної посади відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

Наказом Ягодинської митниці № 55/к від 1 вересня 2010 року "Про оголошення наказу Держмитслужби України від 31.08.10 № 1645-к "Про припинення перебування на державній службі"оголошено наказ Держмитслужби України від 31 серпня 2010 року № 1645-к "Про припинення перебування на державній службі".

Позивач вважає Наказ Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року "Про припинення перебування на державній службі"протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, на думку Позивача, звільнення її із посади відбулося із порушенням вимог чинного законодавства України, а тому ОСОБА_1 просить поновити її на посаді.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, визнання протиправним та скасування Наказу Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року "Про припинення перебування на державній службі". Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного наказу з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

"На підставі"означає, що суб’єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб"означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, колегія суддів звертає увагу на наступне.

За загальним правилом будь-яке звільнення особи (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для звільнення, передбачену або Кодексом законів про працю України (322-08) , або Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Адміністративний суд, оцінюючи відповідність законодавству рішення про звільнення, в першу чергу досліджує його на предмет відповідності принципу обґрунтованості, закріпленого пунктом 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Закріплений частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип обґрунтованості прийнятого рішення, в тому числі і рішення про звільнення особи, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб’єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб’єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення, в тому числі рішення про звільнення з посади, обов’язково повинно бути мотивованим.

Як зазначено в Наказі Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року "Про припинення перебування на державній службі", підставою звільнення Позивача є порушення Присяги державного службовця (пункт 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу").

Спеціальним законодавчим актом у сфері проходження публічної служби є Закон України "Про державну службу" (3723-12) , який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну службу"державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Статтею 30 Закону України "Про державну службу"визначено підстави припинення державної служби.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону. Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби. За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.

Позивача було звільнено із займаної посади за порушення присяги державного службовця за пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

Суд звертає увагу на те, що, як зазначено в мотивувальній частині Наказу Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року "Про припинення перебування на державній службі", "ОСОБА_1 порушено Присягу державного службовця в частині гідного несення високого звання державного службовця, що свідчить про такі моральні якості, які є перешкодою для подальшого її перебування на державній службі"

Пунктом 6 статті 30 Закону України "Про державну службу"визначено, що відмова державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону, є підставою припинення державної служби.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну службу"громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки". Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів звертає увагу на те, що особливістю застосування передбаченої пунктом 6 статті 30 Закону України "Про державну службу"підстави для звільнення (зокрема, порушення присяги державного службовця) є обов’язкове проведення службового розслідування для встановлення фактів порушення законодавства (і, відповідно, присяги державного службовця) або наявності судового рішення, що підтверджує факт скоєння особою адміністративного правопорушення або злочину.

Суду не було надано доказів на підтвердження того, що стосовно Позивача, як того вимагає чинне законодавство України, проводилося службове розслідування, висновки якого могли бути підставою для звільнення її із займаної посади, як і не надано доказів на підтвердження існування підстав для проведення службового розслідування щодо Позивача.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, підставою звільнення Позивача стало подання Ягодинської митниці про застосування дисциплінарного стягнення до головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"ОСОБА_1.

Судом встановлено, що в поданні Ягодинської митниці про застосування дисциплінарного стягнення до головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"ОСОБА_1 зазначено наступну суть порушення: "Як стало відомо з пояснення ОСОБА_1, нею надана неправдива інформація начальнику митниці, яка шкодить інтересам державної служби та негативно впливає на репутацію державного службовця. ОСОБА_1 несумлінно виконані службові обов’язки, не дотримано вимоги статті 5 Закону України "Про державну службу". Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про державну службу"ОСОБА_1 зобов’язана суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти втіленню їх в життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов’язки. Таким чином, ОСОБА_1 порушено Присягу державного службовця в частині суворого дотримання законів України, охорони прав, свобод законних інтересів громадян".

В той же час, до вищевказаного подання додано копії Пояснень від 28 серпня 2010 року, підписаних ОСОБА_1, в яких викладено зміст обставин, які, на думку Відповідачів, свідчать про порушення ОСОБА_1 присяги державного службовця.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на наступне.

Оскільки Позивача було звільнено з посади за порушення присяги державного службовця, Суд звертає увагу на те, що таке рішення повинно ґрунтуватися на належних доказах, які б підтверджували факт порушення присяги державного службовця.

Враховуючи закріплений статтею 17 Закону зміст присяги державного службовця, належними доказами її порушення будуть встановлені факти порушення вимог Конституції та законів України, порушення прав, свобод і законних інтереси громадян, порушення морально-етичних принципів державного службовця, несумлінне виконання (невиконання) обов’язків державного службовця тощо.

В той жде час, колегія суддів звертає увагу на те, що вищенаведені факти повинні підтверджуватися належними доказами.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що надана Відповідачем 2 в якості доказу порушення Позивачем присяги державного службовця копія Пояснень від 28 серпня 2010 року, підписаних ОСОБА_1, не є належним доказом в даній справі, оскільки такий документ відповідно до вимог чинного законодавства України не має жодних правових наслідків.

Крім того, представник Відповідача не надав Суду жодних обґрунтованих пояснень з приводу того, в рамках якої процедури у ОСОБА_1 відбиралися такі пояснення, чи було осіб, які їх відбирали, належним чином уповноважено на вчинення таких дій тощо.

Відтак, Суд приходить до висновку про те, що Пояснення від 28 серпня 2010 року, підписані ОСОБА_1, не мають юридичного значення в даній адміністративній справі, а тому не є доказом порушення Позивачем присяги державного службовця.

Жодних інших доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 присяги державного службовця (рішення про притягнення її до відповідальності тощо) представником Відповідачів не надано, а Судом таких доказів не встановлено.

Крім того, Суд повторно звертає увагу на те, що подання Відповідача 2 Відповідачу 1 стосувалося застосування дисциплінарного стягнення щодо Позивача (про що прямо зазначено в даному поданні).

В той же час, в судовому засіданні представник відповідачів посилався на те, що звільнення Позивача відбулося не внаслідок вчинення нею дисциплінарного проступку.

Суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) .

Пунктом 31 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) визначено, що застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування .

Суд повторно звертає увагу на те, що, станом на час звільнення, відносно Позивача, якого було звільнено з посади за порушення присяги державного службовця, як того вимагає чинне законодавство України, не було проведено службового розслідування у встановленому порядку.

Водночас, частиною 1 статті 14 Закону України "Про державну службу"визначено, що за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду (частина 2 статті 14 Закону України "Про державну службу").

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про державну службу" (3723-12) передбачено конкретні дисциплінарні заходи, що можуть застосовуватися до державних службовців за невиконання чи неналежне виконання державним службовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також здійснення вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому такий державний службовець працює.

І лише вжиті до державного службовця заходи дисциплінарного впливу є належним доказом невиконання чи неналежного виконання державним службовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також здійснення вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому такий державний службовець працює.

Жодних доказів на підтвердження факту застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного впливу (дисциплінарних стягнень) Суду надано не було.

В той же час, принцип обґрунтованості вимагає від суб’єкта владних повноважень, який приймає рішення про звільнення особи із займаної посади, обов’язково мотивувати дане рішення, тобто вказувати правові підстави звільнення особи, які передбачені чинним законодавством України, а також зазначати відповідні докази, що свідчать про наявність підстав звільнення .

В судовому засіданні представниками Відповідача не зазначено жодної із обставин, які б свідчили про порушення Позивачем присяги державного службовця, як і не надано жодних доказів на підтвердження існування інших підстав звільнення Позивача.

Вищевказане є беззаперечним фактом незаконності оскаржуваного наказу та є підставою для його скасування.

В зв’язку з тим, що оскаржуваний наказ Відповідача не містить передбачених чинним законодавством України посилань на підстави, які б підтверджували факт порушення присяги державного службовця Позивачем, як і не містить посилань на відповідні акти службового розслідування, судові рішення тощо, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність даного рішення суб’єкта владних повноважень принципу обґрунтованості, що є беззаперечною підставою його протиправності та необхідності скасування.

Таким чином, сукупність зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів дають суду підстави вважати, що оскаржуваний наказ Відповідача про звільнення Позивача з посади прийнято суб’єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено по відношенню до Позивача, без дотримання рівності перед законом, а тому вважає Наказ Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року "Про припинення перебування на державній службі"є протиправним та таким, який слід скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи висновок суду про незаконність Наказу Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року "Про припинення перебування на державній службі", колегія суддів, враховуючи вимоги частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, приходить до висновку про необхідність зобов’язання Відповідача поновити Позивача на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці Державної митної служби України, допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

Враховуючи встановлений судом факт незаконності звільнення Позивача із займаної посади, Суд приходить до висновку про те, що період часу з 1 вересня 2010 року (день звільнення) та до моменту поновлення на посаді є періодом вимушеного прогулу Позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного трудового законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньорічного заробітку на день звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби –у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться дві Довідки-розрахунки (№ 4/45-669 від 4 жовтня 2010 року та № 4/45-687 від 1 листопада 2010 року), які містять різну інформацію щодо місячного розміру заробітної плати Позивача, що унеможливлює вірне визначення Окружним адміністративним судом міста Києва розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Враховуючи зазначене, Окружний адміністративний суд міста Києва, не зазначаючи конкретної суми (яку повинен визначити фінансовий відділ Відповідача 2), зобов’язує Відповідача 2 здійснити відповідні розрахунки з Позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу на те, що Відповідачами, які є суб’єктами владних повноважень, не було виконано обов'язку щодо доказування правомірності рішення про звільнення Позивача, як і не було надано жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Адміністративний позов задовольнити повністю.

1. Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної митної служби України № 1645-к від 31 серпня 2010 року про припинення з 1 вересня 2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці, звільнивши із займаної посади відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

2. Зобов’язати Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці з 1 вересня 2010 року.

3. Зобов’язати Ягодинську митницю здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 вересня 2010 року до дня поновлення на роботі.

4. Відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці та виплати середнього заробітку за 1 місяць –виконати негайно.

постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.