Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача –Стельмащука А.В., Беляневича В.Е.,

представника відповідача –Воронової О.Ю, Рєзніка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання не чинними податкові повідомлення-рішення,-

Публічне акціонерне товариство (далі –ПАТ) "Сведбанк"звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі –СДПІ по роботі з ВПП) про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 15 445 247 грн., оскільки Банк придбав заставне нерухоме майно на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя виключно з метою задоволення вимог Банку до позичальника за кредитним договором, а тому зазначена вище сума була правомірно включена до складу податкового кредиту у вересні 2009 року. Посилання СДПІ по роботі з ВПП на те, що Банк не міг подавати Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2009 року, яким задеклароване бюджетне відшкодування у сумі 15 353 057 грн., оскільки 04.11.2009 року анульовано реєстрацію Банку як платника ПДВ є необґрунтованими, так як Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає, що після анулювання реєстрації платника ПДВ платник податку втрачає право виправляти самостійно виявлені помилки у податкових деклараціях з ПДВ попередніх періодів, коли платник податку був зареєстрований платником ПДВ. Доводи відповідача про відсутність у Банка права на бюджетне відшкодування у зв’язку з несплатою суми ПДВ постачальником нічим не підтверджені. Завищення Банком суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року також є непідтвердженим, оскільки позивач правомірно включив до податкового кредиту у вересні 2009 року суми ПДВ у розмірі 15 445 247 грн. Викладені в акті перевірки висновки відповідача стосовно неправильного застосування ПАТ "Сведбанк" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (1533-17) , яким внесено зміни до пункту 22.15 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"і заниження Банком валових доходів є хибними, оскільки цей Закон має зворотну дію у часі і регулює правовідносини з оподаткування доходів банків-резидетів від кредитних операцій, починаючи з 01.01.2009 року. Викладений в акті перевірки висновок СДПІ по роботі з ВПП щодо порушення Банком порядку здійснення амортизаційних відрахувань ґрунтується на невірному віднесенні до основних фондів групи 1 комутаторів, маршрутизаторів і джерел безперебійного живлення, які Банк придбавав у період, що перевірявся.

Позивач просить суд визнати не чинними податкове повідомлення-рішення № 0000030700/0 від 12.02.2010 року податкове повідомлення-рішення № 0000040700/0 від 12.02.2010 року, податкове повідомлення-рішення № 0000194310/0 від 13.02.2010 року, надіслані ПАТ "Сведбанк Інвест"СДПІ по роботі з ВПП.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в письмових поясненнях від 20.10.2010 року.

Вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ "Сведбанк Інвест"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.12.2009 року, за результатами якої складений акт № 42/43-10/21658672 від 02.02.2010 року.

На підставі акту перевірки у зв’язку з встановленими порушеннями норм податкового законодавства СДПІ по роботі з ВПП були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000030700/0 від 12.02.2010 року, яким ПАТ "Сведбанк Інвест"зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 15 353 057 грн.; № 0000040700/0 від 12.02.2010 року, яким ПАТ "Сведбанк Інвест"визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 133 027 грн., у тому числі 92 190 грн. за основним платежем, 40 837 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000194310/0 від 13.02.2010 року, яким ПАТ "Сведбанк Інвест"визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 15 314 480,75 грн., у тому числі 9 571 341,05 грн. –за основним платежем, 5 743 139,70 грн. –за штрафними (фінансовими санкціями).

Так, в ході перевірки встановлено, що банк не використав нерухоме майно, набуте на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.09.2009 року, в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а ТОВ "Рівнеспецбудінвест"по операції з передачі Банку нерухомого майна не сплатило до бюджету ПДВ, що є порушенням пп.7.4.1,7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, Банк не сплатив ПДВ у сумі 15 353 057 грн. постачальнику товарів –ТОВ "Рівнеспецбудінвест", а тому відповідно до пп. 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"Банк не має право на бюджетне відшкодування.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Судом встановлено, що 25.09.2009 року між ПАТ "Сведбанк Інвест" на ТОВ "Рівнеспецбудінвест"був укладений договір про задоволення вимог іпотеко держателя, відповідно до якого, в рахунок виконання зобов’язань за кредитним договором № 649 від 29.10.2008 року ТОВ "Рівнеспецбудінвест" передало Банку у власність нерухоме майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 25.09.2009 року. ТОВ "Рівнеспецбудінвест", у зв’язку з передачею у власність нерухомого майна, видало Банку податкову накладну № 1250 від 25.09.2009 року, відповідно до якої сума ПДВ склала 15 445 247,40 грн.

В свою чергу, 25.09.2009 року між ПАТ "Сведбанк Інвест"на ТОВ "Рівнеспецбудінвест" був укладений договір оренди будівлі, відповідно до якого Банк передав останньому у платне користування нерухоме майно, отримане за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.09.2009 року.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 6 ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність"встановлено, що банки, крім банківських операцій, визначених цією статтею мають право здійснювати інші угоди згідно з чинним законодавством України.

Придбання ПАТ "Сведбанк Інвест"у власність нерухомого майна за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.09.2009 року направлено на подальше його використання у господарської діяльності Банку, тобто з метою отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах від оподатковуваних ПДВ операціях.

За змістом пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту у вересні 2009 року позивач надав податкову накладну № 1250 від 25.09.2009 року, відповідно до якої, сума ПДВ за операцією передачі у власність Банку нерухомого майна склала 15 445 247,40 грн.

Несплата ПАТ "Сведбанк Інвест"суми ПДВ у розмірі 15 445 247,40 грн. податковим органом не доведена.

Таким чином, помилковим є висновок СДПІ по роботі з ВПП про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит.

В ході перевірки встановлено, що 04.11.2009 року було анульовано реєстрацію ПАТ "Сведбанк Інвест"як платника ПДВ, а тому Банк не міг подавати Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2009 року, яким задекларовано бюджетне відшкодування у сумі 15 353 057 грн. У зв’язку з поданням Уточнюючого розрахунку Банком порушено пп.(9) п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до абзацу 11 п.9.8. п.9 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.

Як встановлено судом, 20.11.2009 року ПАТ "Сведбанк Інвест"була подана податкова декларація з ПДВ за жовтень 2009 року, правомірність подання якої СДПІ по роботі з ВПП не оспорюється.

04.11.2009 року анульовано реєстрацію ПАТ "Сведбанк Інвест"як платника ПДВ.

25.11.2009 року Банк подав до СДПІ по роботі з ВПП Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2009 року, яким збільшив до 15 353 057 грн. суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню по Декларації з ПДВ за жовтень 2009 року.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 1.3 зазначеного Закону (2181-14) визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

З викладеного вбачається, що незважаючи на анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, ПАТ "Сведбанк Інвест"є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, а також право на отримання бюджетного відшкодування за цей період, тобто є платником податку у розумінні п.1.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Крім того, ні Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , ні Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) не передбачають, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, платник втрачає право виправляти самостійно виявлені помилки у податкових деклараціях з ПДВ попередніх періодів, коли платник податку був платником ПДВ.

Таким чином, доводи СДПІ по роботі з ВПП щодо порушення ПАТ "Сведбанк Інвест"пп.(9) п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість"у зв’язку з поданням Уточнюючого розрахунку не знайшли свого підтвердження.

В ході перевірки встановлено, що в порушення пп.11.3.6 п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"Банк неправильно застосував Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (1533-17) , а тому здійснив неправомірне коригування в сторону зменшення процентних доходів у IV кварталі 2009 року за період з 01.01.2009 року до 23.11.2009 року, в результаті чого занижено валові доходи Банку на суму 39 877 113,74 грн.

Відповідно до пп.11.3.6 п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором. Законом України від 23.06.2009 року "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (1533-17) ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"доповнені п.22.15, відповідно до якої тимчасово, на період з 1 січня 2009 року до 1 січня 2011 року (включно), для банків-резидентів датою збільшення валових доходів від здійснення кредитних операцій є дата отримання таких доходів (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначений Закон набрав чинності 24.11.2009 року, але ж враховуючи, що в зазначеному Законі є пряма вказівка на те, що починаючи з 01.01.2009 року, датою збільшення валових доходів від здійснення кредитних операцій для банків-резидентів є дата отримання таких доходів, то він має зворотну дію, а тому ПАТ "Сведбанк Інвест"правомірно перерахував процентні доходи починаючи саме з 01.01.2009 року.

В ході перевірки встановлено, що в порушення пп.8.1.1 п.8.1, пп.8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.2 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"Банк безпідставно відносив основні фонди "комутатори", "маршрутизатори"та "джерела безперебійного живлення", які встановлювались у приміщенні Банку, до 4 групи основних фондів, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на суму 24 353,16 грн.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"під терміном "основні фонди"слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 зазначеного Закону основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Згідно з Державним класифікатором України "Класифікація основних фондів", затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 507 від 19.08.1997 року (v0507217-97) , до "Пристроїв передавальних", що належать до основних фондів групи 1, віднесені: будівлі та споруди магістрального трубопровідного транспорту; будівлі та споруди ліній зв’язку і передач (телевізійні, радіо, телеграфні, телефонні та інші).

Як встановлено судом, ПАТ "Сведбанк Інвест"придбавав комутатори з метою підключення до мережі комп’ютерного обладнання та для телефонних апаратів для ІЗ-телефонії. Маршрутизатори придбавались для підключення банкоматів для комп’ютерних мереж, а джерела безперебійного живлення –для забезпечення безперебійної роботи комп’ютерних систем Банку.

Будь-яких будівель та споруд магістрального трубопровідного транспорту та будівель та споруд ліній зв’язку і передач на балансі ПАТ "Сведбанк Інвест"не має.

Отже Банк обґрунтовано відносив основні фонди "комутатори", "маршрутизатори"та "джерела безперебійного живлення", які встановлювались у приміщенні Банку, до 4 групи основних фондів.

Таким чином, висновки СДПІ по роботі з ВПП про порушення ПАТ "Сведбанк Інвест" пп.8.1.1 п.8.1, пп.8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.2 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"у зв’язку з завищенням амортизаційних відрахувань на суму 24 353,16 грн. не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що СДПІ по роботі з ВПП не надало доказів правомірності податкових повідомленнь-рішеннь № 0000030700/0 від 12.02.2010 року, № 0000040700/0 від 12.02.2010 року, № 0000194310/0 від 13.02.2010 року, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 94, 158- 163 КАС України суд,-

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення №0000030700/0 від 12.02.10 р., №0000040700/0 від 12.02.10 р., № 0000194310/0 від 13.02.10 р.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02.11.10 р.