Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ"(Жуляни) з вимогами:

стягнути з Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ"(Жуляни) в доход державного бюджету, р/р 31118106700005, код 21081100, одержувач: УДК у Солом’янському районі м. Києва, код 26077951, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 260752,33 грн.,

стягнути з Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ"(Жуляни) в доход державного бюджету, р/р 31110106700010, код 21081100, одержувач: УДК у Солом’янському районі м. Києва, код 26077951, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 штраф в розмірі 521504,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосовані економічні санкції стягуються за рішенням суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

Державною інспекцією з контролю за цінами у місті Києві проведено перевірку позивача. За результатом перевірки складено акт від 22.09.2009.

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві № 93 від 29.09.2009 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін встановлено "порушення державної дисципліни цін в частині застосування вільних тарифів на комунальні послуги за умови запровадження для них режиму державного регулювання.

Таким чином, Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ"(Жуляни) було порушено вимоги п. 2 розпорядження КМДА від 31,01.2007 № 86 (raa086017-07) "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам", п. 1.1 розпорядження КМДА від 28.08.2007 № 1127 (ra1127017-07) "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води", п.2 розпорядження КМДА від 27.11.2008 № 1661 (ra1661017-08) "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", п.2 розпорядження КМДА від 25.12.2008 № 1780 (ra1780017-08) "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", п. 2 розпорядження КМДА від 05.02.2009 №127 (ra0127017-09) "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів", п. 2 розпорядження КМДА від 05.02.2009 № 128 (ra0128017-09) "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ", п,2 розпорядження КМДА від 29.04.2009 № 517 (ra0517017-09) "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів".

Рішенням № 93 від 29.09.2009 зазначено про вилучення у Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ"(Жуляни) в доход державного бюджету, суму необґрунтовано одержаної виручки 260752,33 грн. та штраф в сумі 521504,66 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 № 507-XII (507-12) (далі - Закон № 507) визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.

Відповідно до статті 2 Закону № 507 цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Відповідно до статті 3 Закону № 507 політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення: рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки; збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг; протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг; об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну; розширення сфери застосування вільних цін; підвищення якості продукції; соціальних гарантій в першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів; створення необхідних економічних гарантій для виробників; орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

Статтею 4 Закону № 507 передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає, зокрема, перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій.

Статтею 6 Закону № 507 запроваджено види цін і тарифів, зокрема встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 7 Закону № 507).

Відповідно до статті 8 Закону № 507 державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. При цьому, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (ч. 1 ст. 9 Закону № 507). Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" 24.06.2004 N 1875-IV (1875-15) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" повноваження на встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги надані органам місцевого самоврядування - тобто Київській міській державній адміністрації (далі - КМДА).

У відповідності до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , "Про столицю України - місто-герой Київ" (401-14) , "Про теплопостачання" (2633-15) , "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та відповідних постанов Кабінету Міністрів України Київською міською державною адміністрацією прийнято низку розпоряджень, що регулюють відносини у цій сфері.

КП Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) отримує від ВАТ "АК "Київводоканал" питну воду і надає послуги по водопостачанню та водовідведенню орендарям і споживачам, згідно договорів та доповнень до них.

Відповідач надає послуги з постачання теплової енергії орендарям і споживачам, згідно договорів та доповнень до них.

Кількість спожитої теплової енергії визначається відповідно до показників лічильників "силової енергії, а у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

За спожиту теплову енергію орендарі та споживачі здійснюють оплату КП Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) на підставі виставлених до оплати рахунків-фактур. Перевіркою додержання державної дисципліни цін встановлено вказані вище порушення.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, також вибірковою перевіркою наданих первісних документів бухгалтерського обліку, а саме: рахунків-фактур, встановлено, що відповідач в оскаржуваний період при розрахунку із споживачами за спожиту теплову енергію застосовував вільний тариф при запровадженні в ці періоди державного регулювання тарифу на постачання теплової енергії, в результаті чого сума необґрунтовано одержаної виручки становить 260752,33 грн.

Статтею 13 Закону № 507 встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 14 Закону № 507 передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін.

Зокрема, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про застосування заходів впливу за порушення державної дисципліни цін № 93 від 29.09.2009 є обґрунтованим, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Окружний адміністративний суд міста Києва,

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ"(Жуляни) (03036, м. Київ, аеропорт "Київ"(Жуляни)) в доход державного бюджету, р/р 31118106700005, код 21081100, одержувач: УДК у Солом’янському районі м. Києва, код 26077951, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 260752 (двісті шістдесят тисяч сімсот п’ятдесят дві) грн. 33 коп.

Стягнути з Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ"(Жуляни) (03036, м. Київ, аеропорт "Київ"(Жуляни)) в доход державного бюджету, р/р 31110106700010, код 21081100, одержувач: УДК у Солом’янському районі м. Києва, код 26077951, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 штраф в розмірі 521504 (п’ятсот двадцять одна тисяча п’ятсот чотири) грн. 66 коп.

постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 05.10.2010.