2а-5767/10/16/0170 Про стягнення (відшкодування заборгованості) з Державного бюджету України податку на додану вартість - 16.09.2010 Прийняття

- зобов’язання Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим надати Красноперекопському управлінню Головного управління Державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету на рахунок Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" податку на додану вартість в сумі 118437,50 грн. за березень 2008 року та в сумі 138291,20 грн. за травень 2008 року;

- стягнути (відшкодувати заборгованість) з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 118437,50 грн. за березень 2008 року та в сумі 138291,20 грн. за травень 2008 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.05.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.2010 року підготовче провадження по справі закінчено та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.09.2010 року провадження по справі закрито в частині позовних вимог щодо зобов’язання Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим надати Красноперекопському управлінню Головного управління Державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету на рахунок Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" податку на додану вартість в сумі 118437,50 грн. за березень 2008 року та в сумі 138291,20 грн. за травень 2008 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.09.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Красноперекопська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час, дату та місце його проведення повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надала, про причини неявки суду не повідомила. Відповідачем 07.09.2010 року до суду було надано заперечення на адміністративний позов, в якому з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України (2747-15) .

Судом встановлено, що 15.08.2009 року виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим проведено державну реєстрацію юридичної особи - Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 530645 від 02.02.2009 року.

Згідно з довідкою Красноперекопської ОДПІ в АР Крим № 1 від 19.01.2010 року позивач 15.08.1996 року взятий на облік як платник податків за № 122.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі – Закон).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі зазначеного вище, позивачем 21.04.2008 року до податкового органу в порядку податкової звітності було надано декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року, яка зареєстрована за № 5751.

У рядку 25.1 декларації від 21.04.2010 року № 5751 позивачем було зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 1018669,00 грн. До декларації додано розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Крім того, 20.06.2008 року позивачем до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим було надано декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка зареєстрована за № 8254.

У рядку 25.1 декларації від 20.06.2009 року № 8254 позивачем було зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 886770,00 грн. До декларації додано розрахунок суми бюджетного відшкодування.

З метою перевірки заявлених у деклараціях показників Красноперекопською ОДПІ в АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку (камеральну).

За результатами проведеної перевірки Красноперекопською ОДПІ в АР Крим 16.02.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022304/0, яким позивачу занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 118437,50 грн. та за травень 2008 року на суму 138291,20 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогою про його скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.07.2009 року по справі № 2а-4085/09/6/0170 за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішень, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.07.2009 року по справі № 2а-4085/09/6/0170 про зменшення Красноперекопському відкритому акціонерному товариству "Бром" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 256764,70 грн.

Вказаним судом рішенням встановлений факт правомірності визначення позивачем суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року в сумі 118437,50 грн. та за травень 2008 року в сумі 138291,20 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 року по справі № 2а-4085/09/6/0170 апеляційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.07.2009 року по справі № 2а-4085/09/6/0170 – без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 118437,50 грн. та за травень 2008 року в сумі 138291,20 грн.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги, що відповідачем неправомірно, необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства, зокрема щодо обов’язковості судових рішень, які набрали законної сили, не відшкодовано позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року у розмірі 118437,50 грн. та за травень 2008 року у розмірі 138291,20 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 603 від 25.05.2010 року, яке засвідчує факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1700,00 грн.

За таких умов, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1700,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.09.2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 21.09.2010 року.

Керуючись ст.ст. 160- 163, 167 КАС України, суд

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна,45а; ЄДРПОУ 05444552) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 118437,50 грн. та за травень 2008 року в сумі 138291,20 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна,45а; ЄДРПОУ 05444552) 1700,00 грн. судового збору.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.