Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Бившевої Л.І.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2005 р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р.

у справі № 33/195

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2005р., позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 00006371702/0 від 05.07.2004 р. Стягнуто з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на користь СПД - фізичної особиОСОБА_1 203,00 грн. судових витрат.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові. Посилається на те, що суди не застосували ст. 3, ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. № 161-ХІУ. Не погоджується з висновками суду, що позивач здійснює підприємницьку діяльність шляхом здачі в оренду нежитлових приміщень, тобто використовує земельну ділянку у підприємницьких цілях, що є підставою для звільнення його від сплати земельного податку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Податковим повідомленням-рішенням податкової інспекції №00006371702/0 від 05.07.2004р. відповідно до пп. "г" пп.4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп.17.1.5 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (зі змінами і доповненнями), ст. ст. 2, 15 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. №2535-ХІІ позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку за землю на 2004 рік у сумі 4189,52 грн. (2094,76 грн. граничний строк сплати 14.08.2004р. та 2094,76 грн. граничний строк сплати 14.11.2004р.).

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за № 12945 від 18.06.2001р. видане позивачеві Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва" від 03.07.1998р. № 727/98 (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України № 746/99 від 28.06.1999р. (746/99) ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується у тому числі для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та які самостійно обирають спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998р. (727/98) (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України № 746/99 від 28.06.1999р. (746/99) ).

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва позивачеві видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2003р. серії А № 433093 терміном дії на 2003 рік, види діяльності: здавання нежитлового майна в оренду, оренда автомобіля, оптова торгівля.

Згідно із абзацем 5 ч.1 ст.6 вказаного Указу Президента України суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, плати (податку) за землю.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 (727/98) " від 16.03.2000 р. № 507 (507-2000-п) (із змінами та доповненнями) суб'єкт малого підприємництва, який не є платником податку за землю, звільняється від сплати податку на землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності.

Як було правильно встановлено судами попередніх інстанцій, у періоді, за який позивачеві визначене податкове зобов'язання з податку на землю, позивач здійснював підприємницьку діяльність зі здавання в оренду належного йому на праві власності нежитлового приміщення по вул. Курнатовського, 15, що підтверджується правовстановлюючими документами на вказане приміщення, договором оренди цього приміщення, актами прийому-передачі виконаних робіт до цього договору оренди.

Згідно із свідоцтвом про сплату єдиного податку останнє видане позивачеві, зокрема, на здійснення такого виду підприємницької діяльності як здавання нежитлового майна в оренду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність у позивача у періоді, що перевірявся, обов'язку сплачувати податок за землю, оскільки останній перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, отже, на нього поширювалися приписи Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998р. (727/98) (із змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України №746/99 від 28.06.1999р. (746/99) ), а також приписи Постанови Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 (727/98) " від 16.03.2000р. № 507 (507-2000-п) (із змінами та доповненнями) щодо звільнення від сплати податку на землю саме за земельні ділянки, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.