Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Голод В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Приватне підприємство "Укррембудінвест" звернулася до суду з позовом про скасування акту від 01.04.2010 р. та податкового повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 15.04.2010 р. № 0008191540/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем було необґрунтовано, з порушення норм чинного податкового законодавства України, складено акт від 01.04.2010 р. та прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р", яким донараховано податкове зобов’язання по орендній платі за землю в розмірі 33 596,64 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 599,84 грн.).

30.08.2010 р. у судовому засіданні ухвалою суду було закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування акту від 01.04.2010 р., оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, такі позивні вимоги не належить розгляди в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав акт та прийняте рішення обґрунтованими та такими, що відповідають нормам податкового законодавства України, просив суд відмовити в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва,

, позивачу, у зв’язку з переходом права власності на майновий комплекс, за умови звернення у місячний строк до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради для отримання документа, що посвідчує право користування землею, передається в короткострокову оренду на 5 років земельна ділянка площею 0,9313 га для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських спору на вул. Волховській, 29/33 у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Так, 24.10.2007 р. між позивачем та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), посвідчений нотаріально та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів 29.10.2007 р.

Відповідно до ст.ст. 2, 5 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної

плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Суб’єктом плати землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативно грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно з витягом технічної документації № Ю-01769/2007 від 28.09.2007 р. № 101 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 746 605,88 грн.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим

органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до поданої до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 28.01.2008 р., позивачем визначено до сплати наступні суми орендної плати згідно договору оренди від 24.10.2007 р.: за січень 2008 року - 8 132,52 грн., за лютий 2008 року - 8 132,52 грн., за березень 2008 року - 8 132,52 грн., за квітень 2008 року - 8 132,52 грн., за травень 2008 року - 8 132,52 грн., за червень 2008 року - 8 132,52 грн., за липень 2008 року - 8 132,52 грн., за серпень 2008 року - 8 132,52 грн., за вересень 2008 року - 8 132,52 грн., за жовтень 2008 року - 8 132,52 грн., за листопад 2008 року - 8 132,52 грн., за грудень 2008 року на загальну суму 97 590,24 грн.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку поданої позивачем податкової декларації від 28.01.2008 р.

В результаті перевірки були виявлені порушення норм податкового законодавства, а саме: ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 14 Закону України "Про плату за землю".

Крім цього, перевіркою було встановлено порушення положень п. 4.3. Договору, яким передбачено, що у випадку, якщо договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п’яти місяців з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради від 22.02.2007 р. № 153/814 (ra0153023-07) , розмір орендної плати, визначений договором, на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється в п’ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим занижено розмір орендної плати на суму 31 996,80 грн. (на період аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, що становить 30 днів), про що було складено акт від 01.04.2010 р. № 557.

На підставі зазначеного акту перевірки позивача, враховуючи положення п.17.1.4 п.17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.04.2010 р. № 0008191540/0, яким донараховано позивачу податкове зобов’язання по орендній платі за землю в розмірі 33 596,64 грн. (31 996,80 –основний платіж, 1 599,84 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, наголошує, що порушення п’ятимісячного терміну підписання договору оренди земельної ділянки, передбаченого п.4.3.Договору, допущене не з його вини, а з вини Головного управління земельних ресурсів, яке затягувало процес оформлення документації, що передує оформленню відповідного договору оренди.

Крім цього, у додаткових поясненнях, позивач звертає увагу суду, що Рішення Київської міської ради від 22.02.2007 р. № 153/814 (ra0153023-07) взагалі не вступило в законну силу, оскільки не було опубліковане у газеті "Хрещатик", як того вимагає п.5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому застосування п. 4.3. Договору є незаконним.

Такі доводи позивача судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та

комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (2535-12) ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 13 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 19 зазначеного закону, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Отже, пункт 4.3. Договору не залежить від вини сторони, а є умовою договору про сплату орендної плати в разі наявності обставин щодо не підписання Договору, узгодженою з викладеними положеннями Закону України "Про плату за землю" (2535-12) .

Слід також звернути увагу, що позивач у своїх позовних вимогах не заперечує факт порушення п.4.3. Договору, який, до речі, чинний і на даний час, тобто ним не спростовані факти порушень, зафіксовані в акті перевірки.

Крім цього, слід зазначити, що Київська міська рада на ІІІ сесії ХХІІІ скликання, відповідно до ст.ст. 57, 144 Конституції України та ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийняла рішення "Про порядок набуття чинності та оприлюднення нормативно-правових актів" (ra_138023-99) , яким визначено, що рішення та розпорядження Київської міської ради ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з дня їх прийняття, якщо самим рішенням та розпорядженням не встановлено пізнішій термін введення їх у дію.

Так, рішення Київської міської ради від 22.02.2007 р. № 153/814 (ra0153023-07) набрало законної сили 22.02.2007 р., а договір оренди земельної ділянки був підписаний лише 24.10.2007 р., тобто з затримкою на 94 дні.

Враховуючи положення ст. 18 Закону України "Про плату за землю", якою передбачено, що платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки, відповідачем було донараховано податкове зобов’язання по орендній платі за змелю лише за 30 днів за період з 01.01.2008 р. по 30.01.2008 р.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 15.04.2010 р. № 0008191540/0 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У позові Приватного підприємства "Укррембудінвест" відмовити повністю.

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.