2а-1402/10/2770 Про визнання дій неправомірними та визнання частково недійсними вимог щодо усунення порушень - 11.08.2010 Прийняття

Кафедра підготовки спеціалістів з питань Цивільної оборони у Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості звернулася до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі про визнання дій неправомірними та визнання частково недійсним вимог КРУ про усунення порушень. Вказує, що 12.01.2010 року апаратом Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Кафедри підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки складено акт № 03-21/69 від 31.03.2010 року. На адресу позивача надійшли вимоги КРУ за № 27-03-14-14/757 від 16.04.2010 року про усунення порушень. При перевірці ревізія прийшла до висновку, що позивач в своїй діяльності керується не тим законодавством, яке на думку службових осіб КРУ поширюється на навчальний заклад, що призвело до неправильного порядку нарахування заробітної плати та як слідство –зайвим виплатам. Але позивач вважає, що кафедра є структурним підрозділом Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, отже тарифікацію посад проведено відповідно до наказу № 557 від 26.09.2005 року і умови оплати праці працівників Кафедри здійснюється відповідно до умов оплати праці працівників університету, та порядок нарахування заробітної плати позивач не порушував, тому вимоги відповідача вважає безпідставними. Вважає також, що у відповідача відсутні повноваження щодо здійснення перевірки порядку нарахування заробітної платні.

Просить визнати дії відповідача під час проведення перевірки з питань нарахування заробітної платні протиправними та визнати частково недійсним положення вимог КРУ про усунення порушень.

Ухвалою від 13.05.2010 року відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового розгляду. Ухвалою від 25.05.2010 року підготовче провадження закінчено та справу призначено до судового розгляду. 11.06.2010 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог. Ухвалою від 16.06.2010 року провадження по справі було зупинено до 04.08.2010 року.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, остаточно просить: визнати неправомірними дії Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Кафедри підготовки спеціалістів цивільної оборони у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року з питань перевірки порядку нарахування заробітної плати; визначити недійсними положення п.п.4, 6; підпунктів А, Б, В, Г, Ж пункту 7, вимог Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі № 27-03-14-14/758 від 16.04.2010 року про усунення порушень та скасувати їх.

У судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять задовольнити. Вказують, що 12.01.2010 року апаратом Контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Кафедри підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки складено акт № 03-21/69 від 31.03.2010 року. На адресу позивача надійшли вимоги КРУ за № 27-03-14-14/757 від 16.04.2010 року про усунення порушень. При перевірці ревізія прийшла до висновку, що позивач в своїй діяльності керується не тим законодавством, яке на думку службових осіб КРУ поширюється на навчальний заклад, що призвело до неправильного порядку нарахування заробітної плати та як слідство –зайвим виплатам. Але позивач вказує, що кафедра є структурним підрозділом Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, отже тарифікацію посад проведено відповідно до наказу № 557 від 26.09.2005 року і умови оплати праці працівників Кафедри здійснюється відповідно до умов оплати праці працівників університету, та порядок нарахування заробітної плати позивач не порушував, тому вимоги відповідача вважають безпідставними. Вважає також, що у відповідача відсутні повноваження щодо здійснення перевірки порядку нарахування заробітної платні. Вказані повноваження, на думку представників позивача, надано Законом Державної податковій службі України.

Обґрунтування та підстави для задоволення позовних вимог щодо неправомірності застосування відповідачем у припису: - підпункту 4 –зобов’язання на підставі ст. 98 Кодексу Законів про працю, ініціювати укладення колективного договору; - підпункту Б) –"Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек", затвердженого постановою КМУ від 22.01.2005 № 84 (84-2005-п) ; підпункту Г) - "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженою постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (100-95-п) ; - адміністративний позов, заява про збільшення позовних вимог, не містять. У межах розгляду справи, відповідно до усних пояснень представників позивача, письмових доказів по справі, обґрунтування вказаних позовних вимог з посиланням на підстави суду надано не було.

Представники відповідача з позовними вимогами не погодились у повному обсязі, просять відмовити. Обґрунтовують свої заперечення тим, що Кафедра підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості не є структурним підрозділом Севастопольського університету ядерної енергії та промисловості та не має статусу національного учбового закладу. Кафедра підпорядковується Міністерству з надзвичайних справ України та отримує від нього фінансування. Також вказують, що Пунктом 1.11. Наказу "Про упорядкування Умов оплати праці та установлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України"від 10.07.2006 №431 (z0892-06) передбачено, що "оплата праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України, посади яких не передбачені цими Умовами (медичних працівників, працівників культури та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей економіки". Щодо Кафедри, то всі категорії працівників, які входять до Штату 89/10, Наказом №431 (z0892-06) передбачені та визначені умови оплати праці педагогічних працівників та бібліотекарів у повному обсязі, тільки згідно п. 1.6 Наказу № 431 (z0892-06) надбавка за вислугу років цим працівникам нараховуються згідно інших нормативно - правових актів. Заперечення відповідача, яки було надано представниками у судовому засіданні та письмові (а.с.150), стосуються лише вірності застосування з боку відповідача при проведенні перевірки вказаного нормативного акту та наявності повноважень щодо здійснення перевірки порядку нарахування заробітної платні.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено наступне:

12.01.2010 року по 31.03.2010 року апаратом Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Кафедри підготовки з питань цивільної оборони у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості (далі - Кафедра) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами ревізії було складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Кафедри підготовки з питань цивільної оборони у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року (а.с.37-60).

На підставі акту ревізії Контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі Кафедрі були виставлені вимоги від 16.04.2010 року № 27-03-14-14/758 про усунення порушень (а.с.8-15).

Відповідно до статті 2 Закону України " Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"від 26.01.1993 року № 2939-XII (далі –Закон № 2939) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті .

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перевірок державних закупівель визначається Головним контрольно-ревізійним управлінням України.

Пунктом 1 статті 10 Закону № 2939 передбачено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України № 2939 плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ. Тобто на законодавчому рівні чітко визначено, що планова ревізія, яка проводиться органом ДКРС, повинна охоплювати всю фінансово-господарську діяльність підконтрольної установи, тобто позивача, та не суперечить нормам законодавства України.

Пунктом 1 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (550-2006-п) (далі –Порядок № 550) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 550 (550-2006-п) , фінансово-господарська діяльність об'єкта контролю - сукупність рішень, дій та операцій, які об'єкт контролю приймає та здійснює в частині володіння, використання та розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами.

Згідно з п. 16 Порядку № 550 (550-2006-п) , документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи служби керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам служби забезпечується керівником об'єкта чи його заступником; фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів. Посадові особи служби мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб служби та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт. Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів. У разі відмови керівників об'єкта контролю від проведення інвентаризації посадові особи служби вживають заходів відповідно до Закону (2939-12) .

Відповідно до Практичних рекомендацій Голови Контрольно-ревізійного управління України № 9 від 04.08.2009 року (vr009501-09) "Щодо проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи (з окремих питань програми)"перевірка передбачає контроль за вказаними документами об'єкта контролю на предмет: дотримання порядку складання та затвердження штатного розпису; наявності фактів утримання понадштатних чи понаднормативних посад працівників; дотримання законодавства при встановленні та нарахуванні посадових окладів і тарифних ставок, надбавок та доплат; відповідності сум нарахованої до виплати заробітної плати фактично виплаченій (зазначеній у відомостях на перерахування коштів на карткові рахунки в установах банків); наявності фактів оплати праці за невідпрацьований час; дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат; дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів установи; дотримання законодавства при нарахуванні та здійсненні виплат заробітної плати працівникам за час відпустки; дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці сумісників та за угодами цивільно-правового характеру; наявності фактів несвоєчасних виплат та простроченої заборгованості з оплати праці; дотримання законодавства при здійсненні операцій з депонованою заробітною платою; дотримання законодавства про індексацію грошових доходів населення; дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов'язкових платежів до державних цільових фондів.

Ревізію витрат на оплату праці необхідно починати з перевірки правильності складання штатного розпису та встановлення посадових окладів, наявності наказу на їх встановлення.

При перевірці правильності формування бюджетного запиту установи за КЕКВ 1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ" та 1120 "Нарахування на заробітну плату" необхідно звернути увагу на правильність включення витрат відповідно до Роз'яснень ДКУ N 194, а також на правильність встановлення посадових окладів.

Відповідно до листа Голови Контрольно-ревізійного управління України № 25-14/73 від 27.01.2009 року (v0025501-09) "Щодо удосконалення практики застосування підзаконних нормативно-правових актів"обсяг повноважень та завдання органів державної контрольно-ревізійної служби (далі - ДКРС) визначено у Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) . При цьому відповідно до статті 3 зазначеного Закону ДКРС у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , цим законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України. При виконанні своїх завдань та функцій органи ДКРС діють відповідно до Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів згідно їх існуючої ієрархії, безумовно дотримуючись загальновизнаних принципів права.

З аналізу вказаних нормативно правових норм судом робиться висновок щодо наявності повноважень у відповідача Контрольно-ревізійної служби щодо проведення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів у тому числі правильності та порядку нарахування заробітної платні. Та з вказаних підстав, позовні вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Статуту Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України № 203 від 23.04.2007 року (далі –Статут), Університет діє як вищий навчальний заклад державної форми власності та входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України (а.с.179).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Статуту основними напрямами діяльності Університету є: підготовка згідно з державним замовленням і договірними зобов’язаннями висококваліфікованих фахівців для Міністерства палива та енергетики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим; підготовка фахівців за замовленням і договірними зобов'язаннями для ін ших галузей, господарства України та інших країн; науково-дослідницька діяльність у галузі технічних наук; енергетика, ядерна фізика та ядерно-хімічні технології.

Відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 Статуту предметом діяльності Університету є: здійснення освітньої діяльності певного напряму, яка забезпечує підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст, ма гістр з числа громадян України, іноземців та осіб без громадянства, і відповідає стандартам вищої освіти; здійснення наукової та науково-технічної, творчої, мистецької, культу рно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності; забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою; підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів; здійснення підготовки, наукових і науково-педагогічних кадрів та їх ате стація; вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці й сприяння працевлаштуванню випускників; забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, вихован ня осіб, які навчаються в Університеті, в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України (254к/96-ВР) ; підвищення освітньо-культурного рівня громадян; підготовка офіцерів запасу для Міністерства України з питань надзви чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно бильської катастрофи; утримання та експлуатація ядерних установок (дослідницького реактора ДР-100, стенду фізичного ДР-100 (критична збірка), підкритичної уран-водної збірки), сховища свіжого палива, об'єктів по поводженню з ра діоактивними відходами відповідно до ядерного законодавства України.

Пункт 5 Статуту визначає, що Університет має право створювати в установленому порядку структурні підрозділи.

Відповідно до підпунктів 1.2., 1.3., 1.4 пункту 1 Положення про кафедру підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони (у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості), затвердженого Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 25.01.2006 року (далі –Положення) к афедра підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони (далі –кафедра) є навчальним підрозділом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та структурним підрозділом Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості (далі -СНУЯЕтаП).

Кафедра є правонаступником військової кафедри підготовки офіцерів запасу - спеціалістів з питань цивільної оборони при СНУЯЕтаП, створеної 1 вересня 1996 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 року № 884 "Про створення Севастопольського інституту ядерної енергії та промисловості" (884-96-п) з метою підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 159-р "Про утворення Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості" (159-2005-р) на базі СНІЯЕтаП створено Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. Наказом МНС України від 12.12.2005 № 386 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у структурах МНС України" кафедру переведено на штат №89/10 "Кафедра підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони (у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості)".

У своїй діяльності кафедра керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, МНС України, МОН України, наказами ректора СНУЯЕтаП та цим Положенням, а з питань внутрішнього порядку та побутового устрою - наказами МНС України та ректора СНУЯЕтаП.

Згідно з підпунктами 1.6., 1.7 Положення, кафедра безпосередньо підпорядковується керівнику кадрової служби центрального апарату МНС України через його структурний підрозділ, на який покладено функції підготовки кадрів, а з питань навчальної та методичної роботи - ректору СНУЯЕтаП.

Кафедра є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і повним найменуванням кафедри, штат, розрахунковий рахунок в органах Державного казначейства, свою символіку та володіє відособленою частиною державної власності відповідно до штату. Дислокується при СНУЯЕтаП та на його фондах.

Пунктом 2 Положення передбачено, що основними завданнями кафедри є: підготовка спеціалістів з питань цивільної оборони за державним замовленням та за кошти юридичних і фізичних осіб у межах чисельності, визначеної МНС України; всебічне і гармонійне виховання студентів, формування у них високих моральних, загальнолюдських та професійних якостей, виховання почуття обов'язку і готовності до виконання завдань Цивільної оборони України; перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів з питань цивільної оборони за програмами, затвердженими МНС України; наукова робота на замовлення МНС України.

Перспективні напрямки розвитку: створення навчального центру підготовки та перепідготовки працівників органів і підрозділів МНС України; створення лабораторій з дослідження проблемних питань техногенної, природної та екологічної безпеки.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Положення, на МНС України покладається розробка та затвердження штату кафедри, табелю до норм постачання техніки та навчального майна, необхідних для забезпечення спеціальної підготовки студентів університету та інш.

Підпунктом 3.2. пункту 3 Положення, передбачено, що на ректора СНУЯЕтаП покладається: особиста відповідальність за організацію спеціальної підготовки студентів, створення для цього необхідної навчально-матеріальної бази, забезпечення збереження спеціальної техніки, дотримання режиму таємності; виконання державного замовлення з підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони; розгляд та затвердження річного плану роботи кафедри; виділення необхідної кількості навчальних годин на спеціальну підготовку студентів в університеті (не менше 675 годин, з них 450 годин обов'язкових аудиторних занять під керівництвом викладача), часу на проведення навчального збору в підрозділах МИС України (на кафедрі), а також часу для прийняття іспитів, заліків і на підготовку до них; надання кафедрі навчально-методичної допомоги в організації вивчення студентами спеціальних дисциплін у тісному зв'язку з дисциплінами, що вивчаються на інших кафедрах СНУЯЕтаП; регулярне обговорення на засіданні ректорату та Вченої Ради університету стану підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони; укладання договору з МНС України на здійснення спеціальної підготовки студентів за кошти юридичних та фізичних осіб; визначення вартості послуг, пов'язаних зі спеціальною підготовкою, для юридичних та фізичних осіб щодо кожної облікової спеціальності, за погодженням з МИС України; організація відбору студентів, які виявили бажання проходити підготовку за програмою підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони, у межах визначеної МНС України чисельності (в тому числі за кошти юридичних та фізичних осіб); забезпечення ізольованого розміщення кафедри, надання їй необхідних приміщень і об'єктів для проведення занять відповідно до існуючих норм та "начальних програм; створення на кафедрі необхідної навчально-матеріальної бази, крім оснащення спеціальною технікою, устаткуванням та літературою, які включені до штату, табелю і норм постачання, що затверджуються МНС України; капітальне будівництво, експлуатація та ремонт будівель і споруд кафедри; фінансування всіх видів діяльності кафедри, що передбачені навчальними програмами, за винятком тих видів, фінансування яких здійснюється за рахунок МНС України; виділення коштів на відрядження, які пов'язані з навчальним процесом студентів, фізичну підготовку і спорт, навчальні та культурно-освітні заходи, на оплату за користування службовими телефонами та послуг за ведення режимно-секретної діяльності, службового діловодства і листування; забезпечення охорони кафедри за рахунок університету; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань особами начальницького складу та працівниками кафедри за прямим призначенням відповідно до цього Положення.

Ректор СНУЯЕтаП за поданням начальника кафедри має право заохочувати осіб начальницького, науково-педагогічного складу та працівників за досягнуті ними високі показники у навчальній, методичній та науково-дослідницькій роботі, в тому числі і грошовою премією.

За недоліки у навчальній роботі ректором може бути порушено клопотання перед МНС України про відрядження з кафедри осіб начальницького складу.

Пункт 4 Положення визначає, що кафедра є структурним навчально-науковим підрозділом СНУЯЕтаП і МНС України та в своєму складі має: управління, основні підрозділи та підрозділи забезпечення. Чисельний склад кафедри визначається відповідно до штату, який розробляється на підставі вимог нормативних документів.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про вищу освіту"№ 2984-III від 17.01.2002 року структурні підрозділи вищого навчального закладу створюються відповідно до законодавства. Структурні підрозділи можуть мати окремі права юридичної особи.

Структурними підрозділами вищого навчального закладу третього і четвертого рівнів акредитації є кафедри, факультети, інститути, філії, бібліотека тощо.

Кафедра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.

Керівництво кафедрою здійснює завідуючий кафедрою, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років (для національного вищого навчального закладу - строком на сім років). Із завідуючим кафедрою укладається контракт.

Факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Рішення про створення факультету поза місцем розташування вищого навчального закладу державної форми власності приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про вищу освіту"№ 2984-III від 17.01.2002 року, вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність; вищий навчальний заклад державної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що ствердження представників відповідача, що Кафедра не є структурним підрозділом Університету, та не має статусу національного учбового закладу, є помилковими та спростовуються вказаними вищи нормативними актами та статутними документами, а саме: статутом Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України № 203 від 23.04.2007 року та положенням про кафедру підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони (у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості), затвердженого Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 25.01.2006 року.

Наказом № 2101 від 29 грудня 2009 року (а.с.106) у зв’язку з початком фінансового 2010 року та на підставі Наказу ректора № 2073/ок від 28.12.2009 року наказано вести в дію з 01.01.2010 року структурну схему Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості згідно з Додатком 2 (а.с.107). Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (228-2002-п) встановлено, що типова форма штатного розпису установи затверджується Мінфіном. У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. Штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади. Наказом Міністерства освіти і науки України № 557 від 26.09.2005 року "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" (z1130-05) затверджено розміри розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці, згідно з додатком 1 до наказу; схеми тарифних розрядів посад (професій) керівних, науково-педагогічних, педагогічних, наукових працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ згідно з додатками 2 - 20 до наказу.

Керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ у межах затвердженого фонду заробітної плати з 1 вересня 2005 року встановити працівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ конкретні розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до затверджених цим наказом схем тарифних розрядів.

Посадові оклади проректорів, заступників керівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, заступників керівників структурних підрозділів навчальних закладів, установ освіти та наукових установ установлювати на 5 - 15 відсотків, головних бухгалтерів - на 10 - 30 відсотків, помічників керівників - на 30 - 40 відсотків нижче, ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначений за схемами тарифних розрядів, затвердженими цим наказом. Постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 30.08.2002 року "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (1298-2002-п) затверджено єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Єдина тарифна сітка) згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій згідно з додатком 2; схему тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фахівців, керівників інших структурних підрозділів і технічних службовців, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій, згідно з додатком 3; схему тарифних розрядів посад (професій) робітників, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій, згідно з додатком 4; ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять згідно з додатком 5.

Установити, що посадові оклади проректорів, заступників керівників бюджетних установ, закладів та організацій, заступників керівників структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій встановлюються на 5 - 15 відсотків, головних бухгалтерів - на 10 - 30 відсотків, помічників керівників - на 30 - 40 відсотків нижче ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначений за схемами тарифних розрядів, затвердженими цією постановою.

Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, а також галузевим академіям наук у місячний термін розробити і затвердити за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від № 431 від 10.07.2006 року (z0892-06) "Про упорядкування Умов оплати праці та установлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України"затверджено Умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України (далі - Умови), що додаються.

Керівникам установ, закладів та організацій МНС України в межах затвердженого фонду заробітної плати установити працівникам посадові оклади (тарифні ставки), доплати та надбавки, виходячи з розмірів, передбачених цими Умовами.

У разі, коли згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2006 року № 172 (172-2006-п) зменшується в окремих працівників розмір заробітної плати (без урахування премій), працівникам виплачується різниця між діючим та новим розміром заробітної плати. Для окремих категорій працівників бюджетної сфери, для яких цією постановою не визначено тарифні розряди, посадові оклади (ставки заробітної плати) змінюються пропорційно підвищенню розміру мінімальної заробітної плати згідно з чинним законодавством.

Судом встановлено наявність штатного розпису Кафедри підготовки спеціалістів з питань Цивільної оборони у Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості № 89/10, який затверджено Наказом МНС України № 386 від 12.12.2005 року (а.с.156-157). Відповідно до пункту 2 вказаного штатного розпису тарифікацію посад працівників проведено відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 26.09.2005 року № 557 (z1130-05) (а.с.157). Штатний розпис звірено у передбаченому порядку на протязі 2006 та 2009 років. Змін до нього Міністерством надзвичайних ситуацій внесено не було.

З аналізу вказаних правових норм, статутних документів, письмових доказів по справі, наданих позивачем (а.с.169-176), суд дійшов до висновку щодо розмежування поняття та підпорядкованості структурного підрозділу Національного навчального закладу та навчального підрозділу МНС. Що також підтверджено умовами договору про співробітництво між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерством палива та енергетики України від 30 жовтня 2007 р. № 21-4/22-1/14-д.

Позивач, є структурним підрозділом Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості та навчальним підрозділом МНС. Тому, на нього не розповсюджується дія наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від № 431 від 10.07.2006 року (z0892-06) "Про упорядкування Умов оплати праці та установлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України", яким затверджено Умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України . Висновок суду підтверджується також, згодою МНС України щодо застосування позивачем норм наказу Міністерства освіти і науки України № 557 від 26.09.2005 року "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" (z1130-05) , про застосування якого йдеться у штатному розпису (.а.157) та листі МНС України від 15.02.2010 року (а.с.172).

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві та заяви про збільшення позовних вимог не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог щодо неправомірності застосування відповідачем у припису: - підпункту 4 –зобов’язання на підставі ст. 98 Кодексу Законів про працю, ініціювати укладення колективного договору; - підпункту Б) –"Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек", затвердженого постановою КМУ від 22.01.2005 № 84 (84-2005-п) ; підпункту Г) - "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженою постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (100-95-п) . Відповідачем також не було надано суду доказів, щодо правомірності застосування ним вказаних правових норм. Тому, у суду відсутні підстави щодо задоволення вказаних позовних вимог.

Однак, суд зазначає. Зі змісту припису про усунення порушень, положення якого було оскаржено позивачем, вбачається наступне. Вимоги про усунення порушень норм діючого законодавства з боку позивача, взагалі ґрунтуються на не застосуванні позивачем норм наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від № 431 від 10.07.2006 року (z0892-06) "Про упорядкування Умов оплати праці та установлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України", про що йдеться у пункті 6, та підпунктах А),Б),В),Д),Ж), неправомірність застосування якого встановлено судом.

На підставі викладеного, керуючись також ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, шляхом визнання протиправними та скасування вимог Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі № 27-03-1414/758 від 16.04.2010 року щодо застосування норм наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Про впорядкування умов оплати праці та встановлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України"від 10.07.2006 року № 431 (z0892-06) .

Постанову складено у повному обсязі 16 серпня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати вимоги Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі № 27-03-1414/758 від 16.04.2010 року щодо застосування норм наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Про впорядкування умов оплати праці та встановлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України"від 10.07.2006 року № 431 (z0892-06) .

3. В решті позовних вимог відмовити.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.