Про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ ГРАНД ГАЛЕРЕЯ" (далі - Товариство) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,

У жовтні 2012 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: скасувати розпорядження Комісії від 29 травня 2012 року № 97-В (далі - розпорядження № 97-В), яким відмовлено у скасуванні реєстрації випуску та анулюванні свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; зобов'язати скасувати реєстрацію випуску акцій та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій закритого акціонерного товариства "ГРАНД ГАЛЕРЕЯ" (далі - ЗАТ), правонаступником якого воно (Товариство) є.

На обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на те, що, звертаючись до Комісії із заявою про скасування реєстрації випуску акцій ЗАТ та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, надало всі необхідні документи відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222 (z0180-99) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 березня 1999 року за № 180/3473 (z0180-99) ; чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), тому розпорядження № 97-В є протиправним.

Суди встановили, що 20 квітня 2012 року Товариство як правонаступник ЗАТ звернулось до Комісії із заявою про скасування реєстрації випуску акцій ЗАТ та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

У задоволенні цієї заяви розпорядженням № 97-В Комісія відмовила, мотивувавши своє рішення тим, що ЗАТ не здійснило викуп акцій товариства, що є порушенням вимог пункту 7 розділу І Порядку (z0180-99) ; крім того, відсутня копія публікації повідомлення про проведення 6 квітня 2012 року позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ щодо затвердження передавального акта, опублікованого відповідно до статті 35 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства" (далі - Закон № 514-VI (514-17) ); у наданій довідці про персональне повідомлення акціонерів про проведення 6 квітня 2012 року позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ, на яких прийнято рішення про затвердження передавального акта, не зазначено, яким саме способом акціонери були повідомлені про проведення зборів.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 листопада 2012 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив: скасував розпорядження № 97-В та зобов'язав Комісію скасувати реєстрацію випуску акцій та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ЗАТ, зареєстроване територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області 10 червня 2011 року за № 246/10/1/11.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 вересня 2013 року постанову апеляційного суду залишив без змін.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Комісія зазначає, що в доданій до заяви ухвалі судукасаційної інстанції від 19 лютого 2013 року (справа № К/9991/55239/12) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення підпункту "а" пункту 8 розділу І, пункту 3 розділу ІІІ Порядку (z0180-99) та статті 35 Закону № 514-VI. Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2013 року скасувати і прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження, виходив із того, що в доданій до заяви ухвалі суду касаційної інстанції по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення Порядку (z0180-99) та статті 35 Закону № 514-VI.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить ізтакого.

Згідно зі статтями 5, 6 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Комісія здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, розробляє і затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об'єднаннями, контролює їх виконання.

З метою впорядкування ведення Загального реєстру випуску цінних паперів 30 грудня 1998 року рішенням Комісії був затверджений Порядок (z0180-99) .

Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку (z0180-99) акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити обмін акцій на частки у статутному капіталі товариств, що створюються під час реорганізації, та викуп акцій до їх державної реєстрації.

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку (z0180-99) протягом семи робочих днів з дня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - правонаступника товариства або останнього з них правонаступник подає до реєструвального органу передбачені цим пунктом документи, зокрема: в) звіт про наслідки обміну акцій у статутному капіталі товариства, що реорганізовується, на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості часток товариств, що створюються внаслідок реорганізації, який повинен містити таку інформацію: фактичну дату початку і фактичну дату закінчення обміну; кількість акцій, на які видані письмові зобов'язання; кількість акцій, на які не були видані письмові зобов'язання, із зазначенням причин; кількість акцій, що були викуплені в акціонерів; е) довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих загальних зборів (згідно з порядком, установленим у статуті товариства), що засвідчуються підписом голови комісії та печаткою товариства.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку (z0180-99) відмова у скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій складається у разі: а) невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства; б) порушення встановленого законодавством порядку припинення діяльності акціонерного товариства; в) виявлення на дату подання документів порушення порядку скликання та/або проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про припинення діяльності акціонерного товариства.

Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про те, що невиконання акціонерним товариством, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, вимог, передбачених пунктом 7 розділу І Порядку (z0180-99) , не може вважатися підставою для відмови у скасуванні реєстрації випуску акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Помилковими є і висновок суду касаційної інстанції щодо такої підстави відмови Комісією у скасуванні реєстрації випуску акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, як невідповідність вимогам закону довідки про повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів ЗАТ.

Аналіз положень пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку (z0180-99) дає підстави вважати, що зазначена довідка має свідчити не тільки про факт повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів, а й містити в собі інформацію щодо способу персонального повідомлення акціонерів, який установлено статутом товариства.

У справі, що розглядається, суди встановили, що у статуті ЗАТ передбачено, що про проведення загальних зборів держателі іменних акцій повідомляються персонально в письмовій формі. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Надана ЗАТ довідка таких даних не містила, а тому Комісія обґрунтовано визнала її такою, що не відповідає вимогам закону.

За наведених обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2013 року не узгоджується з вимогами чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Проте, установивши помилковість висновків суду касаційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів позбавлена можливості прийняти нове судове рішення, про що йдеться в заяві, оскільки відповідно до частини другої статті 243 КАС Верховний Суд України не наділений повноваженнями щодо скасування чи зміни рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Оскільки за наслідками розгляду касаційної скарги такі повноваження відповідно до вимог статті 223 КАС має суд касаційної інстанції, справу після скасування оскаржуваної ухвали слід направити на новий розгляд до цього суду.