Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за участю представників сторін:

від позивача: - Тарасюк О.І. –за довіреністю;

від відповідача: Старощук С.В. –за довіреністю

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 19 травня 2010 року № 0002032330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівський консультативно-діагностичний центр" у розмірі 30500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка, яка проводилась з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари та вимог з регулювання обігу готівки, дійшла помилкового висновку про порушення позивачем п.п. 2.6 п.2 та п.п. 4.2 п.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (z0040-05) , а саме, щодо неоприбуткування готівки в сумі 6100,00 грн. в касі підприємства, оскільки касова книга, яка ведеться на підприємстві в електронному вигляді контролюючим органом не перевірялася з причин знаходження бухгалтера у відпустці. Крім того позивач зазначив, що податковий орган порушив порядок проведення перевірки, так як не повідомив підприємство попередньо, за 10 днів, про проведення такої перевірки. Просив позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, у з в’язку з порушенням останнім порядку ведення та обліку розрахункових операцій, а тому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівський консультативно-діагностичний центр" з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, за результатами якої складено Акт №0390/26/57/23/35507962 від 07.05.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 2.6 п. 2, п.п. 4.2 п. 4 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" (z0040-05) .

На підставі Акта перевірки №0390/26/57/23/35507962 від 07.05.2010 року та згідно з ч.3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436 Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва винесла рішення № 0002032330 від 19.05.2010 року, яким до Позивача застосувала штрафну санкцію у розмірі 30500,00 грн.

Так, перевіркою встановлено неоприбуткування готівки в касі підприємства на загальну суму 6100,00 грн. згідно прибуткових касових ордерів №1182 від 05.05.2010 р. на суму 2600,00 грн., №1183 від 06.05.2010 р. на суму 1600,00 грн., №1184 від 06.05.2010 р. га суму 1900,00 грн.

Позивач, заперечуючи проти висновків перевірки, зазначив, що касова книга під час перевірки не оглядалась, оскільки касова книга ведеться в електронному вигляді головним бухгалтером, який на час перевірки знаходився у відпустці. Тому, на думку позивача, застосування штрафних санкцій є протиправним, так як після повернення бухгалтера з відпустки касова книга контролюючим органом не витребовувалась.

Проте, таку позицію позивача суд вважає помилковою.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 40/10320 (z0040-05) .

Так, згідно з п.п. 1.2 п. 1 Положення (z0040-05) , оприбуткування готівки –це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (z0040-05) , - уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися; оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 4.2 Положення (z0040-05) , усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи у касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою.

Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Відповідно до п. 4.3 Положення (z0040-05) , записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Щоденно, в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства –юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

Пунктом 4.4 Положення (z0040-05) передбачено, що підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

З письмових пояснень, наданих контролюючому органу директором підприємства 07.05.2010 року вбачається, що касова книга ведеться бухгалтером підприємства і, оскільки бухгалтер підприємства з 01.05.2010 року по 10.05.2010 року у відпустці, надати касову книгу для перевірки не взмозі.

В судове засідання представником позивача надано наказ директора ТОВ "Олександрівський консультативно-діагностичний центр" Забудської Л.Р. № 10/09 від 15 грудня 2009 року, відповідно до якого у ТОВ "Олександрівський консультативно-діагностичний центр" встановлено ведення касової книги в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів.

Даним наказом контроль за правильним веденням касової книги підприємства покладено на бухгалтера ОСОБА_4.

Пунктом 3 вищенаведеного наказу уповноважено на внесення записів до касової книги підприємства, а також роздрукування "вкладних аркушів касової книги" і "звіту касира" касира підприємства ОСОБА_5.

Вказані матеріали справи спростовують твердження позивача щодо належного ведення ним касової книги, а саме щодо своєчасного внесення записів до касової книги з приводу оприбуткування готівки, оскільки, якщо наказом директора підприємства №10/09 від 15.12.2009 р. обов’язок щодо внесення записів до касової книги та роздрукування її аркушів покладено на касира ОСОБА_5, то відсутність бухгалтера ОСОБА_4 під час перевірки жодним чином не могло вплинути на ознайомлення посадових осіб контролюючого органу касиром підприємства ОСОБА_5 з касовою книгою в електронному вигляді. Проте, як було вище зазначено, директор підприємства під час перевірки надав пояснення, що касова книга ведеться саме бухгалтером і надати касову книгу з причин знаходження бухгалтера у відпустці не взмозі. Але п. 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті з метою забезпечення своєчасного ( щоденного ) бухгалтерського обліку касових операцій зобов’язує підприємства визначати своїм внутрішнім документом порядок взаємодії між відповідальними за ведення касових операцій та бухгалтерією підприємства.

З наведеного випливає, що в разі відсутності бухгалтера підприємства, (який відповідно до пояснень директора веде касову книгу підприємства) обов’язок щодо ведення касової книги на час перебування бухгалтера у відпустці мав бути покладений внутрішнім документом підприємства на іншу особу. Проте, як вже було зазначено, наказ №10/09 від 15.12.2009 р. відповідальною особою за своєчасне внесення записів до касової книги та роздрукування її аркушів визначає саме касира ОСОБА_5 і саме касир ОСОБА_5 мала б надати податковому органу касову книгу (роздрукування її аркушів) з відповідними записами.

Перевіркою зазначено і підтверджується позивачем, що касова книга під час перевірки для огляду не надавалась, в зв’язку з відсутністю бухгалтера підприємства.

Як було вище зазначено, пунктом 4.3 Положення (z0040-05) визначено обов’язок касира щоденно в кінці робочого дня підсумовувати операції за день, виводити залишок готівки в касі на початок наступного дня і передавати до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги. Оскільки касова книга на підприємстві велась бухгалтером підприємства, який з 01.05.2010 року по 10.05.2010 року знаходився у відпустці, то таким чином спростовуються доводи позивача щодо своєчасного оприбуткування готівки в касі.

Матеріали справи містять роздрукування аркушів касової книги: "Лист 98" "Каса за 5 травня 2010 р.", "Лист 99" "Каса за 6 травня 2010 р." "Лист 100" "Каса за 7 травня 2010 р.".

Пункт 4.4 Положення (z0040-05) визначає, що програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира "), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі .

З наданих позивачем роздрукованих аркушів касової книги не можливо встановити, чи то є "Вкладний аркуш касової книги" чи "Звіт касира". До того ж другі частини аркушів касової книги, як того вимагає п. 4.4, відсутні. Зазначене, в свою чергу, підтверджує неналежне ведення позивачем касової книги на підприємстві.

Щодо завчасного (за 10 днів) повідомлення про проведення перевірки, слід зазначити наступне.

Так, дійсно, частиною 4 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проте, частиною 1 статті 11-1 цього Закону встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться планова виїзна перевірка.

Тобто, стаття 11-1 визначає підстави та порядок проведення органами податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а в даному випадку податковим органом була проведена контрольна перевірка з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Такі перевірки проводяться податковими органами у відповідності з Методичними рекомендаціями щодо порядку складання плану –графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затвердженими наказом ДПА України від 11.10.05 № 441 (v0441225-05) .

Оскільки дана перевірка не пов’язана з нарахуванням та сплатою податків і зборів, а була контрольною перевіркою стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності у сфері громадського харчування, торгівлі та послуг, завчасне попередження суб’єкта господарювання про проведення перевірки не передбачається.

Відповідно до абз. 3 п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"№ 436/95 від 12.06.1995 р. (436/95) фінансова санкція у вигляді штрафу у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми застосовується за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки в касах.

Як було встановлено судом, Позивачем не своєчасно оприбутковувалась готівка, а саме не своєчасно здійснювався облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства, оскільки касова книга велась бухгалтером підприємства, який в період з 01.05.2010 р. по 10.05.2010 р. знаходився у відпустці.

Таким чином застосування податковим органом до товариства штрафної санкції у розмірі 30500,00 грн., суд вважає правомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі виконав покладений на нього обов’язок щодо доведення перед судом правомірності прийнятого ним рішення.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69- 71, 94, 158- 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівський консультативно-діагностичний центр" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002032330 від 19 травня 2010 року відмовити.

постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.