2а-1854/10/2670 Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 04.08.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон"звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання нечинним податкового –повідомлення форми "Р"№14 від 29.01.2010р.

Позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд скасувати податкове повідомлення форми "Р"№14 від 29.01.2010р. Київської регіональної митниці.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що з 01.01.2007р. по 29.10.2009 року підприємство ввозило та декларувало імпортований товар (тест-системи для визначення вагітності BB-TEST виробник "Лабораторія ІННОТЕХ Інтернешнл, Франція) за кодом УКТ ЗЕД 3822 00 00 00. Відповідачем, на підставі підпункту "в"пункту 4.2.2 Закону України від 21.12.200р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , ст. 69 Митного кодексу України проведена камеральна перевірка поданих вантажно-митних декларацій та товаросупровідних документів до них і винесене податкове повідомлення форми "Р"№14 від 29.01.2010р. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням форми "Р" Київської регіональної митниці з підстав відсутності у відповідача правових підстав для проведення камеральної перевірки та безпідставності висновків митного органу при визначенні іншого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тому просить суд задовольнити позов повністю та скасувати вказане рішення.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлено невірне декларування підприємством коду УКТ ЗЕД протягом з 01.01.2007р. по 29.10.2009р., що призвело до заниження суми податкового зобов’язання. За наслідками перевірки прийняте податкове повідомлення №14 від 29.01.2010р., які вважає правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон"здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів, зокрема протягом періоду з 01.01.2007 по 29.10.2009 підприємство ввозило лікарські засоби, товари медичного призначення, зокрема реагенти діагностичні, в тому числі: тест –системи для визначення вагітності ВВ-TEST виробник "Лабораторія ІННОТЕХ Інтернешнл", Франція за вантажно –митними деклараціями:

100000011/7/222389 від 23.02.07

100000011/7/233007 від 23.05.07

100000011/7/239690 від 08.01.07

100000011/7/245569 від 10.04.07

100000011/8/490652 від 27.02.08

100000011/8/497462 від 30.04.08

100000011/8/500809 від 04.06.08

100000011/8/511823 від 18.09.89

100000011/8/520389 від 16.12.08

Загалом, по вказаним ВМД, підприємством було ввезено 14441 упаковок тест-систем, митною вартістю 224119,16 грн., в тому числі тест-системи ВВ-TEST №1 –12857 упаковок; тест –системи для визначення вагітності ВВ-TEST №10 –1584 упаковок.

При цьому підприємство декларувало товар за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) 3822 00 00 00.

23.11.209 року Київською регіональною митницею, на підставі підпункту "в"пункту 4.2.2 Закону України від 21.12.200р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , ст. 69 Митного кодексу України, проведена камеральна перевірка ТОВ "Аптека Біокон" з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні тест-систем для визначення вагітності за період з 01.01.07р. по 29.10.09р.

Зокрема, вибірковим способом перевірено вищевказані вантажно-митні декларації та складено акт №к/42/9/100000000/30263519 від 23.11.09р.

Перевіркою було встановлено, що через методологічну помилку –невірне декларування позивачем коду УКТ ЗЕД товарів - "тест-систем для визначення вагітності"підприємством були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, що призвело до порушення підприємством вимог Закону України "Про Митний тариф України" (2371-14) в частині декларування коду товару.

Перевіркою також встановлено порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (168/97-ВР) у частині безпідставного застосування пільги по сплаті податку і заниження суми податку. Це спричинило заниження податкового зобов’язання підприємства по сплаті ПДВ на суму 44823,83 грн.

Як вбачається з акту камеральної перевірки, робоча група прийшла до висновку, що товар - тест-системи ВВ-TEST №1 та ВВ-TEST №10 повинні класифікуватися у товарній підкатегорії 3002 10 99 00 відповідно до вимог УКТ ЗЕД.

Позивачем були подані до Київської регіональної митниці скарги на акту перевірки (вих. №242/12 від 09.12.09р.), які залишені без задоволення.

За результатами камеральної перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення форми "Р"від 29.01.2010р. № 14 якими позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності всього на загальну суму 47 065,02 грн., а саме: за основним платежем в сумі 44823,83 грн., за штрафними санкціями в сумі 2241,19 грн.

Правомірність вказаних повідомлень є предметом даного спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України (92-15) .

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р. (z0439-05) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Відповідно до статті 17 Закону України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. за № 2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

Як встановлено судом, згідно з текстовим описом товарної позиції 3822 УКТЗЕД, до неї включаються "Реагенти діагностичні або лабораторні на підкладці і приготовлені (готові) діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї, крім зазначених у товарних позиціях 3002 або 3006; сертифіковані еталонні матеріали".

У товарній позиції 3002 класифікуються: "Кров людей; кров тварин, приготовлена для терапевтичного, профілактичного або діагностичного застосування; сироватки імунні (антисироватки), інші фракції крові та модифіковані імунологічні продукти, у тому числі одержані із застосуванням біотехнічних процесів ; вакцини, токсини, культури мікроорганізмів (за винятком дріжджів) та аналогічні продукти".

Згідно з Поясненнями до УКТЗЕД, які затверджені наказом Держмитслужби України від 31.01.04 № 68 (v0068342-04) , з поясненнями до товарних категорій позиції 3822, до цієї товарної позиції включаються, серед іншого (inter alia): модифіковані імунологічні продукти незалежно від того, чи одержані вони біотехнологічними методами чи ні.

Згідно з Приміткою 2 до групи 30 УКТЗЕД у товарній позиції 3002 термін "модифіковані імунологічні продукти" означає лише моноклональні антитіла (МАК, МАВs), фрагменти антитіл і кон’юганти фрагментів антитіл.

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 3002, продукти, в яких реакція антиген-антитіло відповідає реакції натуральної сироватки імунної (антисироватки) і які застосовуються в діагностиці, профілактиці та в імунологічних тестах вважаються продуктами цієї товарної позиції.

Таким чином, тести, призначені для in vitro діагностики, активним компонентом яких є модифіковані імунологічні продукти, принцип роботи яких базується на реакції антиген-антитіло класифікуються у товарній позиції 3002 згідно з УКТЗЕД.

На товар, який класифікується у підкатегорії УКТ ЗЕД 3002 10 99 00 Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.01 № 2371-ІІІ (2371-14) встановлена ставка ввізного мита 0 %.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 року № 1949 "Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість" (1949-2003-п) не передбачено звільнення від оподаткування товару, який класифікується у підкатегорії 3002 10 99 00, а тому у даному випадку податок на додану вартість необхідно сплачувати на загальних підставах.

В підтвердження своєї позиції відповідач посилається також на висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №13.3-356 від 24.12.2008р., згідно якого на замовлення Київської регіональної митниці досліджено тест-системи для визначення вагітності ВВ-TEST №1 виробництва "Лабораторія ІННОТЕХ Інтернешнл", Франція, імпортовані іншим суб’єктом господарювання. Висновок свідчить про те, що досліджений товар є тестом для швидкого визначення вагітності, виготовленим у вигляді пластикового пристрою –тест-смужки. На яку нанесено комбінацію конюгованих і твердо фазних поліклональних антитіл до хор іонічного гонадротропіну (ХГЛ). Яка є модифікованим імунологічним продуктом та принцип роботи якої базується на реакції антиген-антитіло для якісного визначення ХГЛ в сечі.

Таким чином, суд погоджується з висновками митного органу щодо визначення коду товару УКТ ЗЕД 3002 10 990 00, проте, заперечує правомірність визначення податкового зобов’язання за наслідками проведеної камеральної перевірки вантажно-митних декларацій за період 01.01.2007 –16.12.2008р.

Так, при здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" (z0439-05) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719 (z0439-05) . Під час заповнення ВМД в графі 33 "Код товару" вказано наступний код 3822 00 00 00 відповідно до УКТ ЗЕД. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.

Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. (z0439-05) "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".

Під час здійснення Митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих Позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі"D".

Отже, вказані ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

В акті камеральної перевірки з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності №к/42/9/100000000/30263519 від 23.11.2009р. не визначено та не встановлено, яким суб'єктом допущено порушення при здійсненні митного оформлення товарів. Вини позивача, як обов'язкової умови відповідальності, за вчинене правопорушення відповідачем не встановлено. При цьому роз'яснення, який код необхідно застосовувати при розмитненні вказаного товару, викладене в рішенні №КТ-100-3105-08, Київською регіональною митницею надано лише 30.12.2008р., тобто після здійснення процедур розмитнення, коли товар вже пройшов митне оформлення та випущений у вільний обіг.

Згідно ч. 3 п. 1.6 наказу Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314 (z0439-05) передбачено, що оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньо - економічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Звідси, позивач при митному оформленні вказаного товару протягом 2007-2008 року виконав усі процедури, передбачені чинним законодавством України. Статтею 1 Митного кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що митна декларація це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Як вбачається з позиції відповідача, фактично відбулось заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, що спричинило недобори податків і зборів.

Однак, всупереч вимог ст. 360 МК України, жодною посадовою особою відповідача справу про порушення митних правил порушено не було і жодна особа (громадянин чи посадова особа підприємства) до відповідальності, за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру (ст. 355 МК України), до відповідальності притягнутою не була.

Щодо правомірності проведення камеральної перевірки Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно пп. в) п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

При проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем були дотримані чинні нормативні акти, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно - митних декларацій шляхом проставлення відповідних відміток у графах "С" і "D" у ВМД.

Оспорювані податкові повідомлення, прийняті Київською регіональною митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт "в"підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, суперечить закону. Дія наведеної норм не поширюється на відповідача. Дана позиція суду підтверджується Постановою колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 02.06.2009р.

Відповідно до п. 2.1.1 Закону України N 2181 (2181-14) митні органи є контролюючими органами стосовно ввізного та вивізного мита, ПДВ. Проте, механізм та порядок підготовки повідомлення-рішення безпосередньо митницею у Законі України N 2181 (2181-14) не виписаний.

Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору (далі - податки), які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів (далі - товари) на митну територію України, який був розроблений відповідно до статті 2 Закону №2181-ІІ та затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби від 16.03.2001р. № 109/188, такого виду перевірок як камеральна не містить.

Отже, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 митний орган не має правових підстав для нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181, дія якого не поширюється на митні органи.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене вище, суд вважає, що податкове повідомлення форми "Р"№14 від 29.01.2010р. Київської регіональної митниці прийняте останньою неправомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.