Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Гашицького О.В.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши розгляд попередній справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АР Крим про спонукання до виконання певних дій та про визнання дій неправомірними за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2009 року,

У вересні 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АР Крим про спонукання до виконання певних дій та про визнання дій неправомірними. Свої вимоги мотивує тим, що п.5 ст. 15 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"в редакції Закону України від 25.12.08р. №367-ХІУ згідно якої щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2009 року скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивачка є особою, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№ 3551-XII від 22.10.1993 (3551-12) , а саме –дружиною померлого учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені цим Законом, що підтверджується відповідними посвідченнями НОМЕР_1 від 05.10.1988 року виданим Білогірським РВК (а.с. 23).

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (зі змінами та доповненнями), в редакції, що діяла в спірний період, щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

На підставі пункту 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"зупинено на 2007 рік дію частини п’ятої статі 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-У від 19.12.2006 установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№ 3551-XII від 22.10.1993 (3551-12) (зі змінами та доповненнями) членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами здійснюється у розмірі 150,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 1 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України "Про Державний бюджет України"інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, з частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України. Також зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема: статті 29, пункту 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у І тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Тобто чинне правове положення передбачає виплату допомоги і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№ 3551-XII від 22.10.1993 (3551-12) , до Дня Перемоги є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є особою, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№ 3551-XII від 22.10.1993 (3551-12) , а саме –дружиною померлого учасника бойових дій, тому має право на її одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№ 3551-XII від 22.10.1993 (3551-12) не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-У від 19.12.2006 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.04.2007 року складає 406,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-У від 19.12.2006 у 2007 році встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-ІУ від 09.07.2003 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб. Які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-У від 19.12.2006, збільшений на 1 відсоток.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АР Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.