Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Мостовій Н. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за участю представників сторін:

від позивача: Гарапач Н. Є. (діє на підставі довіреності від 31.03.2010 року №5506/9/10-209)

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 26 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив припинити (скасувати) державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІДЖ 4 ІНТЕРНЕШНЛ"(далі - ТОВ "БРІДЖ 4 ІНТЕРНЕШНЛ").

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та мотивував їх тим, що позивач фактично не знаходиться за вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, що унеможливлює здійснення контролю та нагляду за його діяльністю з боку органів державної податкової служби.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, подала через відділ документального обігу та контролю суду клопотання від 02.07.2010 року №3892/5/10-1 про розгляд справи за відсутності представника Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.

За таких обставин відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ "БРІДЖ 4 ІНТЕРНЕШНЛ"(ідентифікаційний код юридичної особи 33832568) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 10.11.2005 року та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва).

Як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 06.07.2010 р. щодо ТОВ "БРІДЖ 4 ІНТЕРНЕШНЛ"у реєстрі міститься запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням (01103, м. Київ, Печерський район, вулиця Кіквідзе, будинок 11).

Проте, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували виїзд працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва та фактичне незнаходження ТОВ "БРІДЖ 4 ІНТЕРНЕШНЛ"за вищезазначеною адресою відповідача.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", юридична особа припиняється за судовим рішенням, підставою для прийняття якого згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають, зокрема, право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено завдання органів державної податкової служби, якими є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

З системного аналізу вказаних норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) видно, що до компетенції органів державної податкової служби віднесено контроль за додержанням податкового законодавства.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 50 від 08.06.2005 року (z0656-05) на сьогодні є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Таким чином, оскільки до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в тому числі контроль за достовірністю даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернення до суду з вимогою скасування державної реєстрації юридичної особи на підставі її відсутності за вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Поряд з цим судом не заперечується право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у зв’язку з неподанням податкової звітності.

Крім того, твердження позивача про відсутність відповідача за вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження, а також про те, що така відсутність унеможливлює здійснення контролю та нагляду за його діяльністю з боку органів державної податкової служби, спростовується фактом подання відповідачем податкової звітності, а саме, декларації з податку на прибуток підприємства до ДПІ у Печерському районі м. Києва за І квартал 2010 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва задоволенню не підлягають .

Керуючись ст.ст. 9, 69- 71, 94, 158- 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 27 липня 2010 року.