Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Цуркана М.І.,

Сороки М.О.,

Мойсюка М.І.,

Лиски Т.О.,

Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова (далі –ГУПСЗН) до ОСОБА_6 про стягнення надмірно перерахованої суми субсидії,

У вересні 2004 року ГУПСЗН звернулось до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_6 за її заявою була надана субсидія на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, яка за період з квітня 2002 р. по березень 2003 р. склала 1195 грн. 85 коп. Однак, при проведенні перевірки виявлено, що відповідачем була надана недостовірна інформація про майно при подачі заяви на отримання субсидії, у зв’язку з чим прийнято рішення про припинення виплати субсидії і запропоновано повернути надмірно виплачені кошти у подвійному розмірі.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2004 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача 2391 грн. 70 коп. Стягнуто з відповідача державне мито до бюджету Червонозаводської районної ради м. Харкова у сумі 51 грн.00коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що переплата по субсидії виникла не з вини відповідача, а в результаті допущення помилки працівниками ЖБК "Молодіжний" при оформленні зазначеної субсидії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 6 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплатужитлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (848-95-п) субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але вони сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг.

Встановлено, що ОСОБА_6 за її заявою була надана субсидія на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, яка за період з квітня 2002 р. по березень 2003 р. склала 1195 грн. 85 коп.

У відповідності до Положення про проведення перевірок цільового використання бюджетних асигнувань, передбачених для надання населенню субсидій та адресної соціальної допомоги (затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету статистики України від 21 липня 1999 р. N119/167/96/114/175/266 (z0578-99) ), відділом субсидій ГУПСЗН було проведено перевірку щодо цільового використання бюджетних асигнувань та встановлено, що ОСОБА_6 надана недостовірна інформація про майно, внаслідок чого були надмірно виплачені кошти в сумі 1195 грн. 85 коп., а тому згідно п.16 вищезазначеного Положення відповідачу було припинено виплату субсидії.

У відповідності до п. 20 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 848 від 21 жовтня 1995 року (848-95-п) , із змінами внесеними постановою КМУ № 211 від 02.02.2000 року (211-2000-п) ), суми субсидій, перерахованих надміру внаслідок подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, повертаються ними за вимогою органів, що призначають субсидії, у подвійному розмірі.

Встановлено, що при поданні заяви на отримання субсидії ОСОБА_6 подала недостовірну інформацію про майно, оскільки власником квартири є ОСОБА_7, а відповідач проживає в ній в якості наймача.У зв’язку з цим позивач поклав на відповідача обов’язок по поверненню надмірно виплачених коштів у подвійному розмірі в сумі 2391 грн. 70 коп.

Правомірним є висновок суду про те, що відповідачу безпідставно призначено житлову субсидію, а тому правомірно покадено на неї обов’язок по поверненню отриманих коштів у подвійному розмірі в сумі 2391 грн. 70 коп., відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2005 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236- 239 КАС України.