ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.06.10
Справа №2а-1320/10/12/0170
( Додатково див. ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду (rs16159587) ) ( Додатково див. постанову Вищого адміністративного суду України (rs20886734) )
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :
Головуючого судді Котаревої Г.М.
при секретарі судового засідання Суконновій Г.В.,
розглянувши адміністративну справу
за позовом Підприємства заснованого на власності об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "Афаліна" до Контрольно-ревізійного управління в АР Кримпро визнання недійсним пункту вимоги
за участю:
представників позивача – Мамонтова Катерина Олександрівна, довіреність № б/н від 27.05.09р., Помазан Віталій Євгенович довіреність № б/н від 12.01.10р.;
представника відповідача – Ткаченко Борис Валентинович довіреність № 13-37/1/18 від 18.05.10р. Суть спору: Підприємство, основане на власності об'єднання громадян(релігійної організації, профспілки) "Афаліна" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління АР Крим (далі – відповідач), в якому просило визнати недійсним п. 1 вимог про усунення встановлених порушень Контроль-ревізійного управління АР Крим № 04-14/4174 від 19.06.2009 року про перерахування в Кримське республіканське відділення Фонду соціальної захисту інвалідів штрафних санкцій в сумі 16524,14 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.10р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.03.2010 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача – Кримське республіканська відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що порушення, вимоги про усунення якого оскаржуються, на думку позивача встановлено посадовими особами відповідача без врахування всіх обставин, а прийняте рішення неогбгрутовано та нерозсудливо.
В судовому засіданні, яке відбулось 12.04.2010 року представник відповідача проти позову заперечував, з підстав зазначених в письмових запереченнях (а.с.31) та додаткових запереченнях (а.с.83), відповідно до яких вважає, що п. 1 вимог про усунення встановлених порушень КРУ АР Крим № 04-14/4174 від 19.06.2009 року відповідають законодавству.
Представник відповідача пояснив, що під час проведення перевірки позивача було встановлено, що при виконанні договору № 2 від 23.05.2008 року (а.с.12), укладеного між позивачем та Фондом соціального захисту інвалідів було встановлено порушення умов договору в частині не використання у місячний термін бюджетних коштів, причини пропуску зазначеного строку визнані неповажними. Відповідач зазначає, що предметом договору є використання коштів Державного бюджету, у зв'язку з чим його виконання стосується безпосередньо інтересів держави у сфері використання та збереження фінансових ресурсів. З таких обставин відповідач вважає, що на підставі п.2.5. зазначеного договору, позивач повинен перерахувати до КРО ФСЗІ фінансові санкції в розмірі двох облікових ставок НБУ за весь період користування коштами.
Представник третьої особи в судовому засіданні 01.06.2010 року надав письмові пояснення (а.с.94)по суті спору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ст. 2 Закону України " Про державну контрольно-ревізійну службу України" від 26.01.93 №2939-ХІІ, КРС України є органом державної влади, що складається з структури підпорядкованих управлінь на місцях, на які покладені завдання здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреб в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використання коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів які використовують державне чи комунальне підприємство, виконання місцевих бюджетів та інше. Державний фінансовий контроль реалізується органами КРС України через проведення аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізій та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізій викладаються у акті.
Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону № 2939 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
Таким чином, Контрольно-ревізійне управління в АР Крим у відносинах з юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов’язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Судом встановлено, що Позивач є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 32168056, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 30.08.2002 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 635360 від 30.08.2002 року (а.с. 7), організаційно-правова форма юридичної особи – підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки). До основних видів діяльності за КВЕД є виробництво робочого одягу, виробництво спіднього одягу, виробництво рибних продуктів, будівництво будівель, тощо. (а.с.8).
23.05.2008 року між Позивачем та Кримським республіканським відділенням фонду соціального захисту інвалідів (далі – КРВ ФСЗІ) укладено договір № 2 щодо фінансування витрат на здійснення заходів по соціальній, трудовій, фізкультурно-спортивній, професійній реабілітації непрацюючих інвалідів відповідно до Наказу Мінпраці та соціальної політики України № 257 від 17.09.2003 року (далі –договір)(а.с.12). Зазначений договір укладено, відповідно до Порядку використання сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 (70-2007-п) .
Судом встановлено та підтверджується поясненнями представника третьої особи, що джерелом фінансування позивача за означеним договором є кошти державного бюджету України відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Відповідно до Абз. 5 частини 6 ст. 20 21.03.1991 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів на:
надання фінансової допомоги на здійснення заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) та професійної реабілітації інвалідів (відновлення працездатності шляхом забезпечення інваліда технічними реабілітаційними засобами, створення умов для занять фізичною культурою і спортом, оплата навчання та перекваліфікації, створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, випуск для інвалідів спеціальної літератури та аудіозаписів для їх професійної підготовки), працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць, у тому числі спеціальних робочих місць, а також надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них інвалідів та на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій громадських організацій інвалідів з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них інвалідів. Фінансова допомога надається лише за наявності відповідного рішення Комісії;
надання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні або такі, що шукають роботу. Дотації надаються лише за наявності відповідного рішення Комісії.
Таким чином позивач відноситься до підприємств і організацій, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Позивач відноситься до підконтрольних відповідачу установ, у зв'язку з чим, спір, що виник між сторонами має ознаки публічно-правового спору та відноситься до справи адміністративної юрисдикції.
Згідно з ст. 9, п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону однією з функцій контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України " Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 року № 2939-XII плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України " Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 року № 2939-XII планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Судом встановлено, що 03.06.2009 року посадовими особами відповідача на підставі доручення Головного Контрольно-ревізійного управління України від 11.02.2009 року № 04/18/155, п.1.1.2.2 Плану роботи КРУ в АР Крим на 1-й квартал 2009 року, завдання ГУ СБУ в АР Крим на підставі направлень на проведення ревізії від 26.02.2009 року № 233 та 234, від 15.05.2009 р. № 500, проведено ревізію використання коштів державного бюджету за цільовим призначенням, а також дотримання існуючого законодавства про здійснення операцій з бюджетними коштами у Позивача за період з 01.01.2007 р. по 01.01.2009 р., за результатами якої складено акт № 04-30/64 (а.с.39).
За результатами ревізії відповідачем зафіксовано крім інших порушення умов п.2.3. Договору, яким передбачено використати виділені кошти за цільовим призначенням протягом одного місяця з дня надходження їх на розрахунковий рахунок Підприємства.
Так, відповідачем в акті ревізії зазначено та підтверджується матеріалами справи, що кошти відповідно Договору у сумі 2099500,00 грн. надійшли на рахунок Позивача 21.05.2008 року. (а.с.34-38).
На виконання умов договору позивачем з ПП "Квест" було укладено договір на поставку лінії для виробництва сінтепону (надалі – товар) від 11.06.2008 р. № 04, а також додаткову угоду .
Позивачем на підставі рахунку-фактури № К-00000002 від 02.07.2008 р., проведена передплата ПП "Квест" за лінію для виробництва сінтепону тільки 07.07.2008 року, чим на думку відповідача порушено п.2.3. Договору.
Строк виконання умов договору щодо використання бюджетних коштів було встановлено -1 місяць, тобто – 23.06.2008 року.
У зв'язку з чим, відповідач зробив висновок щодо не використання фінансових коштів у вказаний термін без поважних причин, що відповідно до пункту 2.5. Договору породжує обов’язок Позивача сплатити штраф у розмірі у розмірі двох облікових ставок НБУ за весь період користування коштами і забезпечує повернення коштів (фінансові кошти + штраф) на розрахунковий рахунок КРВ ФСЗІ.
При цьому, відповідач не прийняв в якості поважних причин порушення позивачем строків розрахунків, передбачених Договором, лист Підприємства від 19.06.2008 р. № 16 до КРВ ФСЗІ з викладенням причин можливості невикористання коштів у відповідності з умовами п. 2.3. договору від 23.05.2008 р., у зв'язку з тим, що вказані причини не відповідають вимогам п.2.3. Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136 (z1068-04) , зі змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 серпня 2004 р. за № 1068/9667 (z1068-04) , відповідно до якого органи Державного казначейства України звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органом Державного казначейства України: за захищеними статтями, які не потребують проведення процедур закупівель, - протягом 1 операційного дня; за захищеними статтями, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), - до 3 операційних днів; за іншими поточними видатками, крім захищених, - до 3 операційних днів; за капітальними видатками - до 5 операційних днів.
Судом досліджено копію реєстрів зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, наданих Управлінням Держказначейства у м. Сімферополі – дата прийняття документів від позивача – 04.07.2008 р., а дата взяття на облік та перерахування грошей постачальнику обладнання - 07.07.2008 р.
Відповідно до п.2.5. Договору відповідачем проведено розрахунок штрафних санкцій за період невикористання коштів, які склали 16524,14 грн. (210000,00Х0.032786%)(річна облікова ставка НБУ – 12%) Х 12 днів (з 25.06.2008 року по 06.07.2008 р.) Х 2), та зазначено, що позивачем не повернута сума фінансової допомоги та штрафні санкції КРВ ФСЗІ.
19.06.2009 р. за вих. № 04-14/4174 до позивача було направлено вимоги про усунення виявлених порушень, відповідно до п. 1 яких відповідач вимагаю перерахувати до Кримського Республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції у сумі 16524,14 грн. (а.с.13).
В судовому засіданні представник КРВ ФСЗІ пояснив, що обставини,які спричинили невикористання коштів за Договором позивачем у встановлені строки, було визнано КРВ ФСЗІ поважними причинами, про що було накладено резолюцію на листі позивача від 19.06.2008року № 16 (а.с.18). При цьому такими причинами є проведення тендерної процедури відповідно до законодавства про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти.
Суд погоджується, з твердженнями представника відповідача щодо відсутності поважності причин пропуску місячного строку використання бюджетних коштів, у зв'язку з тим, що як встановлено під час судового розгляду до органів Державного казначейства України платіжні документи на оплату надійшли від позивача 07.07.2008 року, рахунок – фактура на оплату поставки лінії виписана ПП "КВЕСТ" 02.07.2008 р., фактичне перерахування коштів відбулось 07.07.2008 р.(а.с.36-38).
При цьому, як свідчать матеріали справи оголошення про закупівлю товарів робіт та послуг було опубліковано у Інформаційному Бюлетені оголошень від 16-22.06.2008 року тобто в межах встановленого договором строку(а.с.70-82).
Проте, при вирішенні питання щодо обґрунтованості винесення оскаржуваної вимоги відповідачем судом встановлено наступне.
Штрафні санкції, передбачені умовами п.2.5. Договору № 2 від 23.05.2008 року це санкції за невикористання бюджетних коштів у місячний строк. Відповідно до змісту даного пункту договору вбачається, що для виникнення обов’язку зі сплати штрафних санкцій обов’язковими є поєднання двох порушень умов договору, а саме: невикористання за цільовим призначенням виділених коштів, та не дотримання місячного терміну. Крім того, одночасно з виплатою штрафних санкцій підприємство, сторона по Договору, повинна повернути суму не використаних бюджетних коштів.
Отже, на думку суду, застосування штрафних санкцій відповідно до умов даного Договору можливо тільки в разі фактичного невикористання бюджетних коштів. Проте, як вбачається з матеріалів справи, бюджетні кошти були використані та перераховані органом Державного казначейства з рахунку позивача на рахунок ПП "КВЕСТ".
Крім того, зі змісту зазначеного договору вбачається, що Позивачеві було виділено бюджетні кошти на умовах їх цільового використання, а саме: фінансування витрат на здійснення заходів по соціальній, трудовій, фізкультурно-спортивній та професійній реабілітації непрацюючих інвалідів, яке не передбачає право їх використання на сплату будь-яких фінансових санкцій по виконанню цих зобов'язань, що на думку суду свідчить про те, що за умови виникнення обов’язку перераховувати штрафні санкції відповідно до п.2.5. Договору, їх виплата здійснюється з власних коштів підприємства, сторони по договору.
З огляду на те, що відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу України" повноваження органів ДКРС поширюється тільки на пред’явлення керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, суд дійшов висновку щодо відсутності повноважень у відповідача вимагати перерахувати штрафні санкції до КРВ ФСЗІ від позивача.
На підставі зазначеного вище, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що не можна вважати обґрунтованими висновки відповідача, викладені в п. 1 вимог № 04-14/4174 від 19.06.2009 р. За таких обставин суд приходить до висновку, що зазначений пункт вимог не можна визнати таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, внаслідок чого є підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.
Суд вважає, що для повного захисту прав позивача слід не тільки скасувати п. 1 вимог № 04-14/4174 від 19.06.2009 р., але і визнати його протиправним.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Під час судового засідання, яке відбулось 15.06.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 21.06.2010 р.
Керуючись ст.ст. 98, 160- 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 1 Письмових вимог Контрольно-ревізійного управління АР Крим № 04-14/4174 від 19.06.2009 р.
3. Стягнути на користь Підприємство засноване на власності об'єднання громадян "Афаліна" (95044, м. Сімферополь, вул. Гавена, 101, ідентифікаційний код 32168056) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Котарева Г.М.