Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. суддів –Смолія І.В., Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Попові В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В.В."

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Рудюка В.В., представника

від відповідача: Макара О.З., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "В.В."з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення –рішення №0001442310/0 від 18.02.2010р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач мав всі передбачені Законом підстави для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених ПП "ВКФ "Еквілунс"у складі оплати вартості наданої продукції, до складу податкового кредиту. При цьому, позивач посилається на те, що всі документи, наявні у позивача, підтверджують правомірність формування податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, підписані невстановленою особою.

В судовому засіданні 13 травня 2010 року в якості свідка було допитано засновника та директора приватного підприємства "Виробничо –комерційна фірма "Еквілунс"ОСОБА_3, яка підтвердила обставину укладання угод з позивачем та виписки позивачу податкових накладних. Також свідок підтвердила належність саме їй підписів на договорах, накладних та податкових накладних.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "В.В", за результатами якої складено акт "Про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "В.В"з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс"код ЄДРПОУ 33701475 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року №48/23-10/31029590 від 05.02.10р. (далі –акт перевірки).

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва (далі –відповідач) було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0001442310/0 від 20.02.10р., яким, за порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2 143 555,83грн., з яких 1429037,19грн. суми основного платежу та 714518,64грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття зазначеного рішення мотивовано висновками акту перевірки про те, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість на суму 1379370,89грн за рахунок податкових накладних, виписаних ПП "ВКФ Еквілунс".

Зазначених висновків відповідач дійшов з урахуванням того, що засновником, директором, бухгалтером ПП "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс"за перевіряємий період була ОСОБА_3 в одній особі, яка пояснила, що довіреностей на право здійснювати фінансово-господарську діяльність від ім'я ОСОБА_3 не виписувала, всі договори укладала самостійно. Натомість згідно з висновком експерта від 16.11.2009р. №592 встановлено, що підписи на первинних бухгалтерських документах ТОВ "В.В."виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновків про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд не погоджується з правомірністю вищезазначених висновків, виходячи з нижченаведеного.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, між ТОВ "В.В." та ПП "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс" було укладено контракт № 02/04-07 від 02.04.2007 р. та договір від 04.03.2009 року № 1/04-09, за яким ПП "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс" зобов’язалося передати позивачу труби, та доповнення від 29.03.2009 року до договору поставки № 1/04-09 від 04.03.09 р. № 1, за яким ПП "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс" продає, а ТОВ "В.В." покупає рулонну офсетну печатну машину.

Як вбачається з пояснень позивача, поставка здійснювалась ПП "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс" на склади ТОВ "В.В.", які орендувало ТОВ "В.В.", в м. Українка, Київської області вул. Промислова, 47 та в м. Івано-Франківськ, вул. Городянського, 3/17, поставка печатної машини здійснювалася само вивозом, для чого ТОВ "В.В." уклав угоду з транспортним підприємством ТОВ "Горизонт-СМ" № 2/09 від 01.04.2009 р., яка залучена до матеріалів справи.

Підтвердженням відпуску товару ПП "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс" підприємству ТОВ "В.В." за контрактом № 02/04-07 є видаткові накладні: РН-20431 від 02.04.07 р., РН-270433 від 27.04.07 р., РН-280530 від 28.05.07 р., РН-290536 від 29.05.07 р., РН-40634 від 04.06.07 р., РН-30938 від 03.09.07 р., РН-50940 від 05.09.07 р., РН-140937 від 14.09.07 р., РН-81037 від 08.10.07 р., РН-110236 від 11.02.08 р., РН-240338 від 24.03.08 р., РН-60523 від 06.05.08 р., РН-120526 від 12.05.08 р., РН-210517 від 21.05.08 р., РН-28119 від 28.11.08 р., РН-25037 від 25.03.09 р., РН-10077 від 10.07.09 р. РН-204 від 02.04.09 р.

Позивачем товар було оплачено, докази чого (банківські виписки) залучено до матеріалів справи.

ПП "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс" було виписано позивачу а ТОВ "ВВ." податкові накладні: № 20431 від 02.04.07 р., № 270433 від 27.04.07 р., № 280430 від 28.04.07 р., № 280431 від 28.04.07 р., № 290536 від 29.05.07 р., № 40634 від 04.06.07 р., № 310735 від 31.07.07 р., № 30938 від 03.09.07 р., № 50940 від 05.09.07 р., № 140937 від 14.09.07 р., № 81037 від 08.10.07 р., № 110236 від 11.02.08 р., № 240338 від 24.03.08 р., № 60523 від 06.05.08 р., № 120526 від 12.05.08 р., № 210517 від 21.05.08 р., № 28119 від

28.11.08 р. : № 25037 від 25.03.09 р., № 10077 від 10.07.09 р. № 204 від 02.04.09 р.

Допитана в судовому засідання в якості свідка засновник та директор приватного підприємства "Виробничо –комерційна фірма "Еквілунс"ОСОБА_3 підтвердила обставину укладання вищезазначених угод з позивачем та виписки позивачу податкових накладних. Також свідок підтвердила належність саме їй підписів на договорах, накладних та податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підставі викладеного судом вбачається, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми, сплачені ПП "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс", оскільки вказане підприємство на момент виписки податкових накладних було платником ПДВ, директором вказаного підприємства підтверджено обставину виписки податкових накладних та укладення угод; укладення та виконання угод підтверджується матеріалами справи, будь –яких доказів на спростування жодної з вищезазначених обставин відповідачем не наведено.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Натомість, позивачем доведено обставину придбання товару та наступну його реалізацію контрагентам.

На підставі викладеного судом вбачається, що відповідачем рішення прийнято необґрунтовано, без врахування всіх фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158- 163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "В.В."задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0001442310/0 від 18.02.2010р.

3.Судові витрати в сумі 3,40грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "В.В."за рахунок Державного бюджету України.

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.