Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Львівського комунального підприємства "Новатор-Ремпроект" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року у справі № 2-а-234/08 за позовом прокурора Франківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Львівського комунального підприємства "Новатор-Ремпроект" про стягнення штрафних санкцій, -

У липні 2008 року прокурор Франківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся в суд з позовом до Львівського комунального підприємства "Новатор-Ремпроект", в якому просив стягнути з відповідача 10806,72 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року, позовні вимоги задоволені.

Справа № К-12852/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Львівське комунальне підприємство "Новатор-Ремпроект" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вказаного нормативу та здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, при розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2007 році склала 19 осіб, а фактично на підприємстві не було працевлаштовано жодного інваліда. Таким чином, відповідачем порушений норматив щодо працевлаштування 1 інвалід згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) щодо працевлаштування 1 інваліда.

Докази щодо вчинення відповідачем дій щодо працевлаштування інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнути з відповідача 10806,72 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Новатор-Ремпроект" –відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.