ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.03.10
Справа №2а-9781/09/1/0170
( Додатково див. ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду (rs11744478) ) ( Додатково див. постанову Вищого адміністративного суду України (rs26469434) )
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю:
представника позивача – Зеленко Р.В.,
представника відповідача – Фаінгольд С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СП Альфа - Крим" до Управління у справах захисту прав позивачів в АР Крим про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом приватне підприємство "СП Альфа - Крим" до Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим про скасування постанови Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1515 від 30.06.2009 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.2009 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачем у встановлений судом строк були усунені вказані недоліки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.09.2009 року було відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.09.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2010 року відповідача Головне управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим було замінено його правонаступником Управлінням у справах захисту споживачів в АР Крим.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та пояснив наступне.
26.05.2009 року відповідачем було здійснено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 00011447 від 26.05.2009 року. На підставі зазначеного Акту відповідачем був винесений припис про усунення виявлених у ході планової перевірки порушень, яким позивача було зобов’язано усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки до 06.06.2009 року.
Представник позивача зазначив, що вимоги припису в частині надання копії належного Сертифікату відповідності позивачем виконані.
Представник позивача зазначив, що відповідач не мав законних підстав для винесення постанови про накладення стягнень, у зв’язку з тим, що відповідно до Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим Наказом Держспоживстандарту України 25 жовтня 2006 року N 311 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2006 року за N 1219/13093 (z1219-06) відповідач має право прийняти рішення тільки після проведення повторної перевірки у разі невиконання припису.
Представник позивача зазначив, що у зв’язку з тим, що припис позивач було виконано, підстав для винесення рішення у відповідача не було.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, зазначив, що 26.05.2009 року відповідачем було здійснено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 00011447 від 26.05.2009 року. На підставі зазначеного Акту відповідачем був винесений припис про усунення виявлених у ході планової перевірки порушень, яким позивача було зобов’язано усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки до 06.06.2006 року.
Представник відповідача зазначив, що постановою про накладення стягнень були застосовані санкції за порушення ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції.
Заслухавши пояснення представника позивача,представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 листопада 2006 року № 332 "Про затвердження Положення про головні управління (управління) у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" (z0069-07) Головні управління (управління) у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт України) та є його територіальними органами. Управління забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону. Управління входять до системи органів Держспоживстандарту України і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.
Таким чином, Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є територіальним органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності рішення відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, суд зобов’язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) , підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України (436-15) та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.
Судом встановлено, що ПП "СП Альфа - Крим" є юридичною особою, зареєстрованою 08.09.2005 року виконавчим комітетом Алуштинської міської ради згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 449470 та платником податку на прибуток на загальних умовах.
Таким чином, судом встановлено, що ПП "СП Альфа - Крим" є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) (надалі - Закон).
У відповідності до статті 5 вказаного Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживстандарту України та його територіальних органів у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за додержанням законодавства про захист прав споживачів визначений Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим Наказом Держспоживстандарту України 25 жовтня 2006 року N 311 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2006 року за N 1219/13093 (z1219-06) (надалі – Порядок № 311).
Відповідно до пункту 1.3 вказаного Порядку (z1219-06) перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи у справах захисту прав споживачів) та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 2.7. Порядку № 311 (z1219-06) перед проведенням планової перевірки відповідний орган у справах захисту прав споживачів направляє суб'єкту господарювання письмове повідомлення про проведення планової перевірки не пізніш як за десять днів до дня її проведення.
Згідно із пунктом 1.4 Порядку № 311 (z1219-06) перевірки проводяться посадовими особами за наявності в них службових посвідчень та направлень на право проведення перевірки суб'єктів господарювання. Посадові особи під час проведення перевірки здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України про захист прав споживачів та, зокрема, мають право: безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання; проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України; уживати в установленому порядку передбачені законодавством заходи до суб'єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, та вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності і притягнення до відповідальності винних в порушенні прав споживачів.
На підставі наказу, зазначеного в пункті 2.6 цього Порядку (z1219-06) , оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу у справах захисту прав споживачів (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою (додаток). У направленні на проведення перевірки зазначаються:
найменування органу у справах захисту прав споживачів, що здійснює перевірку;
найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється перевірка;
номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
дата початку та дата закінчення перевірки;
тип перевірки (планова або позапланова);
підстави для здійснення перевірки;
предмет здійснення перевірки;
інформація про здійснення попереднього заходу контролю (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Відносно підстав та порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем 14.05.2009 року було отримано повідомлення № 00005975 на проведення перевірки від 14.05.2009 року, відповідно до якого на підставі ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" та у відповідності до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) суб’єкт господарювання ПП "СП Альфа - Крим" було повідомлено про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг з 26.05.2009 року по 31.05.2009 року.
Судом встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки за № 00006243 від 25.05.2009 року посадовими особами органу у справах захисту прав споживачів головними спеціалістами Герасименко В.М. та Сумароковим І.В. 26.05.2009 року було проведено планову перевірку ПП "СП Альфа - Крим", про що складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів за № 00011447 від 26.05.2009 року (надалі –Акт перевірки).
Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Суд зазначає, що позивач погодився з правомірністю порядку та підстав проведення перевірки, про що представник позивача зазначив у судовому засіданні. Отже, законність проведення перевірки не підлягає доказуванню.
Суд зазначає, що відповідно до Акту перевірки встановлено, що в реалізації знаходиться товар, який підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, проте в документах згідно з якими він переданий в реалізацію, не вказано реєстраційний номер сертифікатів відповідності чи декларації про відповідність. Сертифікати відповідності чи їх копії не були надані. Прихід товару записаний відповідно до наданих накладних. Інформація про найменування товару, дату виготовлення, нормативні документи, строк придатності записано відповідно маркування. Відповідно до таблиці 1, яка є додатком до акту перевірки, у позивача були відсутні сертифікати відповідності на вказані товари.
Суд підкреслює, що згідно з ч.1 ст.26 Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:
- давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону);
- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;
- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 13 частини 1 статті 26 Закону).
Отже, судом встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право одночасно - давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів та накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону.
Суд зазначає, що відповідно до п.3.6 Порядку № 311 (z1219-06) на підставі акта, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, що проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається припис про усунення порушень.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.
Судом встановлено, що на підставі акту перевірки відповідачем 26.05.2009 року складено припис, яким керівника позивача зобов’язали надати сертифікат відповідності, акт повернення чи списання. Вищевказаний припис вручений керівникові позивача також 26.05.2009 року, про що зазначено в приписі.
Судом встановлено, що позивачем на виконання припису відповідача 02.06.2009 року надіслані на адресу Управління товаро-транспортна накладна №ПАЛ-013945 від 16.05.2009 року від СПД ОСОБА_7, видаткова накладна № 7670/3 від 20.03.2009 року від ТОВ "Альфа ЛТД"Орхідея-2007", накладна № цдр-016407 від 14.05.2009 року, видана ТОВ "Катран-95"
Всі документи були отримані відповідачем 04.06.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
Згідно п.п. 3,4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1177 (1177-2002-п) накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Держстандарту та їх заступники. Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.
Відповідно до п.4 вищевказаного Положення (1177-2002-п) питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено, що позивача було своєчасно повідомлено про місце і час розгляду справи про накладення штрафу відповідно до повідомлення № 1112 від 11.06.2009 року та у зв’язку з відсутністю клопотання про відкладення розгляду справи питання про накладення штрафу було розглянуто без участі позивача.
Суд підкреслює, що позивач підтвердив у судовому засіданні той факт, що він не оскаржує порядок розгляду питання про накладення штрафу та винесення постанови.
Постановою про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 30.06.2009 року за № 1515 накладено штраф за порушення ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі 1530,00 гривень (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожну отриману на реалізацію партію товару - 170 гривень х 9 = 1530,00 гривень).
Перевіряючи законність та обґрунтованість застосування до позивача штрафу в розмірі 1530,00 гривень, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що в Акті перевірки зазначено про порушення ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до ч.4 якої реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
Суд зазначає, що під час проведення перевірки було встановлено відсутність Сертифікатів відповідності на товар, який був об’єктом перевірки, в додатку до акту перевірки зазначені накладні на товар, в яких також були відсутні номера сертифікатів відповідності на товар, що реалізувався, а саме (в/н № 14128/3 від 22.05.2009 року, № 2560 від 16.05.2009 року, № 2558 від 14.05.2009 року, № 2542 від 23.04.2009 року, № 2517 від 12.03.2009 року).
З пояснень позивача встановлено, що під час проведення перевірки було помилково надано накладні № 2517, № 2542, №2558, №2560, № 2564, оскільки це внутрішні документи підприємства, за якими товар оприбутковувався на певному торговому об’єкті позивача.
Як зазначає представник позивача, разом з запереченнями до акту перевірки, що надіслані відповідачеві, позивачем частково надано копії належних накладних, саме на підставі яких товар був отриманий позивачем від постачальників та оприбуткований на ПП "СП Альфа - Крим" із зазначеним реєстраційними номерами сертифікатів відповідності, а саме товаро-транспортна накладна №ПАЛ-013945 від 16.05.2009 року від СПД ОСОБА_7, видаткова накладна № 7670/3 від 20.03.2009 року від ТОВ "Альфа ЛТД"Орхідея-2007", накладна № цдр-016407 від 14.05.2009 року, видана ТОВ "Катран-95"
В судовому засіданні було встановлено, що припис не був виконаний належним чином, оскільки позивачем були надані ні всі накладні для підтвердження наявності сертифікованого товару, а видаткова накладна № 7670/3 від 20.03.2009 року від ТОВ "Альфа ЛТД"Орхідея-2007" була видана взагалі на інший товар.
Але під час розгляду справи позивачем були надані всі накладні, на підставі яких товар, зазначений у додатку № 1 до акту перевірки, був отриманий від постачальників, а саме:
- накладна №цдр-008174 від 12.03.2009 року, видана ТОВ "Катран-95", на підставі якої товар був оприбуткований в магазині за внутрішньою накладною № 2517 від 12.03.2009 року,
-накладна № цдр-013506 від 23.04.2009 року, видана ТОВ "Катран-95", на підставі якої товар був оприбуткований в магазині за внутрішньою накладною № 2542 від 14.05.2009 року,
-накладна № цдр-016407 від 14.05.2009 року, видана ТОВ "Катран-95", на підставі якої товар був оприбуткований в магазині за внутрішньою накладною № 2558 від 14.05.2009 року,
-накладна №ПАЛ-013945 від 16.05.2009 року, видана СПД ОСОБА_7, на підставі якої товар був оприбуткований в магазині за внутрішньою накладною № 2560 від 16.05.2009 року,
- накладна № 14128/3 від 22.05.2009 року, видана ТОВ "Альфа ЛТД"Орхідея-2007", на підставі якої товар був оприбуткований в магазині за внутрішньою накладною № 2564 від 22.05.2009 року.
Факт отримання позивачем товару від постачальників саме за вказаними накладними підтверджуються також банківськими документами, про оплату зазначеного товару.
При цьому судом встановлено, що всі зазначені накладні на підставі яких продукцію, що зазначено у додатку до акту перевірки, передано на реалізацію, зазначені реєстраційні номери сертифіката відповідності, як це передбачено статтею 14 Закону України "Про захист прав споживачів".
Таким чином, позивач в судовому засіданні надав накладні із реєстраційними номерами сертифікатів на продукцію, яку він реалізовував.
Отже, судом встановлено, що розбіжності під час проведення перевірки були зумовлені тим, що відповідачем перевірялися лише документи (накладні) внутрішнього бухгалтерського обліку позивача.
Таким чином, судом встановлено, що Постановою про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 20.06.20009 року за № 1515 відповідачем необґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції в розмірі 1530,00 гривень.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У зв’язку зі складністю справи судом 29.03.2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 02.04.2010 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного Управління у справах прав споживачів в АР Крим №1515 від 30.06.2009 року про застосування до Приватного підприємства "СП Альфа - Крим" штрафних санкції в розмірі 1530,00 гривень.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача Приватного підприємства "СП Альфа - Крим" судові витрати у розмірі 3,40 гривень.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Трещова О.Р.