К-14432/09 Про зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії - 05.11.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, як дитині війни, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2009 року, -

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, та стягнути з нього невиплачену пенсію дитини війни в сумі 2733,30 грн. за 2006-2007 роки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії дитини війни, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з липня 2007 року по грудень 2007 року. Стягнуто з УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 742,65 грн. заборгованості з виплати пенсії дитини війни, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з липня 2007 року по грудень 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2009 року постанову суду першої інстанції залишено без змін, але уточнено в резолютивній частині з якого по яке число здійснити дане нарахування, зокрема, зобов’язано УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, отриманої у періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007, на 30 % мінімальної пенсії за віком, право на яке надане ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

У касаційній скарзі УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області ставить питання про скасування судових рішень в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач народилася у 1937 році та відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набула статусу дитини війни, а тому згідно із ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не здійснює позивачу зазначені виплати, посилаючись на відсутність у нього відповідних коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2006 року, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 (із змінами, внесеними 19.01.2006) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги щодо 2007 року, судові інстанції зазначили, що дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19.12.2006 "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Отже, судами правомірно покладено обов’язок на Управління Пенсійного фонду зробити перерахунок пенсії та правильно визначено початкову та кінцеву дати здійснення такого перерахунку.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Правильними є висновки судів попередніх інстанцій щодо невзяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено розмір прожиткового мінімуму, який суди попередніх інстанцій застосовували під час перевірки законності дій відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області відхилити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.