Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Васильченко І.П., Федорчук А.Б. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, виставлені за результатом ревізії вимоги ГоловКРУ про усунення виявлених порушень від 07.07.08 р. № 03-14/547 та акт, на підставі якого вони виставлені, є протиправними та підлягають скасуванню. Посилається на порушення Відповідачем приписів Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) (далі –Закон про ДКРС), Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 року (550-2006-п) (далі –Порядок № 550) та ряду інших нормативних актів.

Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Звертає увагу суду на відсутність зі свого боку порушень приписів чинного законодавства при проведенні ревізії та пред’явленні вимоги.

В процесі розгляду адміністративної справи судом було задоволено клопотання Позивача та призначено судово-економічну експертизу у даній справі. Проведення експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд експерта було поставлене питання: чи підтверджується документально зазначені в акті ревізії № 03-22/40 від 23.05.08 р. висновки ГоловКРУ; висвітлити інші питання, що виникнуть у ході проведення експертизи.

В ході проведення експертизи експерт та суд вимагали сторін надати первинні бухгалтерські документи Позивача та документи, які підтверджують або спростовують висновки акту ревізії.

Відповідач повідомив про те, що він не має змоги надати необхідні документи та зазначив, що ініціатором вказаної експертизи був саме Позивач і на нього покладено обов’язок оплати та надання необхідних документів.

17.09.2009 р. експерт повернув матеріали справи без виконання експертизи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

Державне підприємство "Українська туристична інфраструктура"створене згідно з наказом Державної туристичної адміністрації України "Про створення Державного підприємства "Українська туристична інфраструктура"від 17.11.2004 року № 94 та зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.11.2004 року.

Відповідно до п. 2.62 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на І квартал 2008 року на підставі направлень від 20.01.2008 року №№ 373, 374, 375 посадовими особами Відповідача проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01.01.2006 по 01.01.2008 роки. Ревізія проводилася з 22.02.08 року по 23.05.08 року (було зупинено на 34 робочі дні з 17.03.08 по 08.05.08 року у зв’язку із проведенням зустрічних звірок) та за її результатами складено акт № 03-22/40 від 23.05.2008 року (далі –акт ревізії). Вказаний акт Позивачем підписано із запереченнями, проте останні Відповідачем прийняті не були.

Листом від 07.07.2008 року № 03-14/547 Позивачу направлено вимоги про усунення виявлених в ході ревізії порушень (далі –оскаржувана вимога), а саме: "…розглянути матеріали ревізії та притягнути до відповідальності винних осіб; поновити у бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість перед ТОВ "Гранд Принт Україна"в сумі - 3001011,72 грн., ТОВ "Компанія Автоекспо"- 100508 грн., ТОВ "Фор-Пост"- 100000 грн., ТОВ "Аквавіта"- 13138,62 грн., витрачених на оплату робіт, не підтверджених документально, і послуг, не передбачених кошторисом заходу, та вжити заходів по її погашенню; забезпечити повернення до Державного бюджету зайво використаних коштів на утримання ДП "Українська туристична інфраструктура"в сумі 47529,25 грн., та коштів, витрачених на безпідставно списану сувенірну продукцію, - 263091,25 грн.; забезпечити відшкодування 3,7 тис. грн., спрямованих на виплату надбавки у завищеному розмірі ОСОБА_2 (490,55 грн.) та виплату премії, непередбаченої законодавством, десяти працівникам підприємства (4673,88 грн.)…".

Позивач, не погоджуючись з актом ревізії та вимогою звернувся до суду з позовом про визнання нечинними та скасування зазначених документів.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо вимоги Позивача про визнання нечинним та скасування акту ревізії суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів ст. 2 Закону про ДКРС головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі —підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до Порядку № 550 (550-2006-п) , акт ревізії - це службовий документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліки в господарюванні. Метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим користувачам матеріалів ревізії, визначених законодавством, суттєвої, повної і обґрунтованої інформації про стан збереження і використання коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової дисципліни, а також про обставини допущення, встановлення і розміри фінансових порушень.

На думку суду, акт ревізії фінансово-господарської діяльності від № 03-22/40 від 23.05.2008 року складений у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.

Суд також вважає, що акт ревізії сам по собі є суб’єктивним міркуванням фахівців головного контрольно ревізійного управління України, що здійснювали перевірку та зафіксували певні події та зробили об’єктивні (не об’єктивні) висновки. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обов’язки суб’єкта якому він адресований.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання нечинним та скасування акту ревізії.

Оцінюючи вимоги Позивача про визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги ГоловКРУ суд вважає за необхідне їх задовольнити виходячи з наступного.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У вказаній статті КАС України (2747-15) також передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Отже, зазначені норми Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) визначили обов’язок суб’єкта владних повноважень подавати всі необхідні докази для підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Експерт для проведення експертизи та суд запитами та ухвалами (наявні в матеріалах справи) неодноразово звертались до ГоловКРУ та зобов’язували останнього подати належним чином завірені копії документів, які були зібрані, сформовані та досліджені за результатом ревізії ДП "Українська туристична інфраструктура"та на підставі яких було складено акт № 03-22/40 від 23.05.08 р.

Відповідач не надав вказаних документів ні на запит експерта ні на вимогу суду. Враховуючи це, експерт та суд були позбавлені можливості перевірити та дослідити правильність зафіксованих в акті ревізії висновків.

У судових засіданнях представник Відповідача повідомляв, що ГоловКРУ не має можливості надати матеріали перевірки через їх великий об’єм. Однак, на переконання суду, наведена причина не є поважно, з обгляну на норми ст. 71 КАС України, та не може перешкоджати у вирішенні даного суду.

За таких обставин колегія суду вважає, що Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної вимоги, а отже вона визнається протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158- 163 КАС України, адміністративний суд -

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного Контрольно-ревізійного управління України, направлені на підставі акту ревізії № 03-22/40 від 23.05.08 р. листом ГоловКРУ від 07.07.08 р. № 03-14/547.

3. В решті позову відмовити.

Згідно ст.ст. 185- 186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, якщо інше не встановлено КАС України (2747-15) , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13.04.2010 р.