Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Сидоренко Д.В., при секретарі Габрись П.С., розглянувши за участю представника позивача Шакуліна О.Р. – ю/к, дов. № 01-02-17/15547 від 29.12.09р., представника відповідача 1 – Жаворонкова Г.В. – нач. юрид. відділу, дов. № 5/10 від 20.12.09р.; представника відповідача 2 - Жаворонкова Г.В. – дов. № 485/10/10-0 від 01.02.10р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"

до відповідачів Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим,

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Закрите акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012340/2 від 27.11.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 530370,00 грн., а також позивач просить зобов’язати відповідача надати Відділенню Державного казначейства у м. Армянськ АР Крим ГУ ДКУ в АР Крим висновок із зазначенням суми в розмірі 530370,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації з податку на додану вартість за січень 2008р.

Позовні вимоги ґрунтуються на п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та мотивовані тим, що при обчисленні податку на додану вартість за результатами грудня 2007р. позивач отримав від’ємне значення податку – 8349659 грн. На підставі зазначеного п.п. 7.7.1 зазначена сума від’ємного значення була зарахована до складу податкового кредиту наступного податкового періоду – січня 2008р. З урахуванням того, що ця сума від’ємного значення була фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2008р. склала 8300000 грн. Однак відповідач в порушення норм чинного законодавства безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування у розмірі 530370 грн.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги, однак заявою від 22.02.10р. остаточно просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000012340/0 від 13.08.08р., № 0000012340/1 від 11.09.08р., № 0000012340/2 від 27.11.08р. та № 0000012340/ 3 від 05.02.09р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 530370 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні від 03.06.09р. вих. № 2712/10/10-0 (а.с.145-147) та зазначив, що в результаті проведених контрольно-перевірочних заходів немає можливості встановити повний ланцюг постачання товарів від виробника (імпортера) та підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету підприємствами – постачальниками в ланцюгу постачання до виробника (імпортера).

Ухвалами від 07.07.09р. Окружний адміністративний суд АР Крим призначив у справі судово-бухгалтерську експертизу та зупинив провадження у справі.

30.10.09р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок експерта Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз З.М. Такулова № 1946 від 29.10.09р., у зв’язку з чим, суд ухвалою від 02.11.09р. поновив провадження у справі та продовжив судовий розгляд справи.

09.02.10р. до суду від Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим надійшло клопотання про залучення її до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, оскільки позивач переведений до неї на облік платників податків.

10.02.10р. до суду від Красноперекопської ОДПІ надійшов лист, в якому остання зазначила, що позивач перебуває на податковому обліку у Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Ухвалою від 17.02.10р. суд залучив до участі у справі у якості другого відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками в м. Сімферополі АР Крим.

У судовому засіданні 24.02.10р. експерт Такулов З.М. надав суду письмові пояснення стосовно описок у експертному висновку № 1946 від 29.10.09р., а саме на сторінках 4, 5, 7 висновку була допущена описка замість ВАТ "Кримський содовий завод" треба читати ЗАТ "Кримський ТИТАН"; на сторінки 2 була допущена описка, замість ОСОБА_1 читати ОСОБА_2

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Армянської міської ради 31.08.04р. як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво (а.с.14).

Відповідно до Свідоцтва № 00262752 позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість у Армянському відділенні № 2 Красноперекопської ОДПІ.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платників податків № 1029-0 від 15.01.10р. позивач переведений на облік у Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками в м. Сімферополі АР Крим

16.04.08р. відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за січень 2008р.

За результатами перевірки складена довідка № 410/23-4/32785994/66 від 16.04.08р., у висновку якої зокрема зазначено, що за результатами перевірки підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2008р. у сумі 8300000,00 грн., разом з тим, зазначено, що висновок щодо відшкодування з бюджету заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2008р. буде зроблено з урахуванням отриманих результатів зустрічних перевірок основних постачальників та підтвердженням інформації про фактичну сплату ПДВ до бюджету постачальниками ЗАТ "Кримський ТИТАН" по ланцюгу постачання до виробника (імпортера).

В подальшому, 06.08.08р. відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за січень 2008р. з урахуванням матеріалів перевірок, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів, послуг, які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету.

За результатами якої складено акт № 799/23-4/32785994/148 від 06.08.08р., в якому зафіксовано порушення позивачем п. 1.8 ст.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2008р. в сумі 530370,00 грн., який покладений у підставу прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000012340/0 від 13.08.08р.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомлення-рішення позивач оскаржував його у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашенням зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

За результатами оскарження відповідачем було прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000012340/1 від 11.09.08р., № 0000012340/2 від 27.11.08р. та № 0000012340/ 3 від 05.02.09р. про зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 530370 грн.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) –це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття "суб’єкт владних повноважень" наведено у пункті 7 частини першої статті 3 КАС України, відповідно до якого –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із системного аналізу частини другої статті 2 КАС України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у випадку, коли він виникає з публічно-правових відносин за участю суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізують надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно до пункту 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов’язання –загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168 бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок отримання бюджетного відшкодування встановлений Законом №168 (168/97-ВР) та врегульований наступними нормами.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону (168/97-ВР) , бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Таким чином, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Судом перевірено у повному обсязі суму податку, фактично сплачену позивачем у попередніх податкових періодах.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (z0925-05) ( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 (z0925-05) ), відповідно до п.1.3 якого передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відомості податкових декларацій по ПДВ за попередні періоди відповідачем не спростовані у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на те, що в результаті проведених контрольно-перевірочних заходів немає можливості встановити повний ланцюг постачання товарів від виробника (імпортера) та підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету підприємствами – постачальниками в ланцюгу постачання до виробника (імпортера) необґрунтовано з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, певна продукція придбана позивачем відповідно до договору № 609/з від 23.02.2007р., укладеного між ним та ТОВ "Концерн Єврометал".

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість були фактично сплачені позивачем постачальникам грудні 2007р., зазначені суми увійшли до складу ціни придбаної продукції та були перераховані на розрахунковий рахунок продавця.

Цей факт підтверджується наявними у матеріалах справи наступними податковими накладними:

- № 137 від 11.12.07р. на суму 1298316 грн., у т.ч. ПДВ 216386 грн.(а.с.56);

- № 138 від 14.12.07р. на суму 3480206,76 грн., у т.ч. ПДВ 580034,46 грн.(а.с.57);

- № 139 від 20.12.07р. на суму 1120949,96 грн., у т.ч. ПДВ 186824,99 грн.(а.с.58).

Усі вищезазначені податкові накладні оформлені та надані постачальником, тобто ТОВ "Концерн Єврометал", позивачу відповідно до норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

У грудні 2007р. позивач сплатив ТОВ "Концерн Єврометал" за отриману продукцію 4400006,80 грн., у т.ч. ПДВ 733334,46 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 17255 від 13.12.2007 - всього 400000 грн., в т.ч. ПДВ 66666,66 грн.(а.с.59);

- № 17305 від 14.12.2007 - всього 400000 грн., в т.ч. ПДВ 66666,66 грн.(а.с.60);

- № 17399 від 17.12.2007 - всього 478660 грн., в т.ч. ПДВ 79776,66 грн.(а.с.61);

- № 17401 від 17.12.2007 - всього 1440 грн., в т.ч. ПДВ 240 грн.(а.с.62);

- № 17529 від 19.12.2007 - всього 149788,80 грн., в т.ч. ПДВ 24964,80 грн.(а.с.63);

- № 17530 від 19.12.2007 - всього 222978 грн., в т.ч. ПДВ 37163 грн.(а.с.64);

- № 17531 від 19.12.2007 -всього 147140 грн., в т.ч. ПДВ 24523,33 грн.(а.с.65);

- № 17632 від 20.12.2007 - всього 500000 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.(а.с.66);

- № 17669 від 21.12.2007 - всього 120000 грн., в т.ч. ПДВ 20000 грн.(а.с.68);

- № 17668 від 21.12.2007 - всього 380000 грн., в т.ч. ПДВ 63333,33 грн.(а.с.а.с.67);

- № 17810 від 24.12.2007 - всього 800000 грн., в т.ч. ПДВ 133333,33 грн.(а.с.69);

- № 17878 від 25.12.2007 - всього 800000 грн., в т.ч. ПДВ 133333,33 грн.(а.с.70).

Крім того, у матеріалах справи є довідки: Відділення у м. Армянськ філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в АР Крим та Акціонерного банку "Кліринговий Дім" (а.с.150-151) про перерахування коштів на користь ТОВ "Концерн Єврометал".

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Копії всіх документів, що підтверджують операції купівлі-продажу товарів між позивачем та постачальником залучені як докази до матеріалів справи (а.с.56-70).

Більш того, під час розгляду справи судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза, відповідно до висновків якої згідно наданих на експертизу документів, первинних документів податкового обліку позивача підтверджується: податок на додану вартість в сумі 530370,00 грн. зі здійснення операції з постачання металопродукції від ТОВ "Концерн Єврометал", включений до складу податкового кредиту за грудень 2007р.; сплачений податок на додану вартість в сумі 530370,00 грн. зі здійснення операції з постачання металопродукції від ТОВ "Концерн Єврометал", включений в розрахунок сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню в січні 2008 року; розрахунок суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодування ЗАТ "Кримський ТИТАН" за січень 2008 року, в частині сплати податку на додану вартість при отриманні металопродукції від ТОВ "Концерн Єврометал" у розмірі 530370,00 грн. не був завищений.

Як вже зазначалось вище відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 формування податкового кредиту, право на відображення платником податку суми ПДВ у складі податкового кредиту, зокрема, у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Факт нарахування (уплати) такого податку позивачем підтверджений працівниками відповідача під час проведення перевірки 16.04.08р.

Однак, відповідач безпідставно зробив висновок у акті перевірки від 06.08.08р. про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2008р. в сумі 530370,00 грн.

На підставі вищевикладеного позивач правомірно включив у рядок 25.1 Декларації з ПДВ за січень 2008р. суму 8300000 грн. (зворотній бік а.с.30).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, у зв’язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування податкового зобов’язання з ПДВ на 530370,00 грн.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012340/0 від 13.08.08р., № 0000012340/1 від 11.09.08р., № 0000012340/2 від 27.11.08р. та № 0000012340/ 3 від 05.02.09р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 530370 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судового збору та 5736,00 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, які підтверджуються платіжним дорученням № 11720 від 21.08.09р.

В судовому засіданні 05.03.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено та підписано 10.03.2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 160 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012340/0 від 13.08.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 530370 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012340/1 від 11.09.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 530370 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012340/2 від 27.11.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 530370 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012340/ 3 від 05.02.09р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 530370 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна Промзона) судовий збір у розмірі 3,40 грн. та витрати, пов’язані з проведення судової експертизи у розмірі 5736,00 грн.

постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.