Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За участю представників сторін

від позивача: Дорошенко В.І. за дов. № 224-06/10 від 04.03.2010 р., Мазуренко О.А. за дов. № 243-06/10 від 04.03.2010 р.

від відповідача: Спіцин І.Є. за дов. № 7082/9/10-008 від 25.11.2009 р., Пелепецький В.Д. за дов. № 7083/9/10-008 від 25.11.2009 р.

Дочірнє підприємство "Поліграфічний комбінат "Зоря"звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2009 р. № 0000031506/0 та від 14.09.2009 р. № 0000031506/1.

16.11.2009 р. через Відділ документального обігу та контролю від позивача надійшла заява про доповнення позовних вимог, в якій просить суд визнати протиправними дії щодо самовільного зарахування переплати податку на прибуток в сумі 16529 грн. у рахунок погашення податкового зобов’язання зі сплати пені, зазначеного у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000031506/0 від 29.07.2009 р. та № 0000031506/1 від 14.09.2009 р.; зобов’язати поновити незаконно списану суму пені, у розмірі 16529 грн. та внести зімни до облікової інформації щодо Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря".

Представники позивача адміністративний позов підтримали, просили вимоги задовольнити, адже оскаржувані податкові повідомлення-рішення рішення винесені з порушеннями норм матеріального права, а отже, є такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача як платника податків.

Представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позову. В наданих суду запереченнях здійснюється посилання на правомірність прийнятих податковою інспекцією повідомлень-рішень, адже позивачем були порушені вимоги податкового законодавства, за що передбачена відповідальність.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.

Пред`явлені позовні вимоги про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2009 р. № 0000031506/0 та від 14.09.2009 р. № 0000031506/1, визнання протиправними дій щодо самовільного зарахування переплати податку на прибуток в сумі 16529 грн. у рахунок погашення податкового зобов’язання зі сплати пені, зазначеного у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000031506/0 від 29.07.2009 р. та № 0000031506/1 від 14.09.2009 р., зобов’язання поновити незаконно списану суму пені, у розмірі 16529 грн. та внести зімни до облікової інформації щодо Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря".

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відділом по роботі з ВПП та адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів управління оподаткування юридичних осіб повідомляє була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток, у результаті якої було складено акт перевірки № 2770/15-6 від 22.07.2009 р.

В ході перевірки було встановлено порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"та п. 3 Наказу ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання"від 29.03.2003 р. № 143 (z0271-03) , що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 330570 грн.

В результаті виявлених порушень податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031506/0 від 29.07.2009 р., яким позивачу суму податкового зобов’язання у сумі 347099 грн., з них основний платіж –330570 грн., штрафні (фінансові) санкції –16529 грн.

20 липня 2009 року позивачем було одержано запрошення до ДПІ у Оболонському районі міста Києва за вих. № 14724/10/15-609 від 16.07.2009 р. для проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки стосовно достовірності нарахування податкових зобов'язань та сплати податку на прибуток по деклараціям за 2008 рік.

22 липня 2009 року Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу по роботі з ВПП та адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПІ у Оболонському районі м. Києва Спіциним І.Є. було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток, про результати якої ним було складено акт № 2770/15-6, згідно висновків якого, позивач занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток у податковій звітності на суму 330570 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки, позивач надав відповідачу письмові заперечення № 760-02/09 від 24.07.2009 р.

Відповідач не прийняв до уваги надані позивачем заперечення, що викладене у листі відповідача від 29.07.2009 року за вих. №15458/10/15609.

10 серпня 2009 року позивач звернувся до відповідача із скаргою № 819-06/09 від 10.08.2009 р. на податкове повідомлення - рішення № 0000031506/0.

17 серпня 2009 року позивачем отримано рішення податкового органу про продовження строку розгляду первинної скарги № 16596/10/25-008 від 12.08.2009 р.

14 вересня 2009 року позивачем отримано рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги № 18861/10/25-008, яким скарга позивача на податкове повідомлення - рішення залишена без задоволення.

16 вересня 2009 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення № 0000031506/1 від 14.09.2009 року, згідно якого до ДП "Поліграфічний комбінат "Зоря" нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 330570 грн. та штрафні санкції в розмірі 16529 грн. згідно п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Дане повідомлення-рішення прийняте на підставі акту ДШ у Оболонському районі м. Києва від 22.07.2009 р. № 2770/15-6 та рішення про результати розгляду первинної скарги № 18861/10/25-008 від 10.09.2009 р.

Крім того, згідно акту звірення розрахунків від 12.11.2009 р. податковим органом в самовільному порядку було стягнуто з позивача пеню у розмірі 16529 грн., яка не думку відповідача, мала бути сплачена позивачем згідно оскаржуваних повідомлень-рішень.

Позивач не погодився із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та вказаними діями податкового органу, а тому звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Як вже зазначалося, у ході перевірки було встановлено що Дочірнім підприємством "Поліграфічний комбінат "Зоря"занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у поданій податковій звітності на загальну суму 330570 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до ДШ у Оболонському районі:

- декларацію з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2008 року від 22.12.2008 р. вх. № 215885, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, в якій визначено податкове зобов'язання звітного періоду в сумі 92 642 грн. (р.14 декларації);

- декларацію з податку на прибуток підприємства за 2008 рік від 09.02.2009 р. вх. № 265768, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, в якій визначено податкове зобов'язання звітного періоду в сумі 0 грн. (р.14 декларації).

08.05.2009 р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток

підприємства за 11 місяців 2008 року (вх. №86453), в якому визначено суму переплати, нарахованої у зв'язку з виправленням помилки в сумі 330570 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі - Закон № 2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до листа № 590-02/09 від 10.06.2009 року (вх. № 10500/10 від 10.06.2009 р.), ДП "ПК "Зоря" подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням самостійно виявлених помилок за 11 місяців 2008 р. вхідний № 86543 від 08.05.2009 р. Декларація з податку на прибуток за 2008 рік подана вірно, вхідний № 265760 від 09.02.2009 р.

Разом з тим, відповідно до п. 17.2. ст. 17 Закону № 2181, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у

розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що

подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до абз. 3 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Тобто, Законом не передбачено одночасне виправлення платником помилки у складі декларації, що подається за наступний податковий період, та подання платником уточнюючого розрахунку на суму виявлених помилок.

Наказом ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання"№ 143 від 29.03.2003 р. (z0271-03) зі змінами та доповненнями, затверджено, форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (Додаток до Наказу). Відповідно до цього Додатку, рядок 7 уточнюючого розрахунку "Сума недоплати (+) або переплати (-), нарахованої у зв'язку з виправленням помилки"обчислюється як різниця між значеннями рядків 7.2 "Сума податкового зобов'язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлена помилка"та 7.1 "Сума виправленого (вірного) податкового зобов'язання, при розрахунку якого виявлена помилка". Тобто, по рядку 7 виправляється саме податкове зобов'язання платника податку.

Тобто, платник виправляє допущені ним помилки двічі: шляхом врахування їх у податковій декларації наступного звітного періоду та шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, перевіркою податкової звітності встановлено, що платник занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2008 року (вх. № 86453 від 08.05.2009 р.) на загальну суму 330570 грн.

В своїх запереченнях підприємство підтверджує наявність методологічної помилки у поданому до ДПІ у Оболонському районі м. Києва уточнюючому розрахунку.

Відповідно до підпункту "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: "контролюючий орган внаслідок проведення камеральної

перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання".

Згідно з п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, зменшення податкових зобов'язань у сумі 330570 грн., нараховані платником за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2008 року (вх. № 86453 від 08.05.2009 р.) є неправомірними, оскільки помилки, що виправляються платником в уточнюючому розрахунку, а саме витрати, не враховані в обчислені валових витрат попереднього звітного періоду у сумі 1 708 333 грн. та амортизаційні відрахування, не враховані в обчисленні амортизації попереднього звітного періоду у сумі 386055 грн., були враховані платником у декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік. Внаслідок цього було занижено податкові зобов'язання та створено неправомірну переплату у сумі 330570 грн. дана переплата підлягає зменшенню на суму заниження податкових зобов'язань.

Виходячи з вищевикладеного, на суму заниження податкового зобов'язання має бути нарахована штрафна санкція у відповідності до п.п. 17.2. ст. 17, п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у розмірі 5 %, що становить – 16 529 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо самовільного зарахування переплати податку на прибуток в сумі 16529 грн. у рахунок погашення податкового зобов’язання зі сплати пені, зазначеного у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000031506/0 від 29.07.2009 р. та № 0000031506/1 від 14.09.2009 р., суд зазначає наступне.

Так, 12.11.2009 р. між позивачем та відповідачем було проведено звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.04.2009 р. по 01.11.2009 р., за наслідками якого було складено акт.

Згідно вищевказаного акту податковим органом в самовільному порядку було стягнуто з позивача пеню у розмірі 16529 грн., яка на думку відповідача, мала бути сплачена позивачем згідно оскаржуваних повідомлень-рішень.

23.09.2009 р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, тим самим розпочавши процедуру судового оскарження повідомлень-рішень.

Згідно п.п. 5.2.4. п. 5.2 ст. 5. Закону № 2181, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Здійснивши самовільне зменшення суми переплати позивача з податку на прибуток на суму пені, податкова фактично провела стягнення пені за неузгодженим податковим зобов'язанням, що є порушенням вимог Закону № 2181 (2181-14) , яким не передбачається права податкових органів проводити стягнення неузгоджених податкових зобов'язань, оскільки даним Законом передбачено примусове стягнення лише тих сум, які є податковим боргом платника податків, тобто узгодженою сумою податкового зобов'язання, не сплаченою платником податків у встановлені строки.

Відповідно до "Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків"затвердженого наказом ДПА України від 03.02.2005 р. № 58/78/22 (z0247-05) , повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку.

Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на поточний (вкладний) рахунок платника податку в установі банку; на погашення податкового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби, незалежно від виду бюджету, щодо якого обліковується такий борг.

З вищевикладеного вбачається, що надмірно сплачені кошти можуть бути спрямовані на погашення податкового зобов'язання виключно на підставі заяви платника податків.

Таким чином, розпорядження надмірно сплаченими коштами є виключним правом платника податків, і не може проводитись податковим органом без відповідного волевиявлення такого платника податків.

Позивач наголосив на тому, що заяви про зарахування сум переплати з податку на прибуток відповідачу не надавав, і отже, зарахування надмірно сплачених позивачем коштів в рахунок погашення неузгодженого зобов'язання зі сплати пені було проведено податковою інспекцією самовільно, в порушення вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неправомірності дій податкового органу, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

На підставі викладено, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме необхідно визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва щодо самовільного зарахування переплати податку на прибуток Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" в сумі 16529 грн. у рахунок погашення податкового зобов’язання зі сплати пені, зазначеного у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000031506/0 від 29.07.2009 р. та № 0000031506/1 від 14.09.2009 р., а в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0000031506/0 від 29.07.2009 р. та № 0000031506/1 від 14.09.2009 р. відмовити.

Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва щодо самовільного зарахування переплати податку на прибуток Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"в сумі 16529 грн. у рахунок погашення податкового зобов’язання зі сплати пені, зазначеного у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000031506/0 від 29.07.2009 р. та № 0000031506/1 від 14.09.2009 р.

3. В задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0000031506/0 від 29.07.2009 р. та № 0000031506/1 від 14.09.2009 р. відмовити.

4. Судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп. судового збору присудити на користь Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" за рахунок Державного бюджету України.

постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата підписання повного тексту постанови: 19.03.2010 р.