2а-6066/09/2670 Про скасування наказу - 02.02.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС"звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Фонду державного майна України про скасування наказу № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) в частині виключення з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлової будівлі площею 250,1 кв. м., що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а (літ. А) (п. 10 наказу ФДМУ № 400 від 19.03.2009 р (v0400224-09) .); зобов’язання вчинити дії щодо приватизації державного нерухомого майна –нежитлової будівлі, загальною площею 250,1 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а (літ. А), шляхом його викупу позивачем; скасування наказу № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) в частині виключення з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлової будівлі площею 180,4 кв. м., що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. Б) (п. 8 наказу ФДМУ № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) ); зобов’язання вчинити дії щодо приватизації державного нерухомого майна –нежитлової будівлі, загальною площею 180,4 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. Б), шляхом його викупу позивачем; скасування наказу № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) в частині виключення з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлової будівлі площею 51,1 кв. м., що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літ. В) (п. 9 наказу ФДМУ № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) ); зобов’язання вчинити дії щодо приватизації державного нерухомого майна –нежитлової будівлі, загальною площею 51,1 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літ. В), шляхом його викупу позивачем; скасування наказу № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) в частині виключення з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлової будівлі площею 351,2 кв. м, що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. А) (п. 7 наказу ФДМУ № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) ); зобов’язання вчинити дії щодо приватизації державного нерухомого майна –нежитлової будівлі, загальною площею 351,2 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. А), шляхом його викупу позивачем.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, вимоги просив задовольнити. В обґрунтування заявленого позову посилається на Закони України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , "Про управління об’єктами державної власності" (185-16) , Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном".

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову з огляду на те, що спірний наказ було винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи підтримав позицію відповідача, в наданих суду поясненнях на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.

Пред’явлені позовні вимоги про скасування наказу № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) в частині пунктів 7, 8, 9 та 10 і зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

02.09.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС"був укладений договір № 953 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –Договір № 953).

Відповідно до Договору № 953 об’єктом оренди є державне нерухоме майно –будівля, загальною площею 250,1 кв. м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а, що знаходиться на балансі Київської дистанції цивільних споруд і водопостачання Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця".вартість майна за експертною оцінкою станом на 31.05.2004 р. становила 481000 грн.

Строк оренди згідно п. 10.1 Договору № 953 становить 11 місяців з подальшою пролонгацією договору на підставі п. 10.5.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про включення об’єкту оренди до Переліку об’єктів, що підлягають приватизації.

Наказом Фонду державного майна України від 27.11.2007 р. № 1861 (v1861224-07) орендоване майно було включено до переліку об’єктів групи А, що підлягають приватизації.

10.01.2008 р. Фондом державного майна України винесено Наказ № 12 щодо прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 250,1 кв. м., що орендуються ТОВ "Трініті-БС"та знаходяться на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця", за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47 а, (літ. А) з компенсацією орендарю вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди.

02.09.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС"був укладений договір № 954 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –Договір № 954).

Відповідно до Договору № 954 об’єктом оренди є державне нерухоме майно –будівля загальною площею 180,4 кв. м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9, що знаходиться на балансі станції Київ-Петрівка Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця". Вартість майна за експертною оцінкою станом на 30.05.2006 р. становила 193149,54 грн.

Строк оренди згідно Договору № 954 становить 11 місяців з подальшою пролонгацією договору на підставі п. 10.5.

10.01.2008 р. Фондом державного майна України винесено Наказ № 10 щодо прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 180,4 кв. м., що знаходиться на балансі станції Київ-Петрівка ДТГО "Південно-Західна залізниця"та орендуються ТОВ "Трініті-БС", за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. Б).

02.09.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС"був укладений договір № 955 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –Договір № 955).

Відповідно до Договору № 955 об’єктом оренди є державне майно – будівля, загальною площею 51,1 кв. м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6, що знаходиться на балансі вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця". Вартість майна за експертною оцінкою станом на 30.06.2004 р. становила 83700 грн.

Строк оренди згідно Договору № 955 становить 11 місяців з подальшою пролонгацією договору на підставі п. 10.5.

10.01.2008 р. Фондом державного майна України винесено Наказ № 13 щодо прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 51,1 кв. м., що орендуються ТОВ "Трініті-БС"та знаходяться на балансі Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця", за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 6, (літ. Б) з компенсацією орендарю вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди.

02.09.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС"був укладений договір № 951 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –Договір № 951).

Відповідно до Договору № 951 об’єктом оренди є державне майно – будівля загальною площею 351,2 кв. м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9, що знаходиться на балансі станції Київ-Петрівка Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця". Вартість майна за експертною оцінкою станом на 31.05.2004 р. становила 452005,19 грн.

10.01.2008 р. Фондом державного майна України винесено Наказ № 11 щодо прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 351,2 кв. м., що знаходиться на балансі станції Київ-Петрівка ДТГО "Південно-Західна залізниця"та орендуються ТОВ "Трініті-БС", за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. А).

Позивач зазначив, що на виконання Наказів № 10, 11, 12, 13 ним були здійснені усі необхідні заходи щодо передприватизаційної підготовки об’єкту до продажу, а саме: оцінювачем залученим ФДМУ, проведено незалежну оцінку об’єктів оренди; балансоутримувачами створені інвентаризаційні комісії для проведення інвентаризації об’єктів та проведено інвентаризацію вищевказаних нежитлових приміщень, матеріали інвентаризації були надані Фонду державного майна України та позивачем проведено аудиторську перевірку станом на 31.01.2008 р. щодо підтвердження фінансування здійснених полишень зазначених об’єктів за рахунок коштів орендаря, аудиторські висновки також, було передано до ФДМУ.

Але, незважаючи на те, що позивачем та балансоутримувачами були вчинені всі дії, необхідні для підготовки об’єктів до продажу, Фонд державного майна України Наказом № 400 від 19.03.2009 р. (v0400224-09) виключив з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлові приміщення, орендовані позивачем.

Даний наказ Фонду державного майна України (v0400224-09) позивач вважає протиправним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, у зв’язку із чим звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити виходячи з наступних підстав.

Наказом Фонду державного майна України від 27.11.2007 р. № 1861 (v1861224-07) до Переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, були включені наступні об’єкти ДТГО "Південно-Західна залізниця":

- нежитлові приміщення площею, 351,2 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. А);

- нежитлові приміщення площею 180,4 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. Б);

- нежитлові приміщення площею 51,1 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літ. В);

- нежитлові приміщення площею 250,1 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а (літ. А).

Наказ про включення вказаних вище об’єктів до Переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації було прийняте відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" (1723-14) , ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також, на підставі заяв, наданих орендарем –ТОВ "Трініті-БС"та листів Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.11.2007 р. № 7986/16/10-07, від 27.09.2007 р. № 6668/16/10-07, від 27.09.2007 р. № 6669/16/10-07, Укрзалізниці від 26.09.2007 р. № Ц-1/1241.

За інформацією, наданою листом Укрзалізниці від 26.09.2007 р. № Ц-1/1241, вищезазначені не є цілісними майновими комплексами та не мають загальнодержавного значення. Приватизація зазначеного майна не вплине на основну діяльність залізниці та не порушить цілісність майнового комплексу залізниці, який безпосередньо задіяний в транспортно-технологічному процесі залізниці.

Відповідно до пункту 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки до об’єктів приватизації групи А віднесено цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у роцесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Нерухоме майно, яке не входить до складу цілісних майнових комплексів та безпосередньо не пов’язане з виробничою діяльністю підприємств, на які поширюється дія п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизуються у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) за погодженням уповноважених органів управління.

Статтею 5 Закону України "Про залізничний транспорт"визначено, що приватизація цілісних майнових комплексів, підприємств і структурних підрозділів, не пов'язаних з діяльністю залізниць, окремих інвентарних об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, що належать залізницям та підприємствам залізничного транспорту загального користування, здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту та Укрзалізницею відповідно до чинного законодавства України з питань приватизації.

Міністерство транспорту та зв’язку України відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв’язку, затвердженого постановою Уряду від 06.06.2006 р. № 789 (789-2006-п) є центральним органом влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 29 п. 4 названого Положення (789-2006-п) , Мінтрансзв’язку відповідно до законодавства України виконує функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності"уповноважені органи управління надають орендодавцям об’єктів державної власності згоду на оренду державного майна.

Як вже було зазначено вище, такі згоди були надані листами Міністерства транспорту та зв’язку України, але на стадії підготовки до приватизації до Фонду державного майна України від Мінтрансзв’язку надійшли листи від 29.12.2007 р. № 6179/16/14-07, від 12.01.2008 р. № 157/14-14-08, від 27.05.2008 р. № 3880/16/14-08 щодо призупинення будь-яких дій щодо приватизації зазначеного майна до моменту прийняття Міністерством управлінських рішень із зазначеного питання.

Так, у листі від 27.05.2008 р. № 3880/16/14-08 Мінтрансзв’язку наголосило, що Указом Президента України від 06.03.2008 р. № 200/2008 (200/2008) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.02.2008 р (n0007525-08) . "Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації", яким визнано, що рівень нормативно-правового регулювання засад приватизації державного майна є таким, що призводить до ослаблення систем державного регулювання і контролю у сфері приватизації, зниження інвестиційної та інноваційної активності, зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки, ускладнює створення конкурентного середовища в економіці, а відтак створює загрозу національним інтересам і економічній безпеці держави.

Пунктом 4 вказаного рішення (n0007525-08) , Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити розробку та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту про Державну програму приватизації.

Тому, Міністерство транспорту та зв’язку України як центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням якого здійснюється приватизація цілісних майнових комплексів, підприємств і структурних підрозділів, не пов'язаних з діяльністю залізниць, окремих інвентарних об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, що належать залізницям та підприємствам залізничного транспорту загального користування, вважав недоцільним здійснювати приватизацію спірних об’єктів до прийняття Закону України "Про Державну програму приватизації" (1723-14) .

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що Фондом державного майна України цілком правомірно, в рамках чинного законодавства було винесено Наказ від 19.03.2009 р. № 400 (v0400224-09) про внесення змін до наказів ФДМУ, зокрема наказу від 27.11.2007 р. № 1861 (v1861224-07) щодо об’єктів нерухомого майна – нежитлових приміщень площею 351,2 кв. м. в м. Києві по вул. Електриків, 9 (літ. А), площею 180,4 кв. м. в м. Києві по вул. Електриків, 9 (літ. Б), площею 51,1 кв. м. в м. Києві по вул. Визволителів, 6 (літ. В), площею 250,1 кв. м. в м. Києві по вул. Уманська, 47-а (літ. А).

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом (2747-15) , якщо таку заяву не було подано.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.