Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанскій Т.С., при секретарі Барабановій А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополя АР Крим

про визнання протиправними акту

за участю представників:

від позивача - Беляєва А.С., довіреність № б/н від 26.01.10р.;

від відповідача – не з’явився;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополь АР Крим про визнання протиправними акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

17.12.09р. представник позивача у судовому засіданні надав суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання платника податку ТОВ "Нові технології № 777", яке оформлено актом № 261/15-2 від 30.09.09р.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 27.01.10р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином – судовою повісткою.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття у судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 17.04.2006, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію сері А00 №438438 (а.с.21). Як вказано у свідоцтві місцезнаходження юридичної особи – м.Сімферополь (95024), вул. Севастопольська, 243.

04.05.2006 Державною податковою інспекцією у м.Сімферополь позивачу видане свідоцтво №00965630 про реєстрацію платника податку на додану вартість, в привласненням індивідуального податкового номеру 343714901295, що не заперечується сторонами.

22.10.2009 в.о. керівника ДПІ у м.Сімферополь затверджений акт №261/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Нові технології №777", як вказано у п.1 Акту платник податку не знаходить за юридичною адресою, що підтверджено актом перевірки достовірності юридичної адреси від 28.09.2009 №4380-23-7, реєстром податкових декларацій з ПДВ, відсутністю додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року від 23.07.2009 №152355, доповідною запискою.

Платник подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з червня 2006 року до серпня 2009 року з показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 2774,00 грн.

На підставі перелічених документів комісією відповідача встановлено, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп. "В" п.9.8. ст.9 Закону про ПДВ.

Як вказано у відповідному акті, днем прийняття рішення про анулювання реєстрації є дата затвердження цього акту. Датою анулювання реєстрації є 22.10.2009 (а.с.5-6).

Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до п.1.3. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі – Закон про ПДВ) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. За пп."А" п.2.1. ст.2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

У ст.9 Закону про ПДВ визначено порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ визначено випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи:

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Аналізуючи наведене суд робить висновок, що підставами анулювання реєстрації платника ПДВ за підпунктом "В" є зміна способу оподаткування платника податку – його реєстрація платником єдиного податку, або суб’єктом інших спрощених систем оподаткування.

Підстави, що наведені у рішення відповідача від 22.10.2009 – не знаходження за юридичною адресою, відсутність основних засобів, у вказаному підпункті відсутні. Наказом ДПА України від 01.03.2000 №79 (z0208-00) затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. За яким у п.25.2.1. передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону).

У зв’язку з чим суд робить висновок, що законодавством передбачений вичерпний перелік доказів, на підставі яких проводить анулювання платника податку на додану вартість. Акт про відсутність платника податку за юридичною адресою, або відсутність додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року, даним переліком не передбачені.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 6) розсудливо; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"Обґрунтовано" тобто враховуючи як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

"Розсудливо" - не допускаючи дій, що протилежні здоровому глузду та обов'язкам, покладених на нього законом.

"Пропорційно" - тобто з метою досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, вказуючи пп. "в" п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв з порушенням принципів адміністративної процедури, без урахування фактичних обставин справи.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 27.01.2010р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 27.01.2010р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополь АРК від 22.10.2009 про анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" як платника податку на додану вартість.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" (95024, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 243) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.