2а-10070/09/9/0170 Про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення з податку на прибуток підприємств - 10.12.2009 Прийняття

Суть спору: Закрите акціонерне товариство "Камиш-Бурун"а звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державіної податкової інспекції в м. Керч АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0001702301/0 від 12.08.2009 року.

Представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, 20.11.2009 року від нього надійшло заперечення на позов, в якому з позовними вимогами не погодився та просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття у судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі направлень від 24.06.2009р. №317/23-1/86 та від 27.07.2009р. №348/23-1/93 проведена перевірка Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009р. державною податковою інспекцією в м.Керчі Автономної Республіки Крим. За результатами перевірки складено акт від 05.08.2009р. № 1335/23-1/30411181. За висновками акта перевірки ухвалено у тому числі податкове повідомлення-рішення від 12.08.2009р. № 0001702301/0, у зв’язку з порушеннями позивача п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4;п.п. 5.2.1; 5.3.2; 5.4.10 ст.5; 22.13 ст. 22 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" суд зазначає наступне.

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.9 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" за період 01.01.2008р. по 31.03.2009р. у загальній сумі 13235983грн. Встановлено, що невиїзною документальною перевіркою з питання вивчення податкової звітності з податку на прибуток (акт від 05.06.2007р. №104/15-1/30411181) встановлено порушення ведення податкового обліку в частині декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року, у зв’язку з чим встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 1 квартал 2007р. у розмірі 53133100 грн. (5854189-541089). Порушено п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006р. (398-16) №398.

Проведеними невиїзними документальними перевірками податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2007р. (акт від 31.08.2007р. №150/15-1/30411181), за 3 квартал 2007р. (акт від 30.11.2007р. №199/15-01/30411181), за 2007рік (акт від 29.02.2008р. за № 67/15-01/30411181), за 1 квартал 2008р. (акт від 04.06.2008р №134/15-01/30411181), за півріччя 2998р. (акт від 03.09.2008р. за №227/15-1/30411181),за 3 квартал 2007р. (акт від 04.12.2007р.№317/15-01/30411181), за 2008р.(акт від 16.03.2009р. за №576/15-01/30411181), за 1 квартал 2009р.(акт від 11.06.2009р. № 1054/15-01/30411181), встановлено порушення ведення податкового обліку в частині декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування переднього податкового року, у зв’язку з чим встановлено завищення податкового від’ємного значення об’єкту оподаткування за 1 квартал 2007року у розмірі 5313100грн.

Згідно акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2008рік від 16.03.2009р. №576/15-01/30411181, по рядку 04.9 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" заповнено 6061380грн., а повинно бути 748280грн., завищення на 5313100грн. (748280-6061380)

Згідно акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2009 по рядку 04.9 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" заповнено 7174603грн., а повинно бути 1861503грн., завищення на 5313100грн. (7174603-1861503).

Як вважає відповідач, порушено п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами внесеними Законом України від 30.11.06р. №398 (398-16) .

Пунктом 22.13 ст. 22 Закону (у редакції Закону від 30.11.2006р.), передбачено, що у 2007році сума від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 1 січня 2006р. і не погашена протягом 2006 року, не підлягає протягом 2007 року зарахуванню у склади валових витрат платника податку

Згідно пункту 22.13 ст. 22 Закону (у редакції Закону України від 28.12.2007р. (107-17) №107) передбачено, що у 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов’язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплати податкове зобов’язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного періоду. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (v010p710-08) зміни внесені пунктом 14 розділу П Закону України від 28.12.2007р. (107-17) №107, а саме до пункту 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до 22.13 ст. 22 Закону (у редакції Закону України від 03.06.2008р. (309-17) №309, яка діє не цей час) передбачено, що у 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов’язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплати податкове зобов’язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного періоду.

У даному випадку відповідач проводив перевірку показників рядку 04.9 за період з 01.01.08р. по 31.03.2009р. та зробив висновки про завищення від’ємного значення за 1 квартал 2009 у розмірі 5 313100грн.(а.с. заперечення ), що є порушенням п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами внесеними Законом України від 30.11.06р. №398 (398-16) . Період перевірки становив з 01.01.2008р по 31.03.2009р., а норма (п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами внесеними Законом України від 30.11.06р. №398 (398-16) .), яка застосована відповідачем, втратила силу. На момент складання акту перевірки від 05.08.2009р. діяла редакція п.22.13 ст. 22 Закону від 03.06.2008р.№309. Крім того, суд зазначає, що норма п.22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з змінами внесеними Законом України від 30.11.06р. №398, розповсюджувалась на 2007рік.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлюється, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача не правомірні.

Представлені акти перевірки за попередні періоди у якості доказу існування завищення від’ємного значення у розмірі 5 313100грн. судом не приймаються до уваги, так як перевіряємий період, визначений відповідачем, становить з 01.01.08р. по 31.03.2009р .

В акті перевірки вказується, що позивачем при проведенні інвентаризації на підприємстві виявлені залізничні колії загальною протяжністю 898,5,кв.метрів, які не знаходяться на балансі ЗАТ "Камиш-Бурун" та складено акт про виявлені розбіжності від 13.05.2008р. Згідно наказу ЗАТ "Камиш-Бурун" від 05.06.2008р. №55 "Про результати інвентаризації залізничних колій" виявлені колії оприбутковано на баланс підприємства по Д-т рах. 103 "Будинки, споруди та передавальні пристрої" в кореспонденції з К-т рах. 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" та Кредит рах. 131 "Знос основних засобів" : колія протяжністю 438,5 кв.м. – за інвентарним №203126 по первісної вартості 109063грн., сума амортизації станом на 05.06.2008 р. – 54448,55грн., залишкова вартість склала - 54615,17грн.; колія протяжністю 460кв.м. – за інвентарним №203127 по первісної вартості 114411,20 грн., сума амортизації станом на 05.06.20008р. – 57118,20грн., залишкова вартість склала – 54615,17грн. В порушення п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем на думку відповідача не включені до складу валових доходів 2 кварталу 2008р. вартість суми безоплатно отриманих основних фондів залишковою вартістю в сумі 111908,17грн.

У зв’язку з чим, відповідач вказує на те, що за результатами проведення інвентаризації оприбутковане майно є валовим доходом на підставі п.4.1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка. Інвентаризація – перевірка в натурі фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, а також стану розрахунків (виконання фінансових зобов’язань) з іншими суб’єктами господарської діяльності на певну дату.

При проведенні інвентаризації 13.05.2008р. залізничних колій ЗАТ "Камиш-Бурун" виявлені колії на території товариства (порт), які не перебувають на балансі товариства: залізнична колія №505; залізнична колія №520 загальною протяжністю 898,5м. Позивачем складені акти технічного стану залізничних колій № 505 та 530. Актами приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 05.06.2008р. залізничні колії № 505 та 530 введено до експлуатації. Заведені інвентарні картки обліку основних засобів на залізничні колії № 505 та 530. Наказом від 05.06.2008р. №55 "Про результати інвентаризації" доручено головному бухгалтеру поставити на баланс залізничні колії за середньою обліковою ціною залізничних колій підприємства.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України "Про прибуток підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. У даному випадку залізничні колії знаходилися на території товариства, вони не придбались, це також не є видом діяльності товариства. Виходячи з п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд вважає, що інвентаризація це не є діяльність підприємства у розумінні вказаного пункту Закону, яка направлена на отримання доходів, а також не є господарською операцією, яка підлягає оподаткуванню. На підставі чого суд дійшов висновку про неправомірне віднесення відповідачем виявлених залізничних колій до валових доходів.

У своїх запереченнях відповідач посилається на пункт 4.1.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в якому наведені види доходів з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у виді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 ст.7 Закону та у межах, таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині 4 ст. 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу". Згідно зі ст. 71 КАС України (2747-15) , на відповідача покладено обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти позову. В судове засідання відповідач не з’явився, надіслав заперечення, згідно яких не надано пояснень та доказів з яких підстав результати інвентаризації позивач повинен відобразити у податковому обліку як валовий доход, а також виходячи з яких міркувань відповідач розповсюджує наведений пункт Закону у запереченнях на вказані обставини.