Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С.

при секретарі судового засідання Горбан А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Кияни"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Справа судом першої інстанції розглядається втретє.

Відкрите акціонерне товариство "Кияни" (надалі ВАТ "Кияни", позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (надалі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, відповідач) № 0000762330/0 від 25.06.2004р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач через ПП "Детройт", експортував компанії "Gilpatrick Trade Company" (США) товар (мембрани іоноселективного електрода), що підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями, в зв’язку з чим ним було правомірно та у відповідності до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовано нульову ставку при обчисленні податку на додану вартість за вказаною експортною операцією.

Як про те стверджує позивач, факт експорту товару підтверджено оформленими вантажними митними деклараціями з відповідним підтвердженням митних органів щодо їх вивезення за межі митної території України; за експортований товар на рахунок позивача надійшли грошові кошти в повному обсязі; всі договори є чинними на день розгляду спору, в установленому законом порядку недійсними не визнані. Копії документів, наданих відповідачем щодо компанії Trade Company" позивач вважав лише інформацією про компанію, а надані документи на його думку не можуть бути належним доказом у справі, оскільки стосуються іншої справи. Зазначені документи відносяться до адміністративних документів іноземної держави, тоді як згідно п."b"ч.2 ст.1, ст.3 та ст.4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів, на документах повинен бути проставлений апостиль. Враховуючи, що апостиль на документах відсутній, то надані документи не легалізовані на території України і не можуть бути належним доказом у справі.

Будь-яка інформація про компанію ck Trade Company" не спростовує факт вивезення товару за межі митної території України та не є належним доказом порушення порядку оформлення ВМД і не може бути підставою для висновку про неналежне оформлення ВМД та втрату права платника податку на застосування нульової ставки податку на додану вартість.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи, обґрунтовані тим, що експортовані позивачем товари не були фактично переміщені через митний кордон України, що позбавляє позивача права на застосування нульової ставки при обчисленні податку на додану вартість за вказаною експортною операцією в розумінні пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в Постанові Вищого адміністративного суду України у справі, адміністративний суд, -

ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ВАТ "Кияни"за серпень, вересень, жовтень 2003р. при проведенні операцій з продажу товару за договорами комісії від 26.08.2003р. № 26/08-01-ДК та від 26.09.2003р. № 26/09-01-ДК, за результатами якої складено акт № 890-23-3-00308169 від 24.06.2004р. (копія в матеріалах справи).

На підставі висновків акту перевірки про порушення позивачем п. 6.1 п.п. 6.2.1, п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України"Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податковим повідомленням-рішенням № 0000762330/0 від 25.06.2004р. визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 243 479 грн., з яких 162 319 грн. –основний платіж та 81 160 грн. – штрафні санкції.

Як те підтверджується матеріалами справи, а також встановлено під час перевірки - 26.08.2003р. між ВАТ "Кияни" (комітент) та ПП "Детройт" (комісіонер) було укладено два договори комісії № 26/08-01-ДК та № 26/09-01-ДК на продаж мембран іоноселективного електрода у кількості 400 шт. загальною вартість 811 475,00 грн..

На виконання зазначених договорів ПП "Детройт" уклало зовнішньоекономічні контракти з фірмою "Gilpatrick Trade Company", згідно яких було здійснено обумовлений договорами комісії від 26.08.2003р. № 26/08-01-ДК та № 26/09-01-ДК експорт мембран іоноселективного електрода. Експорт товару підтверджується вантажними митними деклараціями від 10.09.2003р. № 70000/3/211357, № 70000/3/211359 та від 17.10.2003р. № 70000/3/213525, № 70000/3/213523, № 70000/3/213513.

Зазначені вантажні митні декларації залучені до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях, на зворотному боці містять усі необхідні відмітки, що засвідчують факт експорту товару: вивезення за митну територію України 11.09.2003р., 20.10.2003р. та 21.10.2003р. що також підтверджено перевіряючими у акті перевірки а факт належного оформлення вантажно-митних декларацій не заперечується жодною із сторін.

Щодо зазначеного в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.06.2008 року про те, що в ході перевірки ДПІ повітряної накладної на перевезення вантажу посадовими особами ТОВ "Аеро-Експрес"не надано, суд бере до уваги пояснення позивача з цього приводу і підтверджує надання позивачем в процесі розгляду справи в Господарському суді м. Києва - 12.04.2005р. належним чином засвідчених копій авіанакладних та листа від 11.04.2005р за №9-398/05 експрес-перевізника TNT ТОВ "Аеро-Екеспрес", в якому останній підтвердив факт перевезення вантажу та надав завірені копії авіа накладних TNT № 771689070, 771689066, 776646990, 776646986, 776646972 і загальні авіанакладні №187-00040950 від 11.09.2003р., 187-00041915 від 20.10.2003р., 187-00035265 від 21.10.2003р..

Сума виручки від реалізації товару за договорами комісії від 26.08.2003р. № 26/08-01-ДК та № 26/09-01-ДК у розмірі 811 776, 42 грн. надійшла на рахунок позивача, про що підтверджено відповідачем у акті перевірки.

Разом з цим, під час перевірки були зроблені висновки про те, що експортовані позивачем товари не були фактично переміщені через митний кордон України, що позбавляє позивача права на застосування нульової ставки при обчислені податку на додану вартість за вказаною експортною операцією в розумінні пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000762330/0 від 25.06.2004р. суд визнає недоведеними виходячи з наступного.

Згідно з частиною 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Так, зокрема, згідно висновків викладених у постанові Вищого адміністративного суду України у даній справі судами не була надана належна оцінка та не перевірено доводи податкового органу щодо одержувача товарів за даними декларацій, а належно-оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація є достовірною.

Вантажно-митні декларації надані позивачем мають особисту номерну печатку інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару, напрямок переміщення предметів (експорт), найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні, що за оформленням відповідає Інструкції "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р. (z0443-97) в частині наявності всіх обов’язкових реквізитів. Натомість, представлені відповідачем документи (згідно клопотання за вхідним суду 03-12/4310 від 22.09.2009р.) що стосуються іноземної компанії "Gilpatrick Trade Company" підтверджують недостовірність даних декларацій, зокрема в частині вказаного одержувача товарів.

За визначенням наведеним у п. 20 ст. 1 Митного кодексу України, нерезиденти –це юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України.

Згідно з представленими у перекладі документами, за повідомленням відділу великих і середніх підприємств податкового управління Міністерства фінансів США від 11.05.2004р. компанія "Gilpatrick Trade Company" суттєво не присутня і не здійснює жодної господарської діяльності на території Сполучених Штатів. За інформацією, що міститься у документах органів реєстрації отриманих податковим управлінням компанія лише була зареєстрована у Сполучених Штатах, однак відомостей про здійснення господарської діяльності вказаною компанією не підтверджено.

Відповідач також, на підтвердження своїх заперечень вказує, що згідно інформації, отриманої від ГУ ПМ ДПА України (лист за вих. 333/26-36 від 15.03.2004р.), компанія "Gilpatrick Trade Company" не отримувала ідентифікаційного номеру роботодавця та не подавала податкову звітність в США.

Таким чином встановлені обставини справи підтверджують неможливість отримання вказаною компанією товарів які експортувались позивачем згідно договорів комісії від 26.08.2003р. № 26/08-01-ДК та № 26/09-01-ДК, а відповідно враховуючи недостовірність даних вказаних у деклараціях від 10.09.2003р. № 70000/3/211357, № 70000/3/211359 та від 17.10.2003р. № 70000/3/213525, № 70000/3/213523, № 70000/3/213513 останні не підтверджують здійснення експортних операцій на користь компанії "Gilpatrick Trade Company".

Окрім того, висновки викладені в акті перевірки та підтверджені наданим до матеріалів справи листом-відповіддю Українського державного хіміко-технологічного університету від 08.04.2004р. (про який зазначено в акті перевірки з посиланням на вхідний номер 1320/7 від 15.04.2004р.) свідчать, що мембрани ІСЕ з технічними характеристиками, зазначеними у вантажних митних деклараціях від 10.09.2003р. № 70000/3/211357, № 70000/3/211359 та від 17.10.2003р. № 70000/3/213525, № 70000/3/213523, № 70000/3/213513, не вироблялись та не вивозилися за межі митної території України, оскільки такі не відповідають ТУ У 33.2-30190933-001-2003.

Відповідачем досліджено та викладено в акті перевірки всі стадії виробництва та подальшої реалізації мембран іоноселективного електрода, відображення цих операцій в податковому обліку суб’єктів господарювання за попередніми ланцюгами реалізації вказаного товару, що зокрема підтверджує відповідність зразків мембрани, які експортувались позивачем, тим зразкам, які досліджувались університетом та щодо яких здійснено розрахунки.

Згідно з пп. 6.2.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією. Факт вивозу товару підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями

Аналізуючи положення закону, позивач стверджує, що єдиною підставою для отримання права на обчислення за нульовою ставкою податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені платником податку за межі митної території України, є належно оформлена вантажна митна декларація.

Натомість, враховуючи позицію Верховного суду України (постанова Судової палати в адміністративних справах від 27 травня 2008 року № 08/115 доведена до відома Листом Вищого адміністративного суду України від 01.10.2008р. № 1661/100/13-08 (v1661760-08) з метою забезпечення однакового і правильного застосування положень частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України) суд відзначає, що наявність у платника податку виданої йому податкової накладної оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з ПДВ та наявність належно оформленої митної вантажної декларації тощо не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету, оскільки зазначений перелік доказів, є обов'язковим, але не вичерпним, а предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту, відшкодування ПДВ з бюджету, і в даному випадку застосування нульової ставки податку по експортних операціях.

З урахуванням встановлених обставин справи, та підтвердження висновків акту перевірки що спростовують факт здійснення позивачем експортних операцій за вантажно митними деклараціями від 10.09.2003р. № 70000/3/211357, № 70000/3/211359 та від 17.10.2003р. № 70000/3/213525, № 70000/3/213523, № 70000/3/213513 суд зазначає про помилковість тверджень позивача про достатність доказів в обґрунтування заявлених вимог.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованими висновки викладенні в акті перевірки щодо порушень позивачем п. 6.1 п.п. 6.2.1, п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", що відповідно є підставою для відмови у задоволенні вимог про визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158- 163 КАС України, адміністративний суд, -

У задоволенні позовних вимог відмовити.

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –28.12.2009.