К-33116/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - 16.07.2008 Прийняття

У березні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Куйбишевської МДПІ Запорізької області №0000271505/0/118 від 16.02.2006р..

Позовні вимоги мотивовано тим, здійснюючи відчуження продукції власного виробництва а також товари та товарні запаси своїм працівникам та орендодавцю під час знаходження активів ТОВ "Водяне" у податковій заставі, підприємство діяло у спосіб, передбачений п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Постановою господарського суду Запорізької області від 19 червня 2006р. позовні вимоги ТОВ "Водяне" було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000271505/0/118 від 16.02.2006р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 108199,72грн.. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що положення п.п.8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституціного Суду №2-рп/2005 від 24.03.2005 (v002p710-05) р.. Суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування штрафних санкцій в сумі 39544,25грн., яка дорівнює вартості активів, відчужених позивачем за період з 01.01.2005р. по 23.03.2005р. відповідає чинному законодавству.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006р. рішення суду першої інстанції було частково скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Приймаючи рішення судова колегія апеляційної інстанції виходила з того, що виплата заробітної плати має пріоритет перед іншими платежами, своєчасність та обсяг виплати заробітної плати не може бути поставлена в залежність від здійснення інших платежів і їх черговості. З аналізу законодавчої бази апеляційний суд дійшов висновку, що виплата заробітної плати та земельних паїв, в будь-якому вигляді не можна вважати відчуженням майна в результаті господарської діяльності, яка потребує узгодження з податковим органом.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Куйбишевська МДПІ Запорізької області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, постанову суду другої інстанції повністю, як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Податковим органом було проведено перевірку стану збереження активів ТОВ "Водяне", які перебувають у податковій заставі за періоди з 01.01.2005р. по 30.03.2005р., та з 31.05.2005р. по 31.12.2005р., про що складено акт №2 від 10.02.2006р..

В акті перевірки вчинено запис, що з 01.12.2004р. підприємство мало податкову заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі – 7972,94 грн., яка станом на 30.03.2005р. повністю погашена, а також з 31.05.2005р. по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 647,39грн., яка не погашена, і станом на 08.02.2006р. складає 19353,65 грн..

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено відчуження позивачем активів, що знаходились в податковій заставі без письмового узгодження з податковим керуючим на суму 147742,97грн., що є порушенням п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000271505/0/118 від 16.02.2006р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 147742,97грн..

Наявність та розмір податкового боргу у позивача на час проведення перевірки не спростовується.

Передання активів платника податків у податкову заставу з метою захисту інтересів бюджетних споживачів передбачено вимогами п.8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата – це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 4 статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на заробітну плату.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників підщриємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що виплата заробітної плати не є відчуженням активів без попередньої згоди податкового органу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (справа про податкову заставу) від 24.03.2005р. у справі N1-9/2005 положення п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визнані неконституційними.

Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується.

Отже, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 19 червня 2006р. в частині не скасованій постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006р. – залишити без змін.