Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Цикуренко А.С.,

при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод"

до Державної податкової інспекції у м.Керчі в АР Крим

третя особа – Кримська митниця

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача - не з’явився;

відповідача – не з’явився;

третя особа – не з’явився;

Обставини справи: 08.07.2005 товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" звернулось до Господарського суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Керченської міжрайонної державної податкової інспекції від 13.05.2005 №0000222304/0, № 0001552301/0.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 11.07.05 відкрито провадження по справі. Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15.08.2005 до участі у справі в якості третьої особи залучена Керченська митниця.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 06.04.2006 по справі № 2-27/2066-2006 позов ТОВ "Керченський стрілочний завод" задоволено, податкові повідомлення-рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції від 13.05.2005 №0000222304/0, №0001552301/0 визнані недійсними.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 здійснено заміну відповідача –Керченську міжрайонну державну податкову інспекцію в АР Крим на Державну податкову інспекцію у м. Керчі АР Крим. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 рішення Господарського суду АР Крим від 06.04.2006 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2009 рішення Господарського суду АР Крим від 06.04.2006 р. та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 р. у справі № 2-27/2066-2006 скасовані в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.05.2005 р. № 0001552301/0. Справа у частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001552301/0 від 13.05.2005 передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" до Державної податкової інспекції у місті Керчі в АР Крим третя особа Керченська митниця про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001552301/0 від 13.05.2005 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10330,50 грн., у тому числі 6887,00 грн. основного платежу та 3443,50 грн. штрафних санкцій передана на розгляд Окружного адміністративного суду АР Крим із привласненням справі №2а-8585/09/9/0170.

У судове засідання представники позивача, відповідача та третьої особи не з’явились, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю на підставі наявних доказів та пояснень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

У березні-квітні 2005 року Керченською міжрайонною ДПІ була проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Керченський стрілочний завод" за період з 01.01.2004 по 31.12.2004. На підставі результатів перевірки відповідачем складено акт №51/23.1/31929136 від 06.05.2005 (а.с.13-66 т.). За актом встановлено порушення позивачем п.7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі – Закон про ПДВ) – занижено податкове зобов’язання з ПДВ за жовтень 2004 року у сумі 6887,00 грн. На підставі акту 13.05.2005 Керченською міжрайонною ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001552301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 10330,50 грн., у тому числі - 6887,00 грн. – основного платежу, 3443,50 грн. - штрафних санкцій на підставі п.17.1.3. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" (2181-14) (надалі – закон №2181).

Положеннями цього Закону (2181-14) встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією (254к/96-ВР) та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вивчивши матеріали справи, попередні судові рішення, постанову Вищого адміністративного суду суд надходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про науково-технічну інформацію" науково-технічна інформація – це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані у ході науково-дослідної, дослідної діяльності. А за приписом ч.4 ст.2 цього Закону науково-технічна інформація, що є продуктом інтелектуальної творчої праці, становить об’єкт права інтелектуальної власності, а відносини, щодо її придбання, зберігання, переробки, використання і поширення регулюються чинним законодавством.

14.09.2004 між ЗАТ "Ленпромтранспроект" (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу робочої документації №5506 (а.с.96-97 т.1). Відповідно до п.1 вказаного договору продавець продає, а покупець отримує належну продавцю робочу документацію на перевід стрілочного обладнання типу Р65 марки 1/7, та сплачує 188800 руб. у тому числі ПДВ 18% - 28800,00 руб. Пунктом 6 вказаного договору передбачено, що документація становиться власністю покупця після підписання акту здачі приймання робочої документації та не може бути використана іншими підприємствами без погодження з ЗАО "Ленпромтранспроект".

Таким чином суд робить висновок, що отримана позивачем робоча документація на переклад стрілочний типу Р 65 марки 1/7 і марки 1/9, на підставі договору від 14.09.2004 №5506 з ЗАТ "Ленпромтранспроект" є об’єктом права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Таким чином суд надходить висновку, що відповідно до умов договору від 14.09.2004 №5506 позивачем було отримано саме право на використання об’єкту права інтелектуальної власності - робоча документація на переклад стрілочний типу Р 65 марки 1/7 і марки 1/9.

Відповідно до ст. 255 Митного кодексу України митний контроль та митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, здійснюються у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

07.10.2004 робоча документація була отримана підприємством на підставі авіа накладної ДХЛ №805827711. Вказана продукція на підставі акту введення в експлуатацію в жовтні 2004 року зарахована на баланс підприємства як нематеріальний актів первісною вартістю 34304,94 грн. з терміном амортизації 5 років.

Згідно листу ЗАТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" від 15.04.2005 №0904 (а.с.98 т.1), результати роботи за договором від 14.09.2004 були спрямовані на адресу покупця без заявленої вартості, як "неоподаткований митами документ".

Відповідно до пунктів 24 і 25 статті 1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України в упакованих та оформлених відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил користування послугами поштового зв'язку листах, бандеролях, спеціальних мішках з позначкою "M", дрібних пакетах, поштових посилках, відправленнях прискореної пошти з позначкою "EMS", які приймаються до пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються територією України транзитом підприємствами поштового зв'язку; переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях - це переміщення товарів та інших предметів, належним чином упакованих, що перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін.

Відповідно до статті 153 Митного кодексу України порядок та умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N1948 (1948-2002-п) затверджено Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях, згідно з якими міжнародне експрес-відправлення (далі - відправлення) - це належним чином упаковані товари та інші предмети, що переміщуються (пересилаються) перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін; міжнародне експрес-відправлення недокументального характеру - це відправлення, вмістом якого є товари та інші предмети із заявленою вартістю.

Відповідно до Закону України від 04.10.2001 N 2759-III "Про поштовий зв'язок" (2759-14) (із змінами і доповненнями) поштові відправлення - це листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України.

З огляду на викладене, міжнародне експрес-відправлення є не що інше, як різновид поштового відправлення, а переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях відрізняється від переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях, тільки за способом та терміном доставки, які ніяким чином не впливають на зміст вкладень.

Відповідно до п.1.4. Порядку митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, затвердженого наказом Державної митної служби України від 26.07.2000 №405 (z0603-00) , ділові папери, письмова кореспонденція ділова чи приватна, авіаквитки, а також будь-які повідомлення, інформація або дані на будь-яких носіях інформації (паперових чи електромагнітних, у тому числі на дискетах, компакт-дисках, плівках тощо), що не мають промислової цінності та заявленої вартості й не містять інформації, переміщення якої через митний кордон України заборонено законодавством або на переміщення якої потрібні дозволи відповідних державних органів це – міжнародних експрес-відправлення (МЕВ) документального характеру. За п.5.8. вказаного Порядку (z0603-00) вільний обіг МЕВ документального характеру здійснюється шляхом вибіркового митного огляду.

Суть процедури декларування товарів митним органам полягає в можливості здійснення контролю за відповідністю внесених до вантажної митної декларації відомостей про товари шляхом фізичного огляду та оцінки цих товарів. Митні органи у випадку імпорту технічної документації здійснюють митний контроль носіїв. При цьому, декларуються такі носії по своїй вартості без включення вартості інженерних робіт.

Робоча документація була виконана на паперових носіях, вартість яких визначена меншою 100 доларів США.

Відповідно до п.5.7 Порядку митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень від 26.07.2000 №405 (z0603-00) , випуск у вільний обіг МЕВ, фактурна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США, і які належать юридичним особам, здійснюється на підставі реєстру, який подається експрес-перевізником інспектору митниці. Реєстр засвідчується особистою номерною печаткою інспектора. Копії інвойсів на МЕВ, зазначені в реєстрі, додаються до цього реєстру та залишаються в справах митниці.

Підставою для пропуску через митний кордон України МЕВ документального характеру є подання митним органам належним чином оформленого єдиного транспортного документа. Відповідно до п.6.6. вказаного Порядку (z0603-00) , до МЕВ I категорії належать МЕВ документального характеру.

Випуск у вільний обіг МЕВ документального характеру здійснюється шляхом вибіркового митного огляду.

Аналізуючи наведене суд робить висновок, що визначення міжнародне-експрес відправлення від ЗАТ "Ленпромтрнаспроект" від 07.10.2004 підлягає визначенню МЕВ І категорії – МЕВ документального характеру.

Тому суд визнає помилковим висновок перевіряючих, що зроблений в акті перевірки від 06.05.2005 про необхідність мітного оформлення і подача вантажної митної декларації по вантажу "Робоча документація на переклад стрілочний".

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначається, що моментом здійснення експорту (імпорту) - є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Товар, згідно ст.1 вказаного Закону, це - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України, а також вивезення товарів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Частиною другою ст. 43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (ч. 2 ст. 72 Митного кодексу України).

Відповідно до ст.4.3. Закону про ПДВ для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Як встановлено судом, сторонами визначена договірна (контрактна) вартість робочої документації – 188800,00 рублів, у тому числі ПДВ – 18%.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюти від 24.09.2004 №7 (а.с.147 т.2) позивач перерахував 188000,00 рублів, а 29.09.2004 платіжним доручення в іноземній валюті №8 перерахував 800,00 рублів.

29 вересня 2004 року платіжним дорученням №2344 позивач перерахував до Державного бюджету м.Керчі податок на додану вартість у сумі 6887,44 грн., що не оскаржується сторонами.

Відповідно до п.7.3.6. ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів, або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Як встановлено судом, у вересні 2004 року позивач включив до податковій декларації в ПДВ податкове зобов’язання в сумі 6887,00 грн., тобто з моменту перерахування коштів до Державного бюджету.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

За п.7.4.5. Закону про ПДВ (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Після підписання акту приймання продукції від 11.10.2004 №48 (а.с.137 т.2) сума податкового зобов’язання – 6887,00 грн. була зарахована до податкового кредиту жовтня місяця 2004 року.

Слід зазначити, що у разі відображення придбаної за договором робочої документації у бухгалтерському обліку як нематеріального активу, момент її отримання підлягав декларуванню з оформленням вантажної митної декларації з одночасною сплатою ПДВ, що визначений у такій декларації. Фактично позивачем був сплачений податок на додану вартість за вказаною операцією. Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Крім того, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

Таким чином, позивач, перерахувавши суми податку на додану вказаними вище платіжним дорученням, виконав своє зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за імпортною операцією, тобто в діях позивача відсутні ознаки ухилення від сплати податків.

З метою усунення подвійного оподаткування суд вважає, що в ТОВ "Керченський стрілочний завод" відсутній обов’язок з податку на додану вартість у сумі 6887,00 грн. із імпортної операції отримання права на використання об’єкту права інтелектуальної власності.

Таким чином, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та митного законодавства, та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений у відповідності до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2005 №0001552301/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочних завод" податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 10330,50 грн.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.