Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

У листопаді 2005р. ВАТ "АТП-16351" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області про скасування рішення №222 від 02.10.2005р.

Постановою Господарського суду Харківської області від 15.08.2006р. позовні вимоги задоволено частково, скасовано рішення УПФУ в Дергачівському районі Харківської області №222 від 05.10.2005 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків на загальну суму 8235 грн. 78 коп., в т.ч. 7466 грн. 47 коп. штрафних санкцій та 769 грн. 31 коп. пені. В іншій частині в позові відмовлено. Стягнено з Державного бюджету України на користь ВАТ "АТП-16351" 1 грн. 70 коп. судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р. скасовано постанову Господарського суду Харківської області від 15.08.2006р. прийнято нову постанову, яким у задоволенні позову ВАТ "АТП-16351" відмовлено повністю.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач цілком правомірно застосував фінансові санкції в порядку та у розмірах, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , який діяв на час їх вчинення, а Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) – до порушень строків сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, вчинених після 01.01.2004 р., тобто після набрання цим Законом чинності, а тому висновок господарського суду першої інстанції про те, що рішення відповідача не відповідає Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , є необґрунтованим.

ВАТ "АТП-16351" не погоджуючись з винесеним рішенням подало касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права та просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р., а постанову Господарського суду Харківської області від 15.08.2006р. залишити в силі.

В судовому засіданні 10.07.2008р. скаржником подані доповнення і зміни до касаційної скарги, в яких він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції ті залишити в силі рішення суду першої інстанції, або направити справу на новий розгляд.

Так скаржник вважає, що відповідач в порушення ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. застосував фінансові санкції у вигляді пені та штрафів до позивача за період до 01.01.2004 р.

Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області надало заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначило, що судом правомірно було застосовано норми Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , що вступив в дію з 01.01.2004 р., оскільки відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.09.2003 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Дергачівському районі було здійснено планову документальну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування зобов’язання та своєчасності сплати ним збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, за результатами якої було складено акт №82, згідно з яким у позивача була виявлена недоїмка в сумі 10900,71 грн.

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , Управлінням Пенсійного фонду України в Дергачівському районі було складено акт № 303 від 24.09.2003 р. форми "Ю" із зазначенням 10-ти денного терміну сплати на загальну суму заборгованості 13725 грн. 67 коп., з яких недоїмка 10900 грн. 91 коп., штрафна санкція 2824 грн. 96 коп.

Відповідно до наданих розрахунків зобов’язань зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за вересень, жовтень, листопад та грудень 2003 р. позивач зобов’язався сплатити відповідно 4361 грн. 87 коп., 4254 грн. 33 коп., 4516 грн. 16 коп. та 6382 грн. 03 коп. із терміном сплати 30.10.2003 р., 01.12.2003 р., 02.01.2004 р. та 30.01.2004 р. згідно з пунктом 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Фактична сплата вказаної недоїмки відбулась 16.01.2004 р. платіжним дорученням №7 на суму 15000 грн. та 27.01.2004 р. платіжним дорученням №10 на суму 15000 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області прийнято рішення №222 від 05.10.2005р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 9911 грн. 29 коп. та нарахування пені у сумі 1204 грн. 34 коп. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 16 зазначеного Закону передбачено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати п одаткового зобов’язання і закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу, у разі часткової сплати суми податкового зобов’язання нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, незалежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) встановлено, що закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком апеляційної інстанції про правомірність прийняття УПФУ рішення №222 від 05.10.2005р. за порушення строків сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, вчинених протягом 2003 року, згідно з яким цілком правомірно застосовано фінансові санкції в порядку та у розмірах передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , який діяв на час їх вчинення, а Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) - до порушень строків сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, вчинених після 01.01.2004 року, тобто після набрання цим законом чинності.

Посилання ВАТ "АТП-16351" на те, що відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) органами стягнення являються виключно податкові органи є безпідставним і вірно не бралося до уваги апеляційним судом, оскільки оскаржуване рішення №222 від 05.10.2005р. було винесено

після набрання чинності Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 року у справі №АС-41/433-05 не встановлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ВАТ "АТП-16351" – залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.