К-3286/08 Про зобов'язання призначити пільгову пенсію - 09.07.2008 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області, третя особа - Берегівське міжрайонне управління водного господарства, про визнання нечинним рішення та зобов'язання призначити пільгову пенсію, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2008 року, -

У березні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовом до УПФ України в Берегівському районі Закарпатської області, третя особа - Берегівське міжрайонне управління водного господарства, про визнання нечинним рішення та зобов'язання призначити пільгову пенсію.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з кінця серпня 1986 року по жовтень 1986 року працював в тридцятикілометровій зоні Чорнобильської АЕС в с. Новий Мир Поліського району Київської області. В жовтні 2006 року він звернувся з заявою до УПФ України в Берегівському районі про призначення йому пільгової пенсії на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додав до заяви ряд документів, які підтверджують його роботу в зоні відчуження. Рішенням комісії по призначенню та виплаті пенсій при УПФ України в Берегівському районі № 32 від 14.12.2006 року в призначені пенсії із зменшенням пенсійного віку йому відмовлено.

Позивач вважав рішення комісії незаконним, оскільки подані ним документи підтверджують його статус постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, і відповідно до законодавства він має право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку.

Просив визнати нечинним рішення відповідача про відмову йому в призначенні пільгової пенсії та зобов'язати його призначити йому пенсію на пільгових умовах на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2008 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі УПФ України в Берегівському районі Закарпатської області ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки останні ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів - 10 років. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. працював у Берегівському ПМК - 193 та згідно з довідкою правонаступника даної організації - Берегівського районного управління водного господарства Закарпатської області від 10.04.2007 року № 106 працював в зоні відчуження в межах 30-кілометрової зони с. Кливин Поліського району Київської області з 01.09.по 05.10.1986 р. по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одержував там заробітну плату, розмір якої підтверджено розрахунком.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р., має 2 категорію, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Статус позивача, як ліквідатора наслідків аварії 2 категорії, підтверджує факт його перебування в зоні відчуження.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що боку позивача були виконані всі вимоги Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Суди вірно спростували посилання відповідача на відсутність первинних документів, що було встановлено під час проведення зустрічної перевірки та актом від 10.03.1990 року про виділення для знищення документів та справ, оскільки це не може бути правомірною підставою для відмови в призначені пільгової пенсії позивачу. Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств і організацій, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, але відповідальність за достовірність виданих документів несе підприємство, яке їх видало.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що відповідач прийняв рішення без всебічного, повного і об'єктивного розгляду поданих документів, тим самим позбавив ОСОБА_1. передбаченого чинним законодавством права, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на отримання пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області відхилити, а постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2008 року залишити без змін.