ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 року м. Київ
     Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного 
Суду Україниу складі:
головуючого                 Терлецького О.О.,
суддів:                     Гриціва М.І., Гусака М.Б., 
                            Коротких О.А., Кривенди О.В., 
                            Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., 
                            Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДСГ» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 30 травня 2012 року № 0000252240 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 535 000 грн, від 30 травня 2012 року № 0001632220 та 4 вересня 2012 року № 0003002220 про донарахування податку на прибуток.
Оскаржувані рішення ДПІ прийняла на підставі акта від 7 травня 2012 року № 139/22-20/36546756 про результати перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20 червня 2009 року по 31 грудня 2011 року, у якому вказано, зокрема, на порушення Товариством положень підпункту «г» підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України, а також вимог пунктів 2.6, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (z0040-05) ; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення).
Так, податковий орган у ході перевірки встановив порушення Товариством порядку оприбуткування готівки, за яке передбачена відповідальність згідно з абзацом третім статті 1 Указу Президента від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95 (436/95) ). А саме внесення 27 серпня та 20 жовтня 2009 року на його розрахунковий рахунок готівки в сумі 307 000 грн без здійснення відповідних записів у касовій книзі та без складання прибуткових касових ордерів.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 січня 2013 року позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 30 травня 2012 року № 0000252240 та 4 вересня 2012 року № 0003002220.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасував, у задоволенні позову відмовив. У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 січня 2014 року постанову апеляційного суду залишив без змін.
Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд погодився із висновками суду апеляційної інстанціїпро правомірність застосування податковим органом 30 травня 2012 року до Товариства передбачених Указом № 436/95 (436/95) санкцій за порушення ним 27 серпня та 20 жовтня 2009 року встановленого Положенням порядку оприбуткування готівки, а також про законність донарахування Товариству податку на прибуток згідно з оскаржуваними рішеннями ДПІ.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом пункту 2.6 Положення (z0040-05) та статті 1 Указу № 436/95 (436/95) , просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року та направити справу на новий касаційний розгляд.
На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого та 23 травня 2013 року (№№ К/9991/10039/11, К-38745/10 відповідно), постанови цього суду від 23 серпня та 22 листопада 2012 року, 24 січня 2013 року (№№ К-23354/10, К/9991/42115/11, К-24914/10 відповідно).
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 1 Указу № 436/95 (436/95) при вирішенні питання щодо правомірності застосування до суб'єктів господарювання передбачених цією нормою фінансових санкцій за недотримання встановленого Положенням порядку оприбуткування готівки.
Верховний Суд України вже вирішував питання щодо правильного застосування судом касаційної інстанції пункту 2.6 Положення (z0040-05) та статті 1 Указу № 436/95 (436/95) . Зокрема у постановах цього суду від 2 квітня та 10 вересня 2013 року (№№ 21-77а13, 21-190а13 відповідно) вказано на те, що оскільки на час порушення суб'єктами господарювання правил оприбуткування готівки не діяли закони, які б регламентували такі відносини, то застосування за вчинення таких порушень фінансових санкцій, встановлених Указом № 436/95 (436/95) , чинним на час виникнення спірних відносин, було правомірним.
Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про правомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ від 30 травня 2012 року № 0000252240 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 1 Указу № 436/95 (436/95) ґрунтується на правильному застосування норм матеріального права, тому у задоволенні заяви Товариства слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДСГ» відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
О.О. Терлецький
Судді:
М.І. Гриців
М.Б. Гусак
О.А. Коротких
О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко
О.Б. Прокопенко
Ю.Г. Тітов